ЯКБИ СТІНИ МОГЛИ ГОВОРИТИ

Міський будинок культури у Кам'янці-Подільському знають всі - і діти, і дорослі. А в документах він відомий як Пушкінський народний будинок, його спорудження почато навесні 1899 року, коли вся країна готувалася широко відзначити 100-річчя з дня народження геніального російського поета О.С. Пушкіна. Документи Хмельницького обласного державного архіву, свідчать про те, Що забудова була задумана ще в 1897 році, за два роки до ювілею.
З 1897 по 1899 рік між Подільським губернатором, представниками кураторства і Кам'янецькою міською думою велося листування про виділення земельної ділянки і коштів на будівництво народної аудиторії. Після тривалих суперечок 15 грудня 1898 року на зборах членів Кам'янець-Подільської міської думи прийнято рішення відвести Подільському "Попечительству о народной трезвости" для будівництва народної аудиторії 300 квадратних сажнів землі на розі вулиць Богодельничеської і Бульварної (тепер вулиці Пушкінська та Шевченка). У фондах історичного музею-заповідиика зберігаються оригінальні фото, датовані 26 травня 1899 року. Вони відображають святкування 100-річчя з дня народження О.С. Пушкіна в місті Кам'янці. На них зображено спорудження Пушкінського будинку, де було встановлено портрет поета, прикрашений гірляндами зелені й прапорами.

Спорудження Пушкінського будинку завершилося восени 1900 року. Вперше він відчинив двері для святкування новорічної ялинки 3 січня 1901 року. Як повідомляла газета "Подільські єпархіальні відомості", на ялинку зібралося триста хлопчиків і дівчаток, що весело кружляли в танку у величезному залі. Будинок мав парове опалення та електричне освітлення.

Протягом багатьох років в Пушкінському будинку читалися лекції, організовувались бесіди, театральні виступи, працювала бібліотека.
Під назвою Пушкінський народний будинок існував до 1918 року. З часом став іменуватися театром.

У травні 1917 року тут відбувався з'їзд представників частин Південно-Західного фронту, на якому виступив більшовик М.В. Криленко, пізніше Верховний Головнокомандуючий збройними силами Радянської Республіки.

З 1921 року для трудящих міста розпочав свої виступи український драматичний театр імені Шевченка.

У березні 1922-го місто Кам'янець-Подільський відвідали М.І. Калінін і Г.І. Петровський. Газета "Червона правда" за 15 березня 1922 року повідомляла, що 12 березня увечері в Шевченківському театрі відбулося урочисте засідання міської Ради. З доповіддю про внутрішнє становище країни, значення нової економічної політики та про допомогу голодуючим Поволжя виступив М.І. Калінін. Про міжнародне становище Країни Рад розповів Г.І. Петровський.

У роки довоєнних п'ятирічок у будинку театру виступали народні артисти СРСР М.І. Литвиненко-Вольгемут, І.С. Паторжинськнй, інші видатні майстри сцени. Після війни тут працював театр російської драми, а в 1959 році створено самодіяльний народний театр, який плідно працює вже понад двадцять років.

Міський Будинок культури - один з культурно-освітніх закладів міста. Сюди поспішають кам'янчан то на спектаклі народного театру, то на вечір відпочинку, послухати цікавий концерт, змістовну лекцію. І не підозрівають, скільки чули й бачили ці стіни...

Козлова Н.
Якби стіни могли говорити // Радянське Поділля. - Хмельницький, 1981. - 2 серпня.