Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Гурський Олександр, Задорожнюк Андрій. Старий бульвар: Історія // Подолянин. - 2006. - 24 листопада. - С. 7.

СТАРИЙ БУЛЬВАР

Олександр ГУРСЬКИЙ, Андрій ЗАДОРОЖНЮК, історики

Читайте ще про старий бульвар

У липні-серпні 2006 р. на місці колишнього Старого бульвару проводилися археологічні дослідження. Роботи, профінансовані міською владою, велися для впорядкування цього куточка Старого міста. В ході досліджень з'ясувалися цікаві, невідомі раніше сторінки історії Кам'янця-Подільського.

Міський бульвар було влаштовано в ХІХ ст. на місці давніх оборонних споруд: стіни колишніх укріплень стали основою нового бульвару. Ці укріплення входили до західної системи міських фортифікацій і створювали важливий вузол, що боронив Замковий міст.

Реєстр пам'яток містобудування та архітектури України визначає Міські ворота як пам'ятку архітектури XVI-XVIII ст. Як зазначено в реєстрі, Міські ворота складаються із прямокутної башти із власне міськими воротами, оборонних стін і каземату. Ці укріплення розміщено біля підніжжя другої від Замкового мосту скельної тераси, вони охоплюють її оборонними стінами з північної, західної і східної сторін.

Як визначає реєстр, в XVI ст. на північній стороні тераси на основі двох давніх споруд збудували чотирикутну вежу, а наприкінці XVII ст. в її торцевих стінах зробили ворота. Тоді ж від південно-західного і північно-східного боків вежі звели нові оборонні стіни, а у першій половині XVIII ст. збудували каземат. У списку пам'яток архітектури, що перебувають під охороною держави, Міська брама датується XVI ст.

Проте при проведенні земляних робіт біля Міської брами не виявлено археологічних шарів і решток матеріальної культури ХVІ-ХVІІ ст., натомість зафіксовано численні знахідки другої половини ХІХ - середини ХХ ст. Це зумовило необхідність вивчити ранні плани і малюнки Кам'янця. Виявилося, що на найдавніших планах міста, виконаних у XVII ст., в межах нинішніх Міських воріт, у західній частині міста, не показано жодних оборонних споруд, а виходи скелі з боку мосту створювали природні укріплення західної частини міста, на верхній межі якої стояв Вірменський бастіон (це добре видно на плані 1684 р.). Аналіз планів і малюнків XVII ст. свідчить, що до кінця XVII ст. на місці західних міських укріплень не було оборонних споруд, а на їх місці, на одній із скельних терас розташовувався кармелітський костел "на скалці".

Ситуація кардинально змінюється на планах XVIII ст.: при в'їзді до міста з боку замку бачимо потужну систему оборонних укріплень. Причому, якщо в середині XVIII ст. було дві окремі лінії оборони - моста та міста, то з 1770-х рр. вони об'єднуються в одну. В результаті утворювалася система укріплень, яка повністю перекривала в'їзд із боку замку. Надзвичайно цікаві плани кінця ХVIII ст., на яких детально промальовано укріплення західної системи оборони міста із назвами батарей і башт (наприклад, на плані 1773 р.). З 1790-х рр. ці укріплення занепадають і спустошуються, про що вказується в експлікаціях до плану.

З 1812 р., після ліквідації Кам'янецької фортеці, укріплення створюють лише незручності для розбудови міста та руху транспорту. Острівне розташування Кам'янця не дозволяє освоювати нові території, тому забудовується кожний шматочок вільної землі. В місті бракує чистого повітря, а також території для прогулянок і відпочинку. Тому тогочасна міська влада ухвалює створити в західній частині міста бульвар із чистим повітрям і тінистими алеями. Плани середини ХІХ ст. фіксують цей бульвар, що мав кілька рівнів. Для верхнього і середнього рівнів використали стіни колишніх міських укріплень, а вздовж західних оборонних стін влаштували нижню терасу бульвару. Для переходу на нижній рівень розібрали південну стіну укріплення та, враховуючи особливість рельєфу, утворили прохід між західною та східною стінами колишньої батареї на нижній рівень бульвару (див. план 1842 р.). На планах другої половини ХІХ ст. добре прокреслено тераси бульвару, зокрема, видно доріжку, яка півколом огинає нижню алею бульвару і виходить біля міських воріт. Добре видно площу бульвару, утворену між верхнім і середнім рівнем алей, яку сформовано ще колишніми оборонними стінами батарей західних міських укріплень.

Отже, бульвар мав три рівні: верхній - на території колишнього Вірменського бастіону, середній - вздовж стін колишнього францисканського кляштору, нижній - попід колишніми оборонними стінами західної системи укріплень.

Важливим джерелом для вивчення топографії міських укріплень є поштові листівки кінця ХІХ - початку ХХ ст. Зокрема, перші листівки, виконані за негативами Михайла ГРЕЙМА у 1880-х рр., фіксують потужну систему міських укріплень з боку Замкового мосту. В'їзд до міста вів через вузький прохід у Башті на розі мосту, потім через прохід у Міських воротах. 1876 р., щоб розширити дорогу через Замковий міст, розібрали мур між надбрамною баштою і казематом. На обох згаданих листівках видно площу міського бульвару із встановленими на ній кам'яними стелами та прохід, який вів вздовж північної стіни Міських воріт на нижню терасу бульвару. Причому на листівках можна помітити дві нижні алеї бульвару, одна відразу під стінами колишніх укріплень, інша - паралельна їй - по нижній кромці скельної основи каньйону. Листівки фіксують, що тоді в цій частині бульвару не було великих дерев. Це давало змогу насолоджуватися чудовими краєвидами на фортецю і каньйон.

Важлива інформація про досліджуваний об'єкт є в описах міста та історичній літературі. Так, згідно з описом Кам'янця 1700 р., на Замковій вулиці була ділянка зі склепами, на якій стояв костел кармелітів, а на час складання опису була батарея для оборони міста. Від Замкового мосту починалася вулиця "Від замку понад скелею". На цій вулиці до турків була цивільна та культова забудова, а після їх виходу більшість ділянок стояли спустошені, проте згадано башту Турецьку, від якої мур тягнувся аж до Замкової брами.

Отже, оборонні укріплення західної частини міста, згадані в описі 1700 р., тяжіли до Замкової брами, їх звели для підсилення оборони мосту.

Відомо, що турки, здобувши Кам'янець, відразу стали відбудовувати міські укріплення. Роботи велися під керівництвом французьких інженерів, за словами Юзефа РОЛЛЕ, злих людей, які погодилися допомагати мусульманам відновлювати колишній оплот християнства. Німці не стали співпрацювати із турками, а всі покинули Кам'янець. Турки розібрали всі дерев'яні будинки та храми, що могли зашкодити обороні міста. На укріплення використовували камінь із розібраних міських будівель і кляшторів, які стояли на місці запланованих укріплень і заважали зведенню фортифікацій. Цілодобово в місті йшли роботи, було задіяно дві тисячі людей. Турки самі, під керівництвом досвідчених інженерів, обгороджували, мурували та насипали укріплення, а християн до цієї справи не примушували. Вже через рік після здобуття Кам'янця турки сильно укріпили місто, а від мосту до кафедрального костелу понад скелями влаштували стіни в два рівні. Один бастіон постав за костелом кармелітів на давньому шанці, інший - біля кармелітів. Кармелітський костел, збудований 1653 р., турки розібрали, а на його місці постали батареї, що укріплювали Замковий міст. Як зазначає Олександр ПРУСЕВИЧ, камінь із розібраного храму турки використали на облицювання мосту, а на місці кляштору збудували укріплення. Коли кармеліти повернулися в Кам'янець, місце, де стояв їх костел, було забудоване батареями. Тому для будівництва храму їм надали нову ділянку.

За даними Юхима СІЦІНСЬКОГО, при турках добре було укріплено західну частину міста. Тут постало два бастіони, один - самотній, підіймався над урвищем, інший, збудований турками, використовувався під браму. Не даремно перший бастіон, в якому в часи Сіцінського була альтанка, в описі міста 1700 р. зазначено як башта Турецька. Західний вузол укріплень мав велике стратегічне значення. Він вогнем артилерії контролював підходи до міста з боку Руських фільварок. Його створення укріпило і позиції Замкового мосту.

Отримавши 1699 р. Кам'янець від Османської імперії, Польща намагалася повернути йому колишню славу, відбудувати укріплення та відродити міське життя. Модернізація фортифікацій тривала усе ХVIII ст., однак такого значення, яке мало місто у ХVІ-ХVІІ ст., воно вже досягнути не могло. У XVIII ст. кам'янецька фортеця втратила роль передової фортеці християнського світу. Однак професор Микола ПЕТРОВ стверджує, що саме у XVIII ст. змінюється топографія міських укріплень, коли лише протягом 1721-1725 рр. на їх модернізацію було виділено 48 тис. злотих. У той час реконструйовано оборонні мури від Замкового мосту до людвісарні. У 1730-х рр. інженер Христіан ДАЛЬКЕ підправив і перебудував згадані міські укріплення, про що свідчив напис на тесаній таблиці, який зник у 1880-х рр.

Після ліквідації фортеці руїни колишніх західних укріплень стали основою для бульвару. Вірменський бастіон засипали землею і зробили з нього верхню терасу, а на місці розібраного турками кляштору кармелітів влаштували бульварну площа. Бульвар з'явився 1831 р. під час губернаторства Федора ЛУБ'ЯНОВСЬКОГО, звідси його простонародна назва - "луб'янівка". На бульварній площі ще при її формуванні встановили фігура св. Флоріана, зняту 1830 р. із фасаду будинку Шахіна на Журавльовці (сучасна адреса - Польський ринок, 4а). Згідно із розписом 1860 р., для утримання бульвару щорічно з міських коштів виділяли 570 руб. Між тим, як зазначає Олександр СЕМЕНТОВСЬКИЙ, у місті від тісноти забудови, багатолюдності та забрудненості повітря, від нечистот, які виливалися прямо на вулицю, прогулянка на свіжому повітрі бульвару була вже не розкішшю, а першою життєвою необхідністю. Особливо вражали види із бульвару на замок, Польські фільварки та міські околиці.

Сильних змін зазнала ця територія під час першої та перед другою світовими війнами і у післявоєнний період, коли при влаштуванні водогону і системи каналізації тут провели значні земляні та будівельні роботи, в результаті яких засипали алеї бульвару, на схили каньйону спланували значну кількість землі і господарського сміття. Тому не дивно, що при археологічних роботах тут не виявлено знахідок раніше від XVIII ст. Найбільше їх датується кінцем ХІХ - початком ХХ ст., а на кам'яних оборонних стінах навіть зафіксовано кілька радянських монет 1920-30-х рр., що свідчить про активне господарське втручання у той період.

У процесі досліджень з'ясувалося і неправильне датування Міських воріт ХVІ ст., а також саме визначення цієї пам'ятки як Міські ворота, адже до кінця ХVIII ст. ці ворота були виключно фортифікаційною спорудою, ними не користувалися як транспортною артерією, а лише для пересування військ і озброєння. Тому в жодному документі ми не побачимо назви Міські ворота. На одному з планів ворота названо "Брамкою підрондельова", бо Рондель (укріплення) розташовувався над нею. Ця назва добре ілюструє функціональне призначення воріт, адже транспортними вузлами на той час були Руські та Польські ворота, а Замковий міст із системою в'їздних укріплень мав важливе фортифікаційне, а не транспортне значення. Після ліквідації фортеці, розширення мосту та дороги через стіну кам'яного ронделю, Замковий міст набув іншого функціонального призначення, став основною транспортною артерією, що з'єдную територію півострова (Старого міста) з материком. А з будівництвом Новопланівського мосту ще й важливою транзитною магістраллю.

Отже, проведені археологічні дослідження на території Старого бульвару дозволили з'ясувати ще одну сторінку в історії міста. Зважаючи на будівничий бум у Старому місті, хотілося би, щоб проведення археологічних досліджень стало постійною практикою на об'єктах, що відновлюються, адже навряд чи у найближчі десятиліття забудована приватними будинками територія буде доступною для дослідників.

Відновлення бульвару є для міста важливою і конче необхідною справою. Створення тут зони відпочинку з чудовими краєвидами на каньйон і замок повертає до життя значну ділянку міста. До туристичної інфраструктури задіється ще й башта Турецька, яка одиноко стоїть на схилах каньйону і час від часу руйнується, розбирається, а то й горить, а тоді витрачаються величезні кошти на її реставрацію. На відновленому бульварі для кам'янчан і туристів можна створити мережу розважальних закладів, продавати вироби народних майстрів і сувенірну продукцію. І що важливо - таке використання бульвару не створить незручностей для мешканців Старого міста та для руху транспорту через Замковий міст.


Фрагмент плану міста, 1684 р.


Фото Грейма, до 1876 р.


Фото Грейма, після 1876 р.


Фрагмент плану міста, 1773 р.


Фрагмент плану міста, 1842 р.