Перейти у головне меню | на зміст

ЛЕГЕНДА
до карти ландшафтної структури території
Національного Природного Парку "Подільські Товтри".

Масштаб 1:200000
Складена кандидатом географічних наук, доцентом Чернівецького
Національного Університету ім.Ю.Федьковича
Ларисою Іванівною Воропай.

Ландшафти регіону належать до системи суббореальних, підсистеми помірно-континентальних, класу рівнинних ландшафтів, до двох його типів та трьох видів. Структуру їх утворюють види місцевостей та види складних урочищ. В регіоні виділено 13 видів місцевостей та 34 види складних урочищ, не враховуючи схилових місцевостей.
Ландшафтна карта в такому масштабі для цього регіону складена вперше. Вивчення ландшафтної структури регіону вимагає подальших більш крупномасштабних детальних польових досліджень, особливо важливих для ключових ділянок НПП "Подільські Товтри", безпосередньо підпорядкованих адміністрації парку.

ТИП ЛІСОСТЕПНИХ ЛАНДШАФТІВ.
Їх структуру утворюють ландшафти двох видів.

ЛАНДШАФТИ ЕРОЗІЙНО-АКУМУЛЯТИВНИХ ТЕРАСОВИХ РІВНИН РІЧКОВИХ ДОЛИН.
Види місцевостей голоценових алювіальних заплав Дністра і днищ долин приток та великих балок. В зоні функціонування Дністровського водосховища вони затоплені, перетворені на аквальні комплекси. Днища нижніх ділянок долин приток Дністра і балок частково також затоплені, а поза зони водосховища підтоплені, в них активно розвиваються обвально-осипні та зсувні процеси.
1.Заплави Дністра, внутріканьйонні, вузькі, похило-нахилені (2 - 60), дреновані, складені супіщано-суглинково-галечниковим та глинисто-пилуватим алювієм, з дерново-лучними, дерновими та чорноземно-лучними грунтами під луками, чагарниками, городами. Структуру їх утворюють складні урочища низької (1.5-3.5м) і високої (5.5 - 7.5м) заплав.
2.Днища (заплави і низькі тераси) долин приток Дністра і великих балок, вузькі, увігнуті і слабодреновані, з активним розвитком глибинної ерозії русел, складені супіщано-щебнисто-галечниковим алювієм, з дерно-во-лучними і лучними чорноземно-лучними грунтами під мезофільними злаково-різнотравними луками, селами, орними угіддями, садами, ставками, пасовищами, шляхами. Структуру їх утворюють складні урочища заплав, I та II, рідше III терас.
3.Днища (заплави і низькі тераси) долин приток Дністра і балок, більш широкі, плоскодонні, складені галечниково-суглинковим алювієм, з лучними і лучно-чорноземними грунтами під орними угіддями, селами, ставками, садами, шляхами. Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища заплав, I та II терас.
Види місцевостей низьких (10 - 35 м) пізньоплейстоценових внутріканьйонних алювіально-лесових цокольних терас Дністра. На нижній ділянці Дністровського водосховища вони затоплені перетворені на аквальні комплекси. Вище устя р. Смотрич цоколі терас, що збереглись, інтенсивно руйнуються. Основними видами природокористування і антропогенної трансформації природних комплексів є сільськогосподар-ська і селитебна.
4.Низькі тераси Дністра (I - 10м, II - 35м) і його приток, пологонахи-лені (2 - 40), складені лесовидними суглинками і супісками, супіщано-галечниковим алювієм, з дерново-лучними, лучно-черноземними та типовими неглибокими легкосуглинистими чорноземами під орними угіддями, селами, садами, шляхами. Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища I (10 - 15м) та II (25 - 35м) надзаплавних терас Дністра і його приток.
Види місцевостей середніх (40 - 70м) середньоплейстоценових внутріканьйонних алювіально-лесових цокольних терас Дністра. Основними видами природокористування і антропогенної трансформації природних комплекксів є сільськогосподарська та в меншій мірі - селитебна.
5.Середні тераси Дністра (III- 40-50м, IV - 60-70м) і його приток - пологонахилені (2 - 50), складені лесовидними суглинками, суглинково-галечниковим алювієм, з типовими неглибокими і глибокими малогумус-ними і опідзоленими чорноземами під орними угіддями, садами, селами, шляхами. Структуру їх утворюють складні урочища III (40-50м) та IV (60-70м) надзаплавних терас Дністра і його приток.
Вид місцевостей високих (90 - 130м) ранньоплейстоценових надканьйонних акумулятивно-ерозійних древньоалювіальн-лесових цокольних терас Дністра, складених лесовидними суглинками, давнім суглинисто-галечниково-гравійним алювієм, що залягають на пісковиках, вапняках, глинах, гіпсоангідритах неогену, що підстелюються породами крейди. Основними видами природокористування і антропогенної трансформації природних комплексів є сільське господарство.
6.Високі тераси Дністра (V - 90 - 110м, VI - 120 - 130м), інтенсивно розчленовані, хвилясті, з темно-сірими і сірими лісовими опідзоленими грунтами під орними угіддями, ділянками дубово-грабових лісів.
7.Високі тераси Дністра (V - 90 - 110м, VI - 120 - 130м), інтенсивно розчленовані, хвилясто-горбисті, з поодинокими останцями товтрових горбів, з типовими неглибокими і глибокими малогумусними, опідзолени-ми та карбонатними чорноземами під орними угіддями, остепненими луками та пасовищами, локально закарстовані.
8.Високі тераси Дністра (V - 90 - 110м, VI - 120 - 130м), розчленова-ні, плоско-хвилясто-западинні і слабозакарстовані, з типовими неглибоки-ми малогумусними, опідзоленими, частково оглеєними чорноземами та темно-сірими лісовими грунтами під орними угіддями, остепненими луками, шляхами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища V (90 - 110м) та VI (120 - 130м) надзаплавних терас; у виді 7 - товтрові останці-горби із скельними виходами вапняків та лучно-степовою рослинністю.
Вид місцевостей надвисоких (140 - 220м) пізньопліоценових надканьйонних, акумулятивно-ерозійних древньо-алювіально-лесових цокольних терас Дністра, складених лесовидними суглинками, сугли-нисто-галечниково-гравійним алювієм, що залягає на пісковиках, глинах, вапняках, гіпсо-ангідритах неогену. Основними видами природокорис-тування та антропогенної трансформації природних комплексів є сільське господарство.
9.Надвисокі тераси Дністра (VII - 140 - 160м, VIII - 180 - 190м, IX - 200 - 220м), інтенсивно розчленовані, плоско-хвилясті, з сірими і темно-сірими лісовими опідзоленими грунтами під орними угіддями, ділянками дубово-грабових лісів, шляхами.
10.Надвисокі тераси Дністра (VII - 140 - 160м, VIII - 180 - 190м, IX - 200 - 220м), інтенсивно розчленовані, хвилясто-горбисті, з останцями товтрових горбів, з типовими, карбонатними і опідзоленими чорноземами під орними угіддями, остепненими луками-пасовищами.
11.Надвисокі тераси Дністра (VII - 140 - 160м, VIII - 180 - 190м, IX - 200 - 220м), розчленовані, плоско-хвилясто-западинні, слабозакарстова-ні, з типовими і опідзоленими чорноземами і темно-сірими лісовими опідзоленими грунтами під орними угіддями, суходольними луками, ділянками дубово-грабових лісів.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища VII (140 - 160м) VIII (180 - 190м), IX (200 - 220м) терас, у виді 10 - ще й товтрові останці-горби із скельними виходами вапняків та лучно-степовою рослинністю.
Вид місцевостей схилів річкових долин і балок, складених алювієм, лесовидними суглинками, суглинково-щебнистим делювієм, глинами, вапняками, пісковиками неогену, мергелями, трепелами і пісковиками верхньої крейди, вапняками, доломітами, алевролітами і аргілітами силуру. Основними видами природокористування та антропогенної трансформації природних комплексів є сільськогосподарська, лісогосподарська і гірничо-видобувна діяльність.
12.Схили дуже круті (45-750) високі (60 - 120м) складнопрофільні "стінки", ерозійно-обвальні, яружно-зсувні, інтенсивно почленовані численними ярами і балками, з уступами і карнізами скельних виходів корінних порід, з еродованими дерново-карбонатними грунтами під лучно-степовою рослинністю, пасовищами і заростями ксерофітних чагарників.
13.Схили круті (20-350() і дуже круті (25 - 450), ерозійно-обвальні, яружно-зсувні, інтенсивно розчленовані ярами і балками, із скельними виходами корінних порід, еродованими сірими лісовими опідзоленими, дерново-карбонатними і дерново-лучними грунтами під ділянками дубово-грабових лісів, остепненими луками пасовищ, заростями ксерофітних чагарників і низькостовбурних розріджених лісових насаджень.
14.Схили сильноспадисті (15 - 200) і спадисті (12 - 150), інтенсивно розчленовані, ерозійно-яружні, з сильнозмитими світло-сірими і сірими лісовими опідзоленими грунтами під дубово-грабовими лісами і вторинними луками-пасовищами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища схилів різної стрімкості, геологічної будови та ступіня змитості грунтів, фонових асоціацій лісової, лучної та степової рослинності.
Вид місцевостей схилів річкових долин і балок, складених лесовидними суглинками, пісковиками, глинами, вапняками неогену. Основними видами природокористування та антропогенної трансформації природних комплексів є сільськогосподарська, рідше - лісогосподарська та гірничо-видобувна діяльність.
15.Схили стрімкі (20-45-600) і сильноспадисті (15-200), інтенсивно розчленовані, з ерозійними, карстовими і техногенними формами рельєфу, з еродованими і сильнозмитими світло-сірими і сірими лісовими опідзоленими грунтами під ділянками дубово-грабових лісів та вторинними луками-пасовищами.
16.Схили спадисті (9-120), інтенсивно розчленовані, ерозійно-зсувні, з середньозмитими темно-сірими і сірими лісовими опідзоленими грунтами та опідзоленими чорноземами під ділянками дубово-грабовиз лісів, орними угіддями, селами, вторинними суходільними луками-пасовищами.
17.Схили спадисті (9-120) та пологі (6-90), інтенсивно розчленовані, ерозійно-зсувні, з середньозмитими опідзоленими і типовими неглибокими малогумусними чорноземами та темно-сірими лісовими грунтами під орними угіддями, остепненими луками-пасовищами і селами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища схилів різної стрімкості та геологічної будови, ступіня змитості грунтів, фонових асоціацій лісової, лучної, степової рослинності.

ЛАНДШАФТИ МЕЖИРІЧНИХ ПЛІОЦЕН-ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ
ЕРОЗІЙНО-ДЕНУДАЦІЙНИХ ЛЕСОВИХ РІВНИН І ВИСОЧИН.
Основними видами природокористування та антропогенної транс-формації природних коплексів є сільськогосподарська і селитебна, рідше - лісогосподарська та гірничо-видобувна.
Види місцевостей рівнин акумулятивно-денудаційних, древньо-алювіально-лесових, складених лесовидними суглинками, піщано-галечниково-суглинковим алювієм древніх долин стоку, які підстелюються пісковиками, глинами, вапняками неогену.
18.Рівнини (220-260м) і високі рівнини (260-280м), похилені плоско-хвилясті лощинно-долинні, слаборозчленовані, слабодреновані з типовими неглибокими малогумусними, опідзоленими і лучними, деколи оглеєними чорноземами під орними угіддями, селами, садами, шляхами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: плакори виположені; лощиноподібні долини місцевих річок, широкі, слабоврізані (10 - 30м), пологонахилені, з плоскими слабодренованими днищами; останцеві горби та пасма з пологими схилами.
Види місцевостей височин ерозійно-денудаційних, лесових, складених лесовидними суглинками, пісковиками, глинами, вапняками, неогену.
19.Височини (300-320м), похилені, інтенсивно розчленовані грядово-лощинні, з типовими малогумусними, опідзоленими, лучними і опідзоленими чорноземами під орними угіддями, садами, селами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: плакори (300-320м) плоско-хвилясті, слабодреновані з окремими останцями-горбами; пасма, витягнуті з північного-заходу на південний схід, вузькі невисокі (20-30м) з опідзоленими чорноземами і темно-сірими лісовими грунтами; лощиноподібні долини місцевих річок слабоврізаних (10-20м), плоскодонних слабо дренованих з лучними чорноземними грунтами, з селами, ставками, луками-сінокосами.
20.Високі рівнини (280-300м) і височини (300-320м) увалисто-горбисті, розчленовані, слабозакарстовані з поодинокими карстовими западинами, з сірими і темно-сірими лісними опідзоленими грунтами під орними угіддями, садами, селами, масивами дубово-грабових лісів.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: високі рівнини хвилясто-горбисті; ували меридіонально орієнтовані, широкі, відносною висотою 30 - 40м з масивами дубово-грабових лісів; долини місцевих річок і балки, короткі, врізані (20-40м), із слабоспадистими (9-120) схилами з ділянками дубово-грабових лісів.
21.Височини (320-340м) грядово-горбисті, лощинно-балочно-долинні, із світло-сірими і сірими лісовими опідзоленими грунтами під орними угіддями з дубово-грабовими лісами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища : гряди меридіонально витягнуті, вузькі, спадисто-схилові (9-120) з дубово-грабовими лісами; долини місцевих рік і балки, глибоко врізані (40-60м) з сильноспадистими (12-200)та стрімкими (20-350) схилами з дубово-грабовими лісами, з широкими плоскими днищами з перезволоженими лучними грунтами, мочарами, ставками.

ТИП ШИРОКОЛИСТЯНОЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ

ЛАНДШАФТИ РИФОВОГО "ТОВТРОВОГО" ПАСМОГІР'Я.
Осадочно-денудаційного, складеного малопотужним покривом лесовидних суглинків, щебнисто-уламковим елювієм і делювієм, органогенними і хемогенними вапняками неогену (баденій - сармат). Основними видами природокористування і антропогенної трансформації природних комплексів є гірничо-видобувне та сільськогосподарське виробництво.
Види місцевостей пасмогір'я головного товтрового пасма (375-400м).
22.Пасмогір'я припідняте над притовтровими рівнинами на 50-60м, з карстовими (печери, гроти, лійки), ерозійними (долини, балки, улоговини) і техногенними (кар'єри, відвали, скельні розсипи, тераси) формами рельєфу, із скелетними еродованими перегнійно-карбонатними і світло-сірими лісовими опідзоленими грунтами, під складними багатоярусними дубово-грабовими і дубово-буковими лісами, вирубками, різнотравно-злаковими луками.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: плоскоопуклі вершинні заліснені поверхні товтрових пасом з вершинами і сідловинами, карстовими лійками, кар'єрами і відвалами; дуже стрімкі (35-600) і стрімкі (30-350) схили із скельними виходами - "стінками" корінних порід, карстово-ерозійними і техногенними формами рельєфу, бриловими осипами, із скелетними грунтами під масивами лісів та остепнених луків-пасовищ; сильноспадисті (12-200) та спадисті (9-120) схили з рідкими скельними виходами, карстовими, ерозійними і техногенними формами рельєфу, із середньозмитими сірими лісовими опідзоленими грунтами під лісовими масивами, луками-пасовищами.
Види місцевостей горбогір'я бічних товтрових пасом (340-360м).
23.Горбогір'я, підняті над притовтровими рівнинами на 30 - 70м з карстовими, ерозійними, техногенними формами рельєфу, із щебнюватими перегнійно-карбонатними і сірими лісовими опідзоленими грунтами під дубово-грабово, рідше - під дубово-буковими лісами, вирубками, різнотравно-злаковими та остепненими луками-пасовищами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: пасма вузькі з гостроверхими гребнями, із скельними виходами корінних порід, з масивами лісів і лучною рослинністю, із схилами різної стрімкості та сідловинами.
Види місцевостей горбогір'я (320-340м).
24.Височини інтенсивно розчленовані, підняті над притовтровими рівнинами на 20-30м, з більш потужним покривом лесовидних суглинків, з ерозійними, карстовими, техногенними формами рельєфу, з темно-сірими лісовими опідзоленими грунтами, опідзоленими, карбонатними і типовими малогумусними чорноземами під орними угіддями, селами, лучно-степовою рослинністю пасовищ.
Структуру цих місцевостей утворюють складну урочища: високі рівнини плоско-хвилясті з карбонатними і типовими чорноземами під орними угіддями, селами, садами, шляхами; останцеві вершини гостроверхі із скельними виходами корінних порід, щебнистими перегнійно-карбонатними грунтами під остепненими луками і лучно-степовою рослинністю, схили різної стрімкості.
Види місцевостей міжтовтрових улоговин (260-300м).
25.Улоговини пологоувігнуті, розчленовані, з потужним покривом лесовидних суглинків, озерними карбонатними глинами, з намитими опідзоленими і типовими глибокими малогумусними глеюватими чорноземами і темно-сірими лісовими опідзоленими грунтами під орними угіддями, селами, шляхами, мезофільними луками-сінокосами та пасовищами.
Структуру цих місцевостей утворюють складні урочища: рівнини плоскохвилясті з поодинокими останцями і скельними виходами корінних порід; долини місцевих водотоків - широкі слабоврізані (10-20м) з пологими (4 - 60) і спадистими (9-120) схилами та плоскими днищами з чорноземно-лучними і дерново-лучними грунтами, мочарами, озерцями, ставками.