Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Розповідає епіграфіка

Епіграфіка - допоміжна історична дисципліна - вивчає тексти, які вирізьблені на твердому матеріалі - камені, металі, дереві тощо. Епіграфічні пам'ятки, тобто надписи, є цінним історичним джерелом, вони підтверджують дані архівних і літературних документів, іноді їх доповнюють, слугують документом художньо-естетичного і морального змісту.

Надписи на пам'ятниках Кам'янця-Подільського збереглися у великій кількості. Мова їх, залежно від призначення й епохи, до якої вони відносяться, різна: латинська, церковнослов'янська, українська, російська, вірменська, польська. Ці надписи знаходимо на оборонних спорудах, церквах і костьолах, житлових будинках, на надгробках. Переважна більшість їх відноситься до 17-18 століть. Це пов'язано з тим, що саме в цей час поширюється кам'яне будівництво в місті. Надписи вирізьблювалися переважно на камені, а цей матеріал є міцним і довговічним, відтак й аналогічних надписів збереглося найбільше.

Зустрічаються й більш ранні надписи. Скажімо, старо-вірменський напис на кам'яній плиті: "Будинок куплений пастором Бетрісом і його дружиною 1479 р." - розповів про одну з ранніх сторінок історії визначного пам'ятника архітектури - вірменського торгового будинку. Про подальшу історію його дослідники дізналися завдяки поширеному в ті часи звичаю робити надписи на дерев'яних балках. На одній з них, знайденій під час реставраційних робіт, зафіксована дата однієї з перебудов торгового будинку "1707" та ім'я майстра "Аголтин Чаплі.. "

Розбираючи будинок №12 по вулиці Р. Люксембург (колишня Довга), робітники натрапите на балку з надписом "...Площинськнй з дружиною своєю Агафією року божого 1722 липня 1". Саме знайдення цього надпису спонукало до ретельного дослідження будинку, який згодом реставрували і пристосували під творчі майстерні художників міста.

Надписи подають цінні відомості з історії соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Кам'янця-Подільського. Загальновідомий історичний факт про залишення турками міста у 1699 році підтверджується надписами у Кафедральному костьолі. Дві пам'ятні плити з ними на латинській мові свідчать, що сучасники прагнули передати нащадкам пам'ять про цю подію.

Багато кам'яних плит встановлено з нагоди реставрації споруд. Такі плити, що сповіщають про початок і закінчення реставрації, знаходяться на головних фасадах Домініканського та Кафедрального костьолів, міської ратуші тощо. Надписи на них датуються 18 століттям, коли йшла жвава відбудова міста після руйнувань, заподіяних турецькими завойовниками.

Надзвичайно різноманітними щодо змісту, характеру виконання, мови є епітафії (надгробні надписи) в церквах і костьолах. З них можна довідатися про національний склад населення міста, соціальне становище, фахову приналежність, внесок, який зробила людина у громадське життя міста. Прикладом може слугувати меморіальна дошка доктора Й. Ролле, котрий видав багато творів з історії Поділля і Кам'янця.

Значного розповсюдження набули в 17-18 століттях декоративні надписи. Вони здебільшого включають тексти морально - етичного змісту. Це - різні афоризми, переважно на латині, котра в той час ще лишалася мовою науки і літератури. Вивчаючи дані надписи, дізнаємося про етичні та моральні устої суспільства тієї епохи. "Пам'ятай про майбутнє" - гласить надпис над входом до Порохових складів. "Вірний друг є рідкіснішим за фенікса" - таке висловлювання прикрашає обрамлення входу в башту Ляську, що в Старій фортеці. На наличнику вікна міської ратуші вирізьблено: "Швидка течія часу уносить все живе, кожному смертному опорою буде мужність".

Хтось з дослідників назвав окремий надпис своєрідною книгою, котра має лиш одну сторінку. В пам'ятниках архітектури Кам'янця-Подільського нараховується понад 50 таких "книг", що розповідають нам про минуле міста і людей, які в ньому жили.

Осетрова Г.
Розповідає епіграфіка // Радянське Поділля, 1986. - 22 грудня.