|
Подільські
папірні
Домашній "музей"
ленінградського інженера О.Ю. Соколова зберігає чудову експозицію, присвячену
історії вітчизняної промисловості. Чимало є у цьому зібранні образотворчих матеріалів,
які розповідають про стародавні паперові фабрики на Поділлі. З сторінок постає
історія розвитку і діяльності подільських папірень XVIII -XIX століть. Дві пакувальні етикетки
відобразили зовнішній вигляд фабрики у Понінці у 1882 і 1884 роках. Як свідчать
документи з фондів Центрального державного архіву, папірня ця була заснована
у 1787 році. В 40-х роках XIX століття вона одна з перших на Україні освоїла
машинне виробництво паперу. Незабаром фабрика ввійшла до складу підприємств
Дитятківського товариства. Про її бурхливий розвиток на початку 80-х років минулого
століття якраз і свідчать малюнки на пакувальних етикетках. Цікаво, що паперові
фабрики Дитятківського акціонерного товариства, в тому числі і Понінківська,
були чи не найкращими в системі паперової промисловості на Україні. Продукція
Понінківської папірні користувалася великим попитом, її неодноразово нагороджували
медалями на міжнародних виставках. Збереглися зошити кінця XIX - початку XX
століття з понінківськими водяними знаками-філігранями. Сьогодні картонно-паперова
фабрика - це гігант, який виробляє третину союзної продукції учнівських зошитів. Ще про одну дореволюційну
подільську папірню - у селі Вихватнівці Кам'янець-Подільського району - нагадує
фірмовий її знак "Совиний яр" (в колекції О.Ю. Соколова зберігається
фоторепродукція): крупним планом подано зображення сови, що сидить на паперовому
рулоні. Далі, внизу, напис: "Совій яръ. Бумажная фабрика при именіи Крушановка".
Коментар до цього фірмового знака складено українським дослідником історії паперової
промисловості О.Я. Мацюком. "Як свідчать старожили
сіл Пасіки (тепер Ленінка) і Вихватновець, котрі в свій час працювали на фабриці,
- пише дослідник, - вона була збудована крушанівським поміщиком генерал-майором
Іваном Коцюбою у 1912 році в урочищі Совиний
яр...". Зацікавила мене й подальша
історія папірні. Розібрали її десь у 1935-1936 роках, папероробну машину перевезли
до Дніпропетровська. А через тридцять два роки, у вересні 1968-го, ця машина
знову повернулася на Поділля - на Проскурівську фабрику. До нашого часу дійшло
кілька зображень подільських папірень на поштових листівках. Серед них - давній
"портрет" Славутської фабрики. Є відомості про цю папірню кінця XIX
століття у справах Центрального державного історичного архіву у Ленінграді.
З них можна довідатися про кількість продукції, де її збували (у Київській,
Подільській і Волинській губерніях), про обладнання, пожежі і відбудови. Збереглося
також зображення штемпеля з написом "Славутская фабрика". ...Одна з найдавніших
книг, написаних на Русі з використанням паперу, - це адміністративна книга з
генуезької колонії у Кафі (сучасна Феодосія), яка зберігається в Італії. Датована
кінцем XIII століття. Коли ж почалося на Україні виробництво власного паперу?
Дослідження останніх років свідчать про те, що папірні на українеьких землях
існували вже у першій половині XVI століття. На Поділлі, зокрема, на території
сучасної нашої області, істориками зафіксовано чотирнадцять стародавніх папірень.
З. АФАНАСЬЄВА. |