Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

ОСЕЛЯ ДЕ ВІТТІВ

За цим будинком довгий час зберігалась назва "комендантський". Він розташований навпроти руїн Вірменського костьолу, в глибині великої садиби, більшу частину якої займає сад. Садиба оточена кам'яним муром.

Будинок невеликий, двоповерховий, підпертий кам'яними контрфорсами. Привертають увагу білокам'яні обрамлення вікон першого поверху, що прикрашені різ. ним рослинним орнаментом. Цей будинок був побудований у другій половині XVIII століття. Він належав коменданту фортеці Яну Вітту, який займав цю посаду майже 16 років, до своєї смерті в 1785 році.

Ян Вітт був людиною цікавої долі, в історії міста та краю він відіграв помітну роль. Народився він в бідній вірменській сім'ї, але завдяки неабиякому розумові та енергії досяг значного становища в місті. Написання його прізвища змінювалось на протязі всього його життя. Віт, Вітт, Вітте, де Вітте - це мов віхи долі бідного вірменського мішанина, що став генерал-лейтенантом, комендантом славнозвісної Кам'янецької фортеці.

Ян де Вітте багато уваги приділяв фортифікуванню міста, як архітектор брав участь у реконструкції комплексу Домініканського монастиря. Кафедрального та Францісканського костьолів, Спорудженні казарми фортеці. Він був і дипломатом у повному розумінні цього слова. Про це свідчать його листи, що були видані у Кракові в 1868 році. В цієї суворої людини було й цікаве захоплення - нумізматика, крім того він зібрав багато медалей та гравюр. Помер Ян Вітт у 1785 році, похований був у катакомбах Кафедрального костьолу. У Варшаві на честь Яна Вітта в одному з костьолів була встановлена мармурова плита з написом.

Не слід забувати, що Ян Вітт був представником польської адміністрації. Він чимало зробив для рідного міста, був патріотом свого краю.
Похмура оселя коменданта пожвавилася, коли в 1779 році, ще за життя старого коменданта, його син Йозеф Вітт привів сюди свою молоду дружину Софію. Тут влаштовувались світські вечори, а в саду - ілюмінації.

Після смерті батька Йозеф Вітте став комендантом фортеці (в 1786 p.). Але він мало займався громадськими справами, а в 1789 році залишив цю посаду. В 1802 році Йозеф Вітт продав комендантський будинок казні.

Міська влада по-різному використовувала будинок де Віттів, але назва "комендантський" залишалась за ним дуже довго, протягом всього XIX століття. В 70-х роках в будинку знаходилась Кам'янець-Подільська жіноча гімназія. В 1881 році він був проданий Катерині Камишанській. Вона зробила деякі перебудови, але взагалі вигляд будинку майже не змінився.

У кінці 20-х років XX століття будинок на деякий час був переданий технікуму іноземних мов. У 30-і роки в ньому містилась єврейська школа, а після війни - дитячий садок.

Осетрова Г.
Оселя де Віттів // Прапор Жовтня, 1983. - 3 грудня.

Зараз на місці будинку, пл. Вірменський ринок, 10, розташовано будинок пожежної станції.