Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

УКРАЇНСЬКІ СЕРЦЯ ВІРМЕН

Олег БУДЗЕЙ, "Подолянин", 8 липня 2005 р.

Уперше за багато-багато років у Старому місті знову потужно зазвучала вірменська мова. Правда, тривало це всього один день - 2 липня, коли до Кам'янця-Подільського на Дні вірменської культури з'їхалися вірмени з усієї України. З найвищих гостей до міста над Смотричем завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменії в Україні Армен ХАЧАТРЯН (на фото внизу) і глава Української єпархії Вірменської апостольської церкви архієпископ Григоріс БУНІАТЯН (вій уже перебував у нашому місті з візитом на початку травня 2004 р. на фото вгорі). Активну участь у заході взяла Спілка вірмен України (у Кам'янці-Подільському її місцеву організацію очолює підприємець Артур ГАСПАРЯН). На святі було чимало і українських VIP-персон різного рангу, зокрема, народний депутат України Левко БІРЮК.

Щоправда, привід, щоб зібратися, був не надто веселий - 90-річчя великого геноциду вірмен. Як засвідчують історичні джерела, у 1894-1896 і 1915 рр. турецький уряд, проводячи політику геноциду, знищив у Західній Вірменії близько 1,5 мільйона вірмен і ще 600 тисяч виселив у пустельні райони.

На відміну від Туреччини, Вірменію та Україну завжди поєднували дружні зв'язки. Так, у середньовіччі діяло понад 70 колоній вірмен у 20 містах Правобережної та Західної України та в Криму. І в середньовічному Кам'янці сформувалася потужна громада вірмен. У XVI ст. вона була найбільшою в Україні й налічувала близько третини населення міста. Вірменська громада успішно освоювала південні схили півострова в петлі Смотрича, мала окреме самоврядування, зокрема, свій магістрат, ринок. І сьогодні на мапі Старого міста є майдан Вірменський ринок, Вірменська вулиця, до пам'яток містобудування та архітектури, що становлять національне надбання, належать Вірменська дзвіниця, Палац вірменського єпископа (відомий ще як Вірменський торговий дім), Вірменські склади, Вірменський бастіон. Та й Міську криницю на Польському ринку найчастіше називають Вірменською. Тож вірменам є на що подивитися та що згадати в Кам'янці-Подільському. Та ще є що відроджувати: зокрема, підняти з руїн Вірменський Миколаївський собор.

Отож, 2 липня на Польському ринку розгорнувся невеликий "вірменський дворик". Тут можна було побачити картини вірменських художників Бориса ЕГІАЗАРЯНА, Божко АРМІНЕ, Лева МАРКОСЯНА, Валерія ГЕГАМЯНА та інших, малюнки вірменських дітей, фотоінформацію про діяльність Спілки вірмен України, невеличку книжкову виставку (зокрема, було представлено фоліант про сховище давніх рукописів Матенадаран, книгу дослідника вірменської архітектури Оганеса ХАЛПАХЧ'ЯНА).

А основною подією дня стало урочисте відкриття та освячення хачкару на руїнах Вірменського Миколаївського собору. Хачкар у перекладі з вірменської означає "хрест-камінь". Це пам'ятний знак або надмогильна плита з вирізьбленим зображенням одного або кількох хрестів із декоративним оздобленням, написами. Доречі, допитливі кам'янчани вже могли бачити хачкар на одному з контрфорсів Миколаївської церкви. Там вмуровано невеличкий (19x27 см) білокам'яний хачкар у вигляді хреста-квітки. У затертому написі, вміщеному під хрестом, прочитується дата "1003" вірменської ери, що відповідає 1544 р., а також прізвище "Агопша" (Агопші були відомою в Кам'янці купецькою родиною). А нині встановлений хачкар присвячено, як засвідчує напис унизу меморіального знака, "пам'яті жертв великого геноциду вірмен у 1915 р.". Виготовив хачкар хмельничанин Шамхал АКОПЯН. До речі, кожний хачкар, згідно з вірменськими канонами, має бути унікальним витвором мистецтва. Якщо ж якийсь майстер повторював уже наявний твір, то хачкар розбивали, а майстер навіки знеславлював своє ім'я. Думаємо, Шамхалові Месроповичу та його творінню така сумна доля не випаде. Що ж до самого собору, що лежить у руїнах, то його передано місцевій вірменській громаді. На сьогодні вона привела в порядок територію, де був храм, очистила від сміття його підвали. На черзі їх регенерація. Коли ж буде відновлено сам храм, скільки на це потрібно коштів, сьогодні ніхто достеменно сказати не може. Як пояснив міський і лова Олександр МАЗУРЧАК, влада сприяла та надалі всіляко сприятиме відновленню святині вірмен, але кошти для відбудови ті повинні знайти самі.

На прес конференції, що відбулася в приміщенні Ратуші, посол Вірменії в Україні повідомив, що Кам'янець-Подільський невдовзі матиме у Вірменії місто-побратим. Щоправда, Армен Авакович ще не готовий назвати сьогодні, яке конкретне вірменське місто дружитиме з нами, адже Кам'янцеві, який посол постійно називав диво-містом, потрібно підібрати рівного за рангом і значенням побратима. Про небуденність події, що відбулася 2 липня в нашому місті, свідчить висвітлення цього заходу провідними українськими телеканалами. Серед них Студія "1 + 1" та "Новий канал".

До пізнього вечора в Старому місті звучали вірменська мова, вірменська музика. А завершилося велике вірменське віче традиційно для всіх кам'янецьких свят - феєрверком.