Ольга СОКУЛЬСЬКА,
"Кам'янець-Подільський вісник", 27.12.2002 р.

МАЛИНОВИЙ ПЕРЕДЗВІН З РАТУШІ

1884 року на вежі міської Ратуші було установлено годинник з двома дзвонами, які виготовив львівський майстер Федір ПОЛЯНСЬКИЙ. Досі цей годинник працював лише у великі свята. Сьогодні, через більше ніж 100 років після його створення, з'явилася надія, що годинник працюватиме постійно...

Як вдалося оживити антикварну річ, розповідають директор музею-заповідника Людмила СТАНІСЛАВСЬКА та Володимир ЛОЗІНСЬКИЙ, який і подарував годиннику нове життя.

- На фоні тих робіт, які проводяться з реставрації Старого міста, - говорить Людмила Павлівна, - непрацюючий годинник в самому центрі міста виглядав нелогічно. Та коли ми розпочали роботи з його запуску, то з'ясувалося, що так, як раніше, він вже не працюватиме... По-перше, через те, що механізм його зношений і давно вимагає реставрації. По-друге, сама конструкція годинника вимагає постійного обслуговування. По-третє, та ж конструкція не дозволяє точно, до хвилини, його настроїти.

Були пропозиції змонтувати годинникову установку, до якої входив би комп'ютер, а звукозапис бою лунав із гучномовців. Але ж тоді від старого годинника залишились би тільки зовнішні циферблати...

Розглядали ми й інший варіант, який сьогодні використовується в деяких містах. Наприклад, "декоративний" бій. Суть ідеї така: аби був дзвін, а годинник може працювати і не зовсім точно.

Втім, третій варіант (він нам найбільше підходить) подав викладач основ електроніки і технічної творчості технікуму Подільської державної аграрно-технічної академії Володимир ЛОЗІНСЬКИЙ. Він запропонував оригінальне технічне вирішення проблеми і виграв тендер.

- Для завершення робіт необхідні окремі нетипові деталі, які потрібно виготовляти в заводських умовах, - розповідає Володимир Павлович, - Окрім цього, ми збираємося застосувати синхронізатор бою з ходом годинника Це своєрідне "ноу-хау" нашого авторського колективу (до нього входять інженер-механік ВАТ "М'ясокомбінат" Микола МЕЛЬНИК та студент електротехнічного відділу нашого технікуму Руслан ІЛЬЄВ).

Невдовзі ми плануємо пустити годинник повністю в автоматичному режимі, а вже потім взятися за відновлення дзвону, його бінарного бою. У читачів може виникнути запитання, чи не завершиться справа тільки ентузіазмом. Ні, бо з музеєм ми пов'язані трудовою угодою, умови якої потрібно виконувати.

Особисто я планую також взяти участь у реалізації ідеї Людмили Станіславської щодо панорамно-контурного підсвічування Старої фортеці...

Отож, годинник йтиме... Тепер закохані можуть сміливо призначати побачення біля Ратуші, а кам'янчани зустрічати Новий рік за боєм не лише столичних курантів, а й наших, кам'янецьких...