Функціональне зонування території державного природного парку з програмою його формування і експлуатації з врахуванням необхідного режиму охорони природи і рекреаційного використання.
Наступне формування планувальної структури, вирішення транспортних та пішохідних зв'язків, розміщення рекреаційних комплексів і центрів обслуговування, інженерне обладнання та інші заходи повинні базуватися на функціональному зонуванні.
Функціональне зонування території в складі проекту створення природного парку визначається як особливий спосіб моделювання об'єкту, в результаті якого вся його територія поділяється на окремі ділянки з рекомендованими для них різними переважаючими видами і режимами використання. Основна мета функціонального зонування направлена на забезпечення оптимального режиму використання земельних ділянок, охорони і відновлення цінних природних ресурсів. Досягнення вказаної мети здійснюється у такій послідовності:
визначається число і номенклатура функціональних зон, які підлягають виділенню на території парку,
здійснюється прив'язка цих зон до конкретних ділянок території і складається проект її перспективного Функціонального зонування,
розробляються рекомендації по оптимізації екосистеми "земля" в межах кожної із функціональних зон.
Однією з основних передумов планувальної організації території парку з природоохоронними функціями становить його рекреаційний профіль, який базується на природних і містобудівних особливостях території, наявності культурно-історичних, побутових і господарських об'єктів тяжіння відвідувачів, різноманітних видах рекреаційної діяльності.
У природних парках можливі наступні види рекреаційної діяльності:
знайомство з природними і культурними цінностями в процесі відпочинку,
фізичні заняття (прогулянки, туризм),
аматорська діяльність (рибна ловля, полювання, збір грибів і т.і.),
лікувально-оздоровчі зайняття.
Заняття відвідувачів різноманітними видами, відпочинку нерівномірне і залежить від контингенту відпочиваючих, привабливості, доступності парку та інших факторів.
Під планувальною структурою природного парку розуміється взаєморозміщення його основних елементів - функціональних зон території, населених пунктів курортного та некурортного профілю, мережі внутрішніх та зовнішніх транспортних зв'язків для пасажирських і вантажних перевезень, а також туристських трас, зелених насаджень, інженерних мереж.
Єдина планувальна структура курортно-рекреаційної мережі парку повинна створюватись шляхом об'єднання існуючих і нових курортів, що проектуються, міст відпочинку і туризму в єдину курортну систему; шляхом створення розвинутих зон природного ландшафту з включенням в них лісів, заповідників, заказників, полювальних господарств та інших малозмінених ландшафтів; організації зручних транспортних зв'язків і туристських маршрутів, а також централізації господарського і інженерного обслуговування.
Таким чином, замість історично створеної практики розвитку розрізнених курортних утворень, повинно утворюватись якісно нова рекреаційна система, що забезпечить раціональне використання природних ресурсів, покращення санітарно - гігієнічного становища курортно-рекреаційного утворення, а також охорону природного середовища.
Створена система розселення на території парку повинна трансформуватися шляхом розвитку нових курортів, міст відпочинку і туризму, а також зміни функціональної спрямованості розвитку окремих містобудівельних новоутворень.
Розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва в межах курортно-рекреаційних зон, повинен здійснюватися в ув'язці із врахуванням потреб розвитку рекреаційної галузі, при цьому використання прогресивних методів виробництва, сучасного інженерно-технічного обладнання повинні забезпечити охорону рекреаційних ресурсів і навколишнього середовище.
Збереженню і доцільному використанню природних ресурсів сприяє раціональна архітектурно-планувальна структура парку. Вона повинна ґрунтуватися на поєднанні різноманітних (частіше індивідуальних) природних і містобудівних умов (клімат, ландшафт, функціональні особливості, система транспортних зв'язків, розміщення об'єктів культурно-побутового обслуговування та ін.).
Однією з важливих умов розробки планувальної структури природного парку є обґрунтування взаєморозміщення функціональних зон.