Лілія ВАЛЯРОВСЬКА, наук. працівник історичного музею-заповідника
"Подолянин", 5 листопада 2004 р.

Гроші на Поділлі в ХІІІ-XVIII ст.

1 242 р. Поділля загарбали монголо-татари. Вони виявилися неспроможними організувати грошовий ринок. Хани карбували мідні й срібні монети без економічного розрахунку, без єдиних норм у вазі й розмірах. Тому ці гроші не посіли помітного місця на грошовому ринку.

У 1360-х pp. Поділля переходить під владу Литви. Перші "празькі гроші" з'явились на межі XIII-XIV ст. у столиці Чехії - Празі, звідки походить і їх назва. Досить великі для свого часу, приблизно 3 см, виготовлені з срібла високої проби, вони дуже відрізнялися від інших срібних монет, які були в обігу Європи - брактеатів, які швидко ламались і не були придатними до міжнародної торгівлі. Празькі гроші швидко оволоділи ринком Поділля і переважали над іншими до XVI ст. 1439 р. в Летичівському повіті на Поділлі майно багатого шляхтича-землевласника продали за 300 кіп грецьких грошей, 1 копа - 60 гр. У празьких грошах встановлювали штрафи на користь держави і церкви. В даний період на грошовому ринку Поділля утверджується польський злотий - назва польської лічильної одиниці в 30 грошів. Що ж можна було купити за польські злоті в середньовічному Кам'янці:

                1580 р.   1640 р.
лікоть атласу     24        72
камінь перцю     300 гр.  1000
камінь цукру     180 гр.   600
горнець вина      45 гр.   150
горючий камінь    10 зл.    40
бочка щуки         8        10
бочка линів        5         5
полотно просте
від 1000 м.       12 зл.    15

У 1560 р. бик коштував 6 зл., а в 1650 - 20 зл. Віз дерева коштував 6 гр.

З 1440-х pp. поширення набуває і флорин. Флорин - золота монета, карбована в 1252 р. у Флоренції. Незабаром цю монету стали випускати в Угорщині. Вага - 3,53 г. Курс золотого флорина був дуже нестійким і коливався у межах 30-36 гр. 1560 р. в Кам'янці житловий будинок коштував 50 флоринів, лікоть золототканого оксамиту - 10 флоринів, зелений простий оксамит - 3 флорини за лікоть. 1577 р. на спорудження нової вірменської церкви у Кам'янці витрачено 1653 флорина.

У другій половині XVI ст. на українському ринку з'явились талери. Це великі срібні монети, їх назва походить від назви чеського міста Йоахімсталя, де їх вперше випущено 1510 р. Вага - 29 г. Талери спочатку були монетою для багатих, їх збирали в скарбниці, ними сплачували борги на міжнародному рівні. "Золотим віком" талера стало XVII ст. Та всі монети рахувались у польських злотих.

Цікаві нумізматичні знахідки XVII ст. дають характеристику грошового господарства козацько-гетьманської доби. Відомо, що Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ від самого початку Визвольної війни прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак державності. Подільський воєвода С.ПОТОЦЬКИЙ у листі до короля Яна КАЗИМИРА від 29 жовтня 1652 р. скаржиться на свавілля Богдана Хмельницького, що зазіхає на права короля і карбує власні гроші. Є повідомлення у "Gassette de France" за 1652 р. про те, що козацький гетьман став карбувати монети за власним зразком. Після Визвольної війни було запроваджено одну з найвищих посад у гетьманській адміністрації - генерального підскарбія, який відповідав за стан фінансів козацького війська, розподіл натуральних і грошових податків, встановлення мита.

Обраний гетьманом у 1665 р. Петро ДОРОШЕНКО продовжив справу Богдана Хмельницького у творенні Української держави. Петро Дорошенко, пильно дбаючи про державні фінанси, заходився карбувати монету. Для цього організовано карбовню у м.Лисинці, де випускалися півтораки, які в Україні називалися чехами. Вони були копією польських срібних монет вартістю 1,5 гроша і вагою 1,8 г (з них 1,31 г чистого срібла). 1676 р. Дорошенко зрікся булави. Випуск грошей припиняється. Монетарія Янка ГРАНКОВСЬКОГО заарештовано.
Російську монету заніс на Правобережжя жвавий торговельний обмін з Лівобережжям. Багатий матеріал про поширення російських монет на Правобережній Україні містять дані судових процесів над гайдамаками XVIII ст. З опису 1768 р. видно, що в Максима ЗАЛІЗНЯКА було російської срібної монети на 700 руб. 1771 р. пара биків коштувала 10 руб., а 15 яєць - 14 коп.

На малюнку: празький гріш XIV ст.