5.4. Обмеження господарської діяльності на території парку
 Комплексний аналіз народногосподарського використання території, яка передбачається для організації природного національного парку, показав, що використання природних багатств цього регіону надмірно інтенсивне, нерегульоване і неефективне. Специфікою створення цього парку е включення в його межі значних територій з високою господарською освоєністю, що не відповідає вимогам національного парку. Зокрема, її сільськогосподарська освоєність досягає 77,4%, /родючість - 66%/, території порушених земель досягають 1039 га, кар'єрів - 691,8 га; забудованих - 9,8 тис.га.
 Вся господарська зона складає 70% територій, що відведені під національний Значної шкоди унікальним ландшафтам завдають надмірні антропогенні навантаження - наслідок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку урбанізаційних процесів тощо. Найбільшої шкоди екологічній безпеці регіону завдає розвиток гірничо - добувної і переробної промисловості, пов'язаної з розробкою великих запасів найчистіших по хімічному складу вапняків. Вони до останнього часу задовольняють потреби у сировині двох третин цукрових заводів України. Проте використовуються вапняки неефективно. Лише половина їх іде на потреби промисловості, а решта - у відвали, обсяг яких досягає 48 млн.т. Отже процес природокористування в регіоні досить активний, в результаті чого знищуються і забруднюються обширні території мальовничих товтр та лікувальні джерела мінеральних вод, різко збіднюються види тваринного і рослинного світу, порушуються кліматичні умови і т. ін. Внаслідок цього такі функції ландшафтних комплексів як ресурсозберігаючі, інформаційні, естетичні та інші у значній мірі зруйновані - питома вага антропогенно-незмінних ландшафтів становить лише 21%. Це призводить до деградації природного середовища: Подільські товтри стали зоною екологічного ризику. Сьогодні цей своєрідний музей природи, резерват генофонду рослин і тварин, багатий своєю історією та культурою, потребує охорони, збереження і відновлення.
 Необхідно зупинити деградацію довкілля, орієнтуючись на гуманістичний принцип пріоритетності збереження відтворюючих природне середовище ландшафтів. З метою відновлення екологічної рівноваги в регіоні, потрібно створити умови для відтворення природних комплексів шляхом обмеження господарської діяльності в межах парку та проведення природоохоронних заходів.
 В межах парку передбачається виконати наступні відновлювальні роботи:
 А. Відновлення лісової рослинності.
 1.Облисіння лісопридатних площ - 32290 га
 2.Створення природних територій в агроландшафтах - 5900 га
 3.Розвиток полезахисних насаджень - 6342 га
 4.Організація санітарно-захисних зон - 860 га
 5.Рекультивація порушених земель - 1039 га
 Разом 46431 га
 Б. Розвиток природних луків і пасовищ.
 1.Залуження схилових малопродуктивних земель - 13839 га
 2.Створення природних територій в агроландшафтах - 5900 га
 3.Організація санітарно-захисних зон - 860 га
 4.Організація буферних зон і об'єктів
  природно-заповідного фонду - 127 га
 5.Відновлвння природної трав'янистої
  рослинності навколо незалісених товтрових
  утворень - 787 га
 6.Організація пасовищ для випасання
  худоби місцевого населення - 16800 га
 Разом 38313 га
 Оскільки на сучасному етапі в межах парку територій, що суворо охороняються нема, передбачається першочергове створення заповідної зони як на базі існуючої мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду, так і інших найбільш цінних і унікальних природно-територіальних комплексів.
 В Кам'янець-Подільському районі: "Циківський ландшафтний заказник державного значення, "Устянський", Наддністрянський, "Старо-Ушицький", "Товтра Вербецька" ботанічні заказники місцевого значення; геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Китайгородське відслонення", геологічні пам'ятки природи місцевого значення - "Розріз цвіклівської свити", "Розріз тернавської свити", "Розріз гринчукської підсвити", "Розріз гораївської свити", "Голова витязя", "Розріз баговицької свити" /Мукшинська та Устівська підсвита/, “Розріз канилівської свити”, Скеля-останець "Голова велетня».
 В Чемеровецькому районі: "Сорочинські товтри", ландшафтний заказник місцевого значення "Сокіл" та товтри “Садова” та “Деренова”; ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення товтра “Самовита"; геологічна пам'ятка природи місцевого значення товтра “Першак” з печерою.
 Території, що резервуються для наступного заповідання:
 Подільський ландшафтний заказник місцевого значення, урочище "Фридрівці" лісовий заказник місцевого значення, "Маківський" та “Суржинецький” ботанічні заказники місцевого значення. Площі територій цих об'єктів, що вилучаються і надаються у постійне користування Подільському Національному парку подані в таблиці 5.20.
 З метою прискорення організації парку, на першу чергу ВО “Хмельницькліс” передає в постійне користування 3015 гектарів земель зі всіма природними об'єктами, які знаходяться на території Кам'янець - Подільського держлісгоспу, в тому числі:
 по Подільському лісництву
кв.63-65 |
134 га |
кв.68 |
85 га |
кв.66 |
41 га |
кв.61-62 |
210 га |
кв. 67 |
84 га |
|
|
|
|
Всього |
554 га |
По Панівецькому лісництву |
|||
кв.36-37 |
82 га |
кв.46 |
29 га |
кв.39 |
69 га |
кв.47 |
55 га |
кв.40-41 |
97 га |
кв.48 |
88 га |
кв. 42 |
94 га |
кв.49-50 |
44 га |
кв.43-45 |
204 га |
кв.49-50 |
|
|
|
Всього |
762 га |
по Староушицькому лісництву |
|||
кв.24 |
65 га |
кв.35 |
55 га |
кв.25 |
105 га |
кв.34 |
48 га |
кв.26 |
96 га |
кв.48 |
76 га |
кв.27 |
73 га |
кв.46 |
42 га |
кв.40 |
96 га |
кв.45 |
81 га |
кв.39 |
43 га |
кв.44 |
85 га |
кв.38 |
66 га |
кв.43 |
87 га |
кв.37 |
46 га |
кв.42 |
57 га |
кв.36 |
115 га |
кв.41 |
139 га |
|
|
Всього |
1425 га |
по Циківському лісорозсаднику |
|||
кв.9 |
50 га |
кв.17 |
78 га |
кв.10 |
65 га |
кв.20 |
81 га |
|
|
Всього |
274 га |
ВСЬОГО ПО ДЕРЖЛІСГОСПУ: |
3015 га. |
 В межах господарської зони відбуватиметься поступове врегулювання використання природних багатств відповідно до статусу, якого набудуть ці території, що дозволить повністю вирішити еколого-економічні проблеми та забезпечити населення і відвідувачів парку екологічно чистими продуктами харчування. Заходи по обмеженню господарської діяльності в межах досліджуваного регіону включають, крім переліченого вище наступні:
 В перспективі передбачається на підставі подальших наукових досліджень та розробок розвинути мережу об'єктів природно - заповідного фонду в національному природному парку, скоротити до розумних меж розораність території її сільськогосподарську освоєність та інші види народногосподарського використання; запровадити необхідну систему екологічних обмежень прав власності на землю і господарювання на ній при одночасному справедливому стимулюванні землевласників і землекористувачів.Припинення дії екологічно небезпечних виробництв, що руйнують та забруднюють джерела мінеральної води та її лікувальні властивості. Впровадження нових технологій та екологічно чистих процесів виробництва. Освоєння техногенних родовищ вапняків /відвалів/ та рекультивація порушених кар'єрами земель - лісовий напрямок. Переоцінка діючих кар'єрів: поступове обмеження та згортання їх діяльності; термінове закриття кар'єрів в районах дислокації мінеральних лікувальних джерел /зокрема Сатанівський курорт/. 3 метою недопущення критичної екологічної ситуації при видобутку вапняку на товтрах рекомендувати розробку Генеральної схеми комплексного використання сировинних ресурсів. Збереження і відновлення лісових масивів; доведення об'ємів лісовідновлювальних робіт до такого рівня, щоб підвищити лісистість з 15,2% до 33,5%. Припинення рубок головного користування. Визначення правового режиму території у відповідності до її функціонально-планувальної організації. Зміна цільового використання земель в бік природоохоронного і рекреаційного значення: суттєве зниження рівня сільськогосподарської освоєності до 59,5%, розораності - до 42,7%. У зв'язку із зміною сільськогосподарської структури землекористування, в т.ч. суттєвим скороченням площі орних земель передбачається зміна спеціалізації сільськогосподарського виробництва. При цьому в межах парку доцільно розвивати тваринницький напрямок з використанням природних кормових угідь, доля яких в структурі агроландшафтів збільшується з 22,1 % до 36,6 %. В рослинницькій галузі необхідно здійснити перехід до технологій, які базуються на природних факторах відтворення родючості ґрунтів, застосування органічних добрив, захисту рослинності, що культивується від бур’янів, шкідників і хвороб. Застосування біологічних методів ведення землеробства дасть можливість вирощувати екологічно чисту продукцію та одночасно захистити від забруднення джерела мінеральних вод.