Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Китайгородська світа

Китайгородська світа дністровського розрізу представлена в нижній частині чергуванням вапняків з мергелями, а у верхній — потужною монотонною товщею вапняків. Тому вона поділяється на рестівську і грушовецьку товщі.

Загальна потужність китайгородської світи 66—78 м.

Китайгородські відклади широко розвинуті на Волино-Поділлі. Вони відслонюються долиною Дністра майже вхрест простягання від сіл Молодового, Канилівкп на сході до гирла р. Мукши на заході, а також в схилах річок Студениці і Тернави, де їх можна простежити за простяганням. Китайгородська світа залягає чітко трансгресивне на розмитій, поверхні давніших порід нижнього силуру (теремцівська світа); верхнього ордовику (молодівський горизонт), нижнього кембрію (бережківська серія) та венду (канилівська-світа). В підошві китайгородської світи іноді трапляються лінзоподібні проверстки пісковиків і конгломератів. Вона згідно перекривається товстоплитчастими вапняками мукшинської підсвіти. За літофаціальнимй особливостями розрізу китайгородська світа поділяється на рестівську і грушовецьку підсвіти. Перша з них охоплює рестівські і демшинські верстви в обсязі О. І. Никифорової і М. М. Предтеченського (1968), друга - мар’янівські і черченські верстви в обсязі тих самих авторів.