повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Замок др. пол. XVI - поч. XVIІІ ст. Охорон. №1690\1 | Фото | Схема 1 | Схема 2
с.Чорнокозинці

Розташований в центрі сучасного села, на лівому березі р.Збруч. Час побудови припадає на кінець XIV- початок XV ст. З середини XV і до кінця XVIII cт. замок належав Кам'янецьким католицьким єпископам і використовувався як літня резиденція. Протягом XVI- початку XVII ст. витримав ряд татарських нападів, особливо спустошливим був напад 1516 р. Після здобуття турками в 1672 році Кам'янця, Чорнокозинський замок протягом 2-х років оборонявся від напасників. На початку XVIII ст. замок відбудовується. В 1795 році замок переходить у власність Російської казни. В 1815 стає приватним володінням. Використовується як родовий маєток до 1917 року.
В наш час з усієї планувальної структури замку фрагментарно збереженими є два палацові корпуси, що утворювали північну частину замку, та залишки південно-західної круглої оборонної вежі, що разом з втраченою південно-східною утворювали південну частину замку. Між цими частинами замку знаходилось досить велике, прямокутної форми подвір'я 55х45 м, яке було обмежене оборонними з східної і західної сторін.
Замкові споруди муровані з бутового каменю, потиньковані. З палацових корпусів збережені лише стіни на рівень первісних 2-х ярусів. Плоскі перекриття по дерев'яних балках, а також дахові покриття - втрачені повністю. Корпуси мають пивниці з збереженими напівциркулярним склепіннями мурованими з бутового каменю.

Фортифікація України. - Кам'янець-Подільський, 1993. - с.30

Замок, с.Чорнокозинці.

Замок, руины костела и ворота усадьбы расположены на вершине и юго-восточных склонах холма. На протяжении XV-XVI вв. укрепления замка неоднократно обновляют. К концу XV в он превращен значительный оборонительный пункт. На одной из террас южного склона замкового холма закладывается ансамбль костела Иосифа. В 1674 г. замок был разрушен и в конце XVII- начале XVIII вв. восстановлен с расширением территории и достройкой к северной оборонительной стене двух двухэтажных корпусов. Тогда же были проведены значительные ремонтные работы в костеле с устройством подпорных стен и лестниц (не сохранились), а на юго-восточных склонах холма сформировалась дворцового типа усадьба (не сохранилась) с оградой и воротами.
Замок, состоит из двух разновременных частей: древней, южной и северной начала XVIII в. Южная часть замка представляет собой относительно ровную площадку. В её юго-западном углу, на склоне, сохранились остатки башни диаметром 17 м и толщиной стен 3.2-3.6 м с фрагментами четырех щелевидных бойниц. Оборонительная стена замка между корпусами имеет толщину 1.9 - 2 м. В ней сохранились три бойницы с расширяющимися в обе стороны щеками и прямоугольным световым проёмом. Фрагментарно сохранились перемычки ворот начала XVIII в., устроенных на месте одной из древних бойниц. На пересечении западной и северной оборонительных стен замка стоит малая башня.
Северная, дворцовая часть замка начала XVIII в. представляет собой два двухэтажных каменных корпуса, которые примкнули к древней, северной стене замка и образовали прямоугольный двор. Толщина стен 1.1 - 1.3 м. В западном корпусе - 3 амфиладно расположенные помещения. Перекрытия - плоские по балкам и коробковый свод. Восточный корпус, Г-образный в плане, включает квадратный объем из трех помещений и одно, выступающее в южную сторону. Перекрытия во всех помещениях плоские по балкам. Стены корпусов, образующих двор, сохранили гнезда от консолей двухъярусных деревянных галерей.
Памятник в своей древней части относится к типу раннего регулярного замка.

Література:

1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. 4 том. - Киев Будівельник 1986
2. Фортифікація України. - Кам’янець-Подільський, 1993. - с.30