Славна сторінка історії

Вітри історії, які пролетіли над нашим містом, залишили сліди про події першої світової війни.

Виповнилось 70 років Брусиловському прориву. Як відомо з історії, Брусиловський прорив австро-німецького фронту був здійснений у серпні 1916 року. Про Брусиловський прорив написано багато в спеціальній і популярній літературі як в довоєнні, так і післявоєнні роки.
Ім'я генерала Брусилова - російського й радянського військового діяча пов'язане з нашим містом. Будучи головнокомандуючим Південно-Західного фронту, генерал від кавалерії, як писалося в тодішніх реляціях, був у Кам'янці, коли точилися бої з кайзерівською Німеччиною і Австрією.

Олексій Олексійович Брусилов з числа тих генералів, які після Жовтня залишилися в Радянській Росії, сказавши: "Батьківщину в чемодані не повезеш у Францію". Досвідчений військовий спеціаліст вивчав і знав суворівську науку. Він посідав в Червоній Армії високі пости, а за два роки до смерті, з 1924 року виконував при Реввійськраді особливо важливі доручення, де зарекомендував себе як спеціаліст високого класу.

У нашому місті до теперішніх часів збереглися будинки, пов'язані з іменем Брусилова, де він тимчасово проживав з дружиною (теперішні музична школа по вулиці Шевченка і дитяча бібліотека по вулиці Ленінградській).

Чимало доповнень до біографії Брусилова вносять розповіді, тепер вже покійного, відомого кам'янчанам заслуженого лікаря УРСР Ю.О. Манасевича, лікаря прославленого генерала.

З хвилюванням згадуємо, що у брусиловському наступі брав участь Маршал Радянського Союзу Олександр Михайлович Василевський, будучи тоді в складі 9-ої Армії. Про ці події О.М. Василевський пише а своїй книзі "Справа всього життя". Маршал, оцінюючи тодішні події, пригадує знайомі нам місця- Хотин, Північну Буковину, Прут, Карпати, нижню Буковину, Броди, Львів та інші. Зокрема, про наше місто є такі рядки: "З Кам'янця-Подільського, де знаходився штаб Брусиловської армії, ми з Сергієм Рубинським, прапорщиком-земляком, кінешемцем (з Кінешми) проїхали на підводі ще біля 30 верст, щоб попасти в 103-ю піхотну дивізію". Маршал пише, що навесні 1916 року, незадовго до Брусиловського наступу, був призначений командиром 1-ої роти.

Брусиловський наступ не був підтриманий царським урядом. Про страхіття першої світової війни, її страшні закони, криваві поля Галичини і досі промовляють до нас хвилюючі вірші Олександра Блока, Сергія Єсеніна, Володимира Маяковського.

В нашому місті, районі, області до війни ще проживало немало учасників Брусиловського наступу. На післявоєнних святах Перемоги у нашому місті, на стадіоні ще можна було бачити бравих сивих дідусів з хвацько закрученими вусами, у яких на грудях виблискували георгіївські хрести, нагороди за брусиловський прорив.

Брусиловський прорив - одна із славних сторінок нашої історії.

Ковнер О.
Славна сторінка історії // Прапор Жовтня, 1986. - 26 вересня.