повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Про Пудлівецьку церкву є відомості тільки з XVIII ст., коли вона була уніатською, виникла в результаті укладен­ня між католицькою і частиною місцевого православного духовенства Брестської унії 1596 року. У відповідності з цим актом Уніатська церква визнавала верховенство Папи Римського. Внаслідок визвольної боротьби українського народу 1648-1676 pp. унія була ліквідована на Лівобереж­ній Україні, а на Правобережжі-у 1839 p. 14 жовтня 1740 p. Пудлівецька церква була посвячена в ім'я Преподобної Парасковії. Церква була дерев'яна, з трьома низькими ку­полами, покрита гонтою, мала всього двадцять прихожан.
Для священика виділялось орного поля і сінокосу стіль­ки, скільки йому було потрібно. У 1764 році Пудлівецькій церкві уже було наділено орного поля на 20 днів і сінокосу на 15 косарів. Прихожан було, як і раніше,-20 чоловік. У 1758 році церква була значно відремонтована на кошти прихожан й мала уже один купол. При церкві існувало братство, затверджене в 1750 р. У 1784 року воно мало церковну пасіку в Стебніку, 21 пень, (вулик).
До кінця XVIII ст. ця церква занепала, стала руйнува­тись, і в 1799 р. була побудована нова, також дерев'яна церква, яка проіснувала 70 років. У 1869 р." за рахунок казни (держави) була побудована церква на другому місці, у центрі села. Зараз на цьому місці стоїть кам'яний хрест.
Існуюча нині церква дерев'яна, шириною 31/2 сажні, довжиною 6 1/6 сажнів. Церкві видана грамота архієпис­копом іринархом 19 липня 1860 р. У 1890 р, в Пудлівцях побудований будинок для церковно-приходської школи, яка існує тут з 1883 р. Будинок школи урочисто освячений 14 жовтня 1890 р.

Церковь небольшая, построенная на средства казны в 1869 году, первоночально была покрыта гонтою, а в 1882 была перекрыта жестью, иконостас одноярусный. В церкви было две иконы, на холсте, изображающие Св.Иоанна Предтечу, а также Иисуса Христа во гробе; эти иконы присланы в дар Академией художеств как беднейшей. Кроме того, церковь имела один прибор богослужебных сосудов, пожертвованный императрицей Марией Александровной в 1865 г. Священнические постройки каменные 1885 года.

1. Труды Епархиального историко-статистического комитета / выпуск девятый под редакцией священника Евфимия Сецинского Приходы и церкви Подольской Епархии. - Кам-Под, 1901. -с. 402
2. Щур О. Т. Голосків (село на Поділлі : історія і сучасність) Кам’янець-Подільський: Рідний край, 1998.-С.43.