Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Імені БАБУШКІНА

Ця вулиця названа іменем Івана Васильовича Бабушкіна, професіонального революціонера, більшовика. Про таких, як І.В. Бабушкін, Володимир Ілліч Ленін писав: "Народні герої є. Це - люди, подібні до Бабушкіна".

І він повсякчас на ділі доводив вірність високої ленінської оцінки, поки в 1905 році куля царського сатрапа не обірвала в м. Чита його коротке і яскраве життя на посту керівника збройного повстання.

Вулиця імені Бабушкіна починається від Старобульварного спуску, за Тринітарським костьолом, і прямує паралельно вулиці Утьосистій, виходячи на Госпітальну. Раніш, у дореволюційний час, північна частина її називалась Тринітарським провулком, а південна - Тринітарським спуском. І не без підстав, бо на початку вулиці зліва височить мур, що підпирає подвір'я Тринітарського костьолу. Праворуч стоять два двоповерхових будинки № 2 і № 4.

У будинку № 4 довгий час жив препаратор природничого відділу музею М.М. Белавенцев, що у 1911 році був одним із засновників міського Товариства любителів природи, а в музеї створив багату колекцію птахів та тварин Поділля. В цей же будинок не раз приїздила з Ленінграда археолог Марія Олександрівна Тиханова, яка вивчала первісні стоянки людини на Поділлі. За цим будинком був двоповерховий будинок, де жив відомий художник - декоратор Тиханов, який у 1935-1937 роках оздоблював сцену міського театру.
Ліворуч, за стіною Тринітарського костьолу, збудованою в другій половині XVIII ст., починаються житлові будинки. В будинку № 5 мешкав, відомий ще в дореволюційний час палітурник Тухович. Його книжкові палітурки були справді витвором мистецтва. Кожна палітурка, виготовлена Туховнчем, робила книжку невпізнаною, з відполірованими краями, золотим тисненням написів, Ще й досі в багатьох книголюбів міста зберігаються книжки з обкладинками цього майстра.

У будинках № 7 і № 7-а на початку XIX ст. жив лікар Шагін, який у 1804 році захистив у Віденському університеті докторську дисертацію на тему: "Про мінеральну воду м. Кам'янця".

Будучи великим ентузіастом своєї справи, Шагін до 1806 року лікував хворих водою джерел, що виходили по схилах Тринітарського провулку, від деяких захворювань. На подвір'ї свого будинку Шагін створив лікувальний басейн на базі мінеральної води, що виходить, джерелом нижче теперішньої вулиці Бабушкіна. Хімічний склад цієї води був у 1883 році проаналізований лікарем І. Кіаніциним і віднесений до соляно-лужних вод з домішками вапняка, кремнезему, квасців, заліза й інших речовин. Ідеї Шагіна, на жаль, не знайшли підтримки ні з боку місцевих губернських властей, ні медичного департаменту царського уряду. Лише в 1951 році працівниками облдержархіву були виявлені історичні матеріали про цього чудового лікаря.

Нині на вулиці Бабушкіна збереглось 6 будинків зправа і 8 - зліва. З'єднуючись з Госпітальною вулицею, вул. Бабушкіна була в свій час допоміжною для перекидання обозів від казарм до оборонних споруд, оскільки вона далеко рівніша, ніж Госпітальна, а також коротша.

Терлецький А.
Імені Бабушкіна // Прапор Жовтня, 1984. - 19 травня.