Віра ШПИЛЬОВА.
Хмельницька область.
"Голос України", 7.12.2002 р.

Приймав парад Головний отаман

На знімку: під час урочистостей.

У Кам'янці-Подільському на Хмельниччині, який на кілька коротких, але вагомих в боротьбі за українську державу місяців 1919 року став столицею Української Народної Республіки, з усіма почестями відкрито меморіальну дошку з ликом голови Директорії, Головного отамана війська УНР Симона Петлюри.

У будинку №8 на площі Вірменський ринок було розмішене в той буремний час Міністерство військових справ УНР. Мозковий центр армії УНР, представлений генералами Трековим, Юнаковим, Осінським, Капустянським, єднався з керівництвом Української галицької армії - полковниками Андрієм Мельником та Євгеном Коновальцем. Симон Петлюра був найпослідовнішим борцем за державу та сильну армію, людина кришталево чесна, безкорислива, доброї волі, великої віри і енергії, як характеризував його Євген Коновалець. Саме незламна віра Петлюри єднала всіх і давала снагу вести визвольну боротьбу. Це він залучив до служби в Українській армії майже 130 найкращих генералів та адміралів, з яких багато мали академічну освіту. Незламний дух. любов до України були визначальною рисою війська, яке створював великий полководець.

Довгі десятиліття правда про це замовчувалася, а з Головного отамана робили жахливого бандита. У путівниках по Кам'янцю писалося про боротьбу, яку "вів народ з петлюрівцями".

- Мінялися часи, системи, філософія, але правда залишилася незмінною, і ми сьогодні зобов'язані повернути її, - сказав на мітингу секретар міської ради Сергій Бабій.

Ініціатором встановлення меморіальної дошки були активісти Соціал-національної партії України, обласну організацію якої очолює кам'янчанин Ігор Сабій. Матеріали надав завод "Гіпсовик", знайшли кошти і в місцевому бюджеті. А творчий задум утілив Володимир Кліщ.
- Нічого кращого за національну державу людство не придумало. - виступив гість, поет, заступник голови Української Республіканської партії "Собор" Володимир Шовкошитний. - Сьогодні ми знову на роздоріжжі і знову перед потребою єднання.

Палкими були промови генерал-майора Василя Мельницького, який запевнив, що воїни місцевого гарнізону гідно нестимуть славу та традиції українського війська зразка 1919 року, та заступника голови Львівської обласної ради, голови Львівської обласної організації СНПУ Андрія Парубія, приїзд якого підкреслив віковічну спільність наддніпрянської та наддністрянської України.
Парадом пройшли воїни місцевого гарнізону. І приймав його, як живий, сам Головний отаман.