Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Будзей Олег. На межі між середнім і великим: Непомітні ювілеї // Подолянин. - 2006. - 30 червня. - С. 6.

НА МЕЖІ МІЖ СЕРЕДНІМ І ВЕЛИКИМ

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Кажуть, в одну річку двічі не ввійдеш. Кам'янець-Подільський готовий спростувати цей висновок давньогрецького мудреця і вдруге привітати народження свого стотисячного громадянина. А вперше Кам'янець став містом із стотисячним населенням 20 років тому - 5 липня 1986 р.

XX століття з його катаклізмами відчутно вдарило по Кам'янцю. Напередодні Першої світової війни, що розпочалася 1914 р., це був 50-тисячний губернський центр. Тільки через півстоліття, боляче відчувши на власній шкурі дві світові війни, революцію, голодомори, репресії, старовинне місто над Смотричем вдруге змогло досягти рекордного показника в 50 тисяч чоловік. Сталося це дуже тихо й непомітно 1966 року. За 20 наступних років (1966-1986) місто героїчно здійснило надпотужний ривок і подвоїло населення.

За класифікацією, якою користувався Держбуд СРСР, міста за кількістю населення діляться на 5 категорій: малі (до 50 тисяч), середні (50-100 тисяч), великі (100-250 тисяч), величезні (до мільйона), гігантські (понад мільйон). Отож, мале місто Кам'янець-Подільський 1966 р. стало середнім, 1986 р. - великим. До речі, за даними на 1 січня 1989 р., з 432 міст України більшість були малими (331) або середніми (52), великих було всього 24 (величезних - 20, "мільйонерів" - тільки 5).

Перехід Кам'янця в категорію великих міст хотілося належно відзначити. А для цього потрібен був герой - людина, яка стала стотисячним мешканцем міста. Як відомо, на показник "кількість мешканців міста" впливають чотири чинники: народження, смерть, прибуття на постійне проживання, вибуття для проживання в іншій місцевості. Фіксуючи ці цифри (за даними відділу ЗАГС, паспортного стола), статистики завжди орієнтуються, скільки в місті проживає людей (абсолютні дані дає тільки перепис).

Звісно, точно визначити, хто саме (малюк, що народився, прибулець) і в яку мить зробив місто стотисячним, неможливо. Тож у міськкомі КПУ, міськвиконкомі ретельно підбирали кандидатуру стотисячного жителя. Передусім, він мав не прибути до міста, а народитися в ньому (критерій настільки зрозумілий, що коментарів не потребує), По-друге, новонароджений повинен бути хлопчиком (усе ж таки житель, а не жителька - ось така гендерна дискримінація). По-третє, сім'я, в якій з'явився на світ малюк, має бути міцною, бажано - робітничою. Після ретельного аналізу зійшлися на кандидатурі Віталія КРАВЦОВА, який народився 5 липня 1986 р. в робітничій сім'ї: батько - Анатолій Анатолійович - від 1971 р. працював на цементному заводі, мати - Стефанія Гнатівна - на заводі дереворізального інструменту, їх донька Ірина готувалася стати першокласницею.

Поки підбирали кандидатуру, настав серпень. Аж тоді Кравцови дізналися, що їх Віталій - стотисячний. Стефанія Гнатівна не вірила щастю аж до 7 вересня, коли ледь не все місто зібралося на стадіоні, щоб у рамках обласного свята "Подільські візерунки" вшанувати маленького Віталика, який зробив Кам'янець великим містом. Подарунки Кравцовим були щедрими: від міськвиконкому - ордер на трикімнатну квартиру на вулиці Космонавтів (до того сім'я тіснилася в кімнаті сімейного гуртожитку), від цементного заводу - ордер на меблевий набір "Агат"...

Після щедрих публікацій 1986 р. преса не часто згадувала про свого стотисячного жителя. 1 січня 1988 р. "Прапор Жовтня" відгукнувся матеріалом Петра ПОЛІЩУКА "Щастя тобі, Віталику", 1 січня 1995 р. "Кам'янець-Подільський вісник" запросив 9-річного Віталія відповісти на запитання "Новорічного бомонду", 21 квітня 2005 р. стотисячному кам'янчанину присвятив статтю Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ у "Краї Кам'янецькому". Це, практично, все за 20 років.

Що нового сьогодні в сім'ї Кравцових? Живуть вони в тій самій трикімнатній квартирі на вулиці Космонавтів, працюють, як і 20 років тому, на тих самих заводах, які нині гордо величаються акціонерними товариствами. Ірина вийшла заміж, порадувала батьків внучкою Вікторією, якій 6 липня виповниться 5 років. А Віталій закінчив 9 класів ЗОШ №7, торік - сільськогосподарський коледж ПДАТУ, одразу ж став третьокурсником Інституту механізації та електрифікації сільського господарства ПДАТУ й успішно навчається. А в сквері "Гунські криниці" міцніє дубок, посаджений 20 років тому на честь Віталієвого народження.

Останній Всесоюзний перепис населення, проведений 1989 р., підтвердив статус Кам'янця як великого міста - 102,2 тисячі чоловік. За даними першого Всеукраїнського перепису населення, 5 грудня 2001 р. в Кам'янці-Подільському проживало 99610 чоловік. Отже, ми повернулися в категорію середніх міст. Свіжі дані статистиків (на 1 квітня 2006 р.) теж засвідчують, що Кам'янець не є великим містом: наявне населення - 99874, постійне - 99170 чоловік. І все ж п'ятирічне балансування на межі 99-100 тисяч дає надію, що невдовзі Кам'янець вітатиме ще одного свого стотисячного жителя...