Побічне користування продовжує розвиватись. Сюди відноситься заготівля ягід і лікарських рослин, збір грибів, заготівля соку, вирощування декоративного посадочного матеріалу, вирощування великої рогатої худоби і відгодівля свиней.
На території Подільського Національного парку виділені такі відтворюючі дільниці: "Маківська дача" (кв.30-70), "Вишнівчикська дача" (кв.22-42), "Циківська дача", "Три горби", "Лазарево", "На валу", "Сосновий яр", "Княжпільська дача", " Панівецька дача", "Фрідровецька дача" табл.5.15.
Мисливську фауну в лісах представляють: лось, кабан, заєць, лисиця, куниця, ондатра, білка, фазан.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продуктах побічного використання, ліси мають велике природоохоронне і рекреаційне значення.
Вони виконують важливі протиерозійні, водоохоронні і гігієнічні Функції; відіграють важливу роль в підвищенні врожайності прилягаючих сільгоспугідь, захищають їх від несприятливих факторів середовища, тому що є перепоною для руйнівних паводків, зменшують забруднення повітря, регулюють стік води на водозборах. Значна частина лісових масивів відіграє важливу роль в організації масового відпочинку, естетичного виховання і відновлення здоров'я.
Аналіз сучасного розподілу площі лісового фонду по категоріях земель дозволяє зробити висновок, що лісові землі в практичній діяльності використовуються ефективно.
В лісовому фонді переважають насадження твердолистяних порід (таблиця 5.14).
Найбільш розповсюдженими типами лісу є свіжа гробова діброва, суха грабова діброва, волога грабова діброва.
Розподіл насаджень по класах віку нерівномірний, що в свою чергу наклало відбиток на розподіл по вікових групах. В теперішній час в лісовому фонді переважають молодняки і середньовікові насадження при недостачі, достигаючих і спілих насаджень.
За минулий ревізійний період середній вік насаджень змінився з 45 років до 50 років внаслідок природного росту насаджень.
Основними причинами зміни площі покритих лісом земель є вирубування насаджень, прийом в склад ДЛФ не покритих лісом земель від інших землекористувачів. Збільшення загального запасу відбулося за рахунок природного росту насаджень, уточнення категорій земель і запасі в при таксації лісу.
Направленість і результативність природного відновлення лісу як на не покритих лісом землях, так і під пологом насаджень в регіоні вивчені в достатній мірі. Висновки науки і передового виробничого досвіду в цьому відношенні такі:
Природне відновлення в непорушених умовах місцезнаходження йде, в основному, задовільно, але за рахунок другорядних порід, таких як граб, що пов'язано з його великою врожайністю. В результаті йде небажана зміна порід. Крім цього, внаслідок проведення суцільних лісосічних рубок головного користування з високим ступенем їх механізації, підріст головних порід пошкоджується і знищується.
Тому найбільш ефективним є штучний спосіб лісовідновлення. Виняток складають вирубки високопродуктивної берези, які залишають під природне відновлення берези.
В процесі лісоінвентаризаційних робіт по основних типах лісу підбирають кращі (еталонні) насадження, які відрізняються високою продуктивністю, найбільш досконалі в лісогосподарському і лісознавчому відношеннях і найбільш відповідають даним умовам місце-проростання.
Вирощування подібних насаджень повинно бути метою ведення лісового господарства.
Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є ІА-закритий з горизонтальною замкнутістю деревостанів. Питома вага таких ландшафтів складає 94,6%. По оптимальних нормах співвідношення типів ландшафтів повинно бути: закриті - 75-85%, напіввідкриті – 10-20%, відкриті - 5-10%. Звідси видно, що фактична ландшафтна структура відрізняється від оптимальної. При інтенсивності відвідувань, яка склалась і проектується в лісах рекреаційного значення, найбільш доцільно буде прийняти співвідношення типів ландшафтів, яке вже склалось раніше. Тому не передбачається проведення спеціальних заходів по вирубуванню і проріджуванню деревостанів для формування напіввідкритих і відкритих типів ландшафту.
Насадження рекреаційних лісів характеризується показниками ландшафтної характеристики і оцінки лісів - це тип ландшафту, ступінь стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень, стадія рекреаційної депресії, клас естетичної оцінки, рекреаційна оцінка, ступінь прохідності і проглядання ділянок.
З рекреаційної і естетичної точок зору найбільш цінними є насадження з переважанням хвойних порід, дуба і бука.
На території майбутнього Подільського національного парку ведеться вирубування лісів. Рубки лісу поділяються на:
