повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Міська лікарня, 1864-1872 рр. Охор. N 1671 | Фото | Схема
вул.Пушкінська, 29

Лікарня була побудована за вісім років після возз'єднання Поділля з Росією, тобто в 1801 році на пожертвування коменданта Кам'янець-Подільської фортеці генерала де-Віттe і розмістилась в одному з напівзруйнованих приміщень міста. Не зважаючи на утиски адміністративно-поліцейського управління губернії, лікарня відіграла чималу роль у становленні громадської охорони здоров'я на Поділлі. Але справжній розвиток цієї справи в краї розпочався тільки під зорею Великого Жовтня.
На початку 20-х років Колектив лікарні проводить велетенську роботу по оздоровленню трудящих і воїнів Червоної Армії, ліквідації епідемічних та інфекційних хвороб. В умовах боротьби з епідеміями холери, тифу, розрухою і голодом, при гострій нестачі медичних кадрів всі питання медичного обслуговування населення розв'язувалися під безпосереднім керівництвом повітового парткомітету, на чолі якого стояв видний партійний діяч І.Ю. Кулик. Під його контролем перебудовується робота лікарні в напрямку "переважного обслуговування пролетаріату перед нетрудовими шарами населения". Серед лікарів того періоду, котрі віддали багато сил і енергії організації й зміцненню нової соціалістичної системи охорони здоров'я, відзначаються А.Я. Боднар, Я.М. Гольденрестер, І.А. Ільницький, Н.Я. Нікольська, А.А. Цихоцький, В.О. Абламов, Л.С. Шрага. Працюючи в неймовірно важких умовах, помер на своєму посту головний лікар міської лікарні Олександр Васильович Галицький.
У 1924 році, невдовзі після смерті В.І. Леніна, окружний відділ охорони здоров'я для увічнення його пам'яті порушив перед окрвиконкомом клопотання про присвоєння лікарні імені вождя Жовтневої революції. Незабаром ВУЦВК задовольнив це прохання.
У період перших п'ятирічок зміцнюється матеріальна база лікарні, вона перетворюється в багатопрофільну лікувальну установу. Тут впроваджуються нові методи діагностики і лікування захворювань. У 1927 році була відкрита робітнича поліклініка.
У 1930 році в лікарні імені Леніна починає діяти фізіотерапевтичний кабінет, розширюється клінічна лабораторія, діє рентгенологічна станція. Наприкінці того ж року на нараді дільничних лікарів було вирішено медичну допомогу "подавати соціалістичному сектору села, бідним шарам населення". Частина працівників лікарні виїжджає в села й бере участь у "більшовицькій посівній кампанії, видає медико-санітарні сторінки при політвідділах МТС, веде підготовку значкістів "Готовий до санітарної оборони".
У 1934 році було споруджено корпус під пологове відділення на 100 ліжок (нині - хірургічний корпус), а в хірургічному відділенні виділені ортопедо-травматологічні місця. В цей період лікарня імені В.І. Леніна служила опорним пунктом шести науково-дослідних інститутів України.
У 1937 році Кам'янець-Подільський став обласним центром. 300-ліжкова міська лікарня починає виконувати функції обласної. В ній працювали 21 лікар, 74 чоловіки середнього та 110 - молодшого медичного персоналу.
У 1941 році, незважаючи ка те, що обласний центр було переведено в м. Проскурів (нині - Хмельницький), лікарня імені В.І. Леніна залишалася одиією з кращих на Поділлі.
Під час Великої Вітчизняної війни і тимчасової окупації міста гітлерівцями більшість лікарів і середніх медичних працівників були мобілізовані в ряди Червоної Армії і пішли на фронт захищати батьківщину, а ті, що змушені були залишитись на окупованій території, подавали населенню посильну медичну допомогу, допомагали підпільникам у їх боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.
У березні 1944 року, після звільнення міста від окупантів, територія лікарні була схожа на пустир, лежала в руїнам і згарищах. Збитки, яких завдали фашисти установам охорони здоров'я Кам'янця-Подільського. сягнули за 3 мільйони карбованців, три чверті яких падало на міську лікарню. Але в дуже короткий строк лікарня, завдяки турботам партії та уряду, була введена в дію. В травні 1944 року у ній Нараховувалось 275 ліжок. 20 червня того ж літа в приміщенні колишніх ясел відкрилася міська поліклініка.

На варті здоров'я кам'янчан // Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1983. - 12 лютого.

Первый проект здания больницы был составлен в 1858 г. архит. Н.Карчевским. Проект исправлен в 1862 г. архит. Э. Миквицем.
Обрушившиеся в 1868 г. из-за низкого качества работ своды в коридорах были восстановлены к 1872 г.
Здание каменное, трехэтажное, Т-образное в плане, оштукатуренное. Междуэтажные перекрытия деревянные балочные, в коридорах боковых ветвей на первом и втором этажах - своды. В средней части здания, в центре, расположено круглое в плане помещение, вокруг которого симметрично располагаются два прямоугольных в плане служебных помещения. В отходящих от центральной части трех боковых крыльях система планировки коридорная с двухсторонним расположением помещений. Фасады здания декорированы ленточными и угловыми рустами. Центральная часть главного, южного фасада расчленена рустованными лопатками. Окна на первом этаже прямоугольные, на втором и третьем - с полуциркульными перемычками. Междуэтажные тяги в виде карниза, венчающий карниз сложен нависающими рядами, профиль выполнен в штукатурке. Крыша четырехскатная, кровля шиферная по деревянным стропилам. Памятник решен в электрическом стиле.

Справочник - каталог "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР". редакторы Л.В.Лотоцкая, Э.А.Полторацкая, Г.Л.Пономарева Издательство "Будівельник", г.Киев, 1986 год, 4 том.