Мадонна приїхала на "амфібії"

...Випадково на території колишнього села Студениця, яке вже покинули мешканці у зв'язку з заповненням водосховища, музейні працівники знайшли старовинну статую Мадонни. Сиротливо дивилася кам'яна богиня навкруги, без слів просила допомоги. Працівники музею зацікавилися статуєю, тим більш, що виготовлена вона з вапняку, як і кам'янецька скульптура. Та й постать схожа на ту, що прикрашає мінарет.

Студеницька Мадонна також стоїть на кулі, обвитій змією, а лівою ногою спирається на півмісяць. Статура жінки, в розвихрених сукні і плащі, ніби звивається в якомусь химерному танку, здається, вона балансує на кулі. Висота скульптури з постаментом складає 3,4 метра, але при цьому вся композиція здається легкою. Оформлення постаменту в стилі бароко дозволяє датувати статую приблизно XVІІІ століттям.

Але на шляху доставки Мадонни в музей стали різні перешкоди. Декілька років тому забрати її із зони затоплення не вдавалося.
Та ось водосховище підійшло до статуї дуже близько. Музей запросив допомоги технікою у Вищого військового інженерного командного училища імені Харченка. Посприяли і керівники міста, особисто секретар міськкому партії А.І. Буданцева. Надав дійову допомогу в транспортуванні скульптури декан історичного факультету педінституту імені В.П. Затонського Л.В. Баженов. І все ж, не одразу вдалося підготувати цю досить складну операцію.

І от вересневого дня до Студениці вирушили студенти історичного факультету педінституту на чолі з завідуючим відділом атеїзму музею О.І. Расщупкіним. Вони вручну зняли статую з постамента, підготували її до транспортування. Потім повантажили на "амфібію", якою керували офіцери з училища В. Петров, М. Москалюк та А. Бахматюк, та вивезли водою до похилого горба, а потім і на гору. А музейна машина доставила вже дорогоцінну ношу до Кам'янця-Подільського. Бувають і в музеї такі, майже пригодницькі, події!

Але чому, як і коли з'явилася статуя Мадонни в селі Студениця? За місцевими переказами, скульптура буцім припливла на плоті. Могили під фігурою не було; таким чином це і не пам'ятник. Мабуть, вона мала символічне значення.

Історія Студениці досить буремна. Перший спогад про село датується 1388 роком. У цей час ним володів Конрад Келеміч, пізніше - його нащадки. Село знаходилось на березі великої торговельної артерії Поділля - річки Дністер, і разом з краєм зазнало багато труднощів і бід.

Не раз зазіхали на цей ласий кусень Поділля кочовики-грабіжники. Татарських спустошень зазнала Студениця наприкінці XV століття, в 1532, 1633 pp., наприкінці XVII століття. У Студениці мешкали українці, поляки, євреї, греки, купці-вірмени.

У XVII ст. Студениця мала статуя містечка і свій замок для охорони. Жителі брали участь у повстанні під керівництвом Шпака в 1702 р., за що їх було покарано польським військовим загоном. А ось в 1770 році село було спустошене мором. У цей час воно належало Потоцьким.

Нам здається, що статуя Мадонни, як символ заступниці, з'явилася в селі під час мору, чи після нього в знак вдячності за позбавлення від нещастя. Дуже схожа наша Мадонна на дерев'яну скульптуру, що знаходиться в колишній церкві францисканців в м. Буда (Угорщина), яка датована 1760-1770 рр. Цікаво й те, що стилістично студеницька статуя схожа із скульптурами колишніх Кафедрального, Домініканського і Тринітарійського костьолів Кам'янця. Хто і коли виготовив ці скульптурні прикраси нашого міста, нам поки що невідомо. Але ми знаємо інше.

У 1768-1785 роках комендантом кам'янецької фортеці був архітектор і військовий інженер Ян де Вітте. Під його керівництвом у Кам'янці були проведені великі будівельні роботи споруджено казарми для гарнізону фортеці, проведена реконструкція Домініканського та Кафедрального костьолів, дзвіниці Францисканського костьолу, західної брами фортеці, Казематської башти.
Можливо, при Вітте в Кам'янці працювали і скульптори. Зараз Мадонна органічно вписалася в нову експозицію історичного музею "Історія католицизму на Поділлі".

Кучугура Л.
Мадонна приїхала на "амфібії" // Прапор Жовтня, 1987. - 19 вересня.

Читайте ще про Мадонну на мінареті