Перейти у головне меню | на зміст

Наукова-літературна і просвітницька діяльність Ю.А. Роллє

2. Просвітницька діяльність Ю.А. Роллє

Вже неодноразово зазначалося, що Й.Й. Роллє не належав до категорії замкнутих, вузькоспеціалізованих, так би мовити, кабінетних учених, позбавлених емоцій і живого спілкування з оточенням людей. Життєрадісний, комунікабельний, толерантний, з притаманним йому магнетизмом, Й.Й. Роллє добре почувався в колі друзів та знайомих, які постійно юрмилися по вечорах в його будинку і де б він не бував. Він завжди залишався відкритим для всіх, глибоко сприймав успіхи та невдачі, горе близьких, колег й товаришів, любив і вважав своїм обов'язком поділитись з усіма власними знаннями, наслідками досліджень і здобутками. Така відкритість у поєднанні з широкою ерудицією, навиками чудового оратора і сприйняттям людей такими, якими вони є, зрештою, сформувала його не тільки як активного громадського діяча, але й як прекрасного агітатора, лектора, трибуна і популярного публіциста. Саме його просвітницька діяльність у Правобережній Україні й особливо на Поділлі майже не бралася до уваги дослідниками життя і творчості Й.Й. Роллє, чим збіднювалась уява про цю непересічну постать.
Як просвітницький діяч, Й.Й. Роллє почав яскраво формуватися під час своєї діяльності в Подільському товаристві лікарів (1861-1865). Саме тут він брав активну участь у створенні першого на Поділлі історико-природничого і краєзнавчого музею та комплектуванні при ньому громадської бібліотеки. З одного боку, така робота особисто збагатила Й.Й. Роллє глибокими знаннями з історії, перетворила його на археографа, бібліографа й сприяла становленню як вченого, а з другого, - набутий досвід згодом був використаний під час заснування в Кам'янці-Подільському міської публічної бібліотеки в 1870 та історичного музею в 1890 роках, котрі успішно працюють й сьогодні. Те, що Й.Й. Роллє стояв біля витоків становлення цих важливих культурно-освітніх закладів і центрів на Поділлі, уже заслуговують на вдячність прийдешніх поколінь.
Подільське товариство лікарів визначило ще один вагомий напрям просвітницької діяльності Й.Й. Роллє за фахом медика - вивчення ним соціальних засад санітарно-гігієнічного стану в регіоні, умов побуту і праці на виробництві трудового люду, поширення в його середовищі епідемій холери, дефтериту, скарлатини й інших інфекційних захворювань та використання отриманих даних і результатів для оздоровлення населення Поділля, здійснення практичної, профілактичної і роз'яснювальної роботи для загального піднесення гігієнічної та медичної культури мешканців краю. При цьому Й.Й. Роллє доводилося не тільки готувати наукові і популярні книги та статті, виступати з публічними лекціями перед жителями Кам'янця-Подільського й інших міст, але й писати об'єктивні звіти, рапорти і донесення чиновникам, критикувати в них жахливі існуючі порядки та винуватців безпросвітницького життя трудових верств населення, що було виявом його громадянського обов'язку і мужності, яких він незмінно дотримувався до кінця своїх днів.
Перший серйозний протест проти гнітючого санітарно-гігієнічного становища, поширення венеричних та інших інфекційних хвороб, важких і небезпечних для здоров'я умов життя і праці насамперед селян, робітників і ремісників Поділля, який набрав розголосу в Європі за межами Російської імперії, Й.Й. Роллє висловив мовою статистики і конкретних фактів ще в 60-ті роки ХІХ ст. у своїх книгах, наукових розробках, оприлюднених спочатку в польських видавництвах і часописах, а згодом і в російських. До таких праць Й.Й. Роллє, які за своїм характером були не стільки науково-дослідницькими, скільки пізнавальними, профілактичними і роз'яснювальними (просвітницькими), варто віднести польськомовні статті, що викривають існуючу тоді проституцію і похідні від неї венеречні хвороби, як соціальне зло і свідчення низької гігієнічної культури, а саме: "Матеріали до історії проституції і судової медицини XVII i XVIII ст." (1862) [383], "Про міську проституцію на Поділлі" (1865) [385a], "Про проституцію в селах на Поділлі" (1869) [386], "Нотатки до історії хвороб венеричних у Польщі" (1864) [385] та ін. У цих статтях автор виступає також як історик медицини і тому викладає нинішній стан проблеми у порівнянні з минулими століттями, так би мовити, в розрізі часу, що особливо цікаво для її зрозуміння, співставлення й формуванні невтішних для офіційної влади висновків.
Однак головну увагу впродовж 60-х - на початку 90-х років ХІХ ст. доктор Й.Й. Роллє, як спеціаліст з соціальної гігієни і просвітник, зосереджував на з'ясуванні дійсного стану санітарії та гігієни на Поділлі, вивченні його позитивного і негативного впливу на зростання захворюваності, смертності, на демографічні процеси, на соціально-економічне життя населення краю й на розробку дієвих заходів, рекомендацій і методів пропаганди по формуванню підвищення загальної і медичної культури усіх мешканців регіону. Необхідні відомості для своїх наукових, науково-популярних праць і лекцій Й.Й. Роллє брав не тільки з офіційної статистики та звітів чиновників, до яких він був причетний як постійний член і співробітник з 1865 року Подільського губернського статистичного комітету, але й в результаті участі в роботі різного роду комісій по з'ясуванню умов праці робітників на фабриках і заводах, особливо цукрової промисловості, як інспектор санітарного нагляду при Подільському губернаторі в 60-х - на початку 80-х і у 80-ті - на початку 90-х років ХІХ ст. [115; 48, c.192-193].
Уже 1863 року в збірнику праць Варшавського товариства лікарів Й.Й. Роллє помістив статтю "Нарис гігієни Поділля на тлі статистики", яка наступного року вийшла окремим виданням [389], а в 1865 році він опублікував у Варшаві брошуру "Гігієна і санітарія Кам'янця і Кам'янеччини в 50-60-ті роки ХІХ ст. [382]. Крім того, ряд матеріалів з гігієни Поділля Й.Й. Роллє оприлюднив у четвертому томі "Трудів" Товариства подільських лікарів за 1864 рік [384]. У цих працях він глибоко проаналізував стан захворюваності серед робітників цукроварень, викрив її соціально-економічні причини й запропонував підприємцям під гаслом "більше чистого повітря, світла, якісної їжі і відпочинку" поліпшити умови проживання, харчування і праці на виробництві, зменшити тривалість надмірного (12-14 годин) робочого дня. Проте зазначені в працях серйозні свідчення про основні біди трудового люду Поділля залишалися річчю в собі й оберталися в науковому обігу з-поміж купки спеціалістів та лікарських товариств переважно Польщі. Польськомовні публікації Й.Й. Роллє не читали власники підприємств, які піддавалися критиці, й були взагалі малодоступні для пересічного читача в Україні. Такі праці Й.Й. Роллє лише констатували дійсний стан санітарії і гігієни на виробництві, в містах і селах, але практично нічим не могли зарадити у справі його поліпшення.
Дану ситуацію досить швидко усвідомив Й.Й. Роллє, і, починаючи з 1865 року, став публікувати матеріали з гігієни Поділля переважно російською мовою в місцевих виданнях, що підвищило просвітницьке спрямування його досліджень і, закономірно, значно розширило читацьку аудиторію. Зокрема, 1865 року з'явилася книга Й.Й. Роллє "Материалы медицинской топографии и гигиены Подольской губернии" [198], 1866 року - "Очерки гигиены Подольской губернии" [200], 1869 року - "Гигиенический очерки Подольской губернии" [191] й ін. У цих капітальних працях Й.Й. Роллє продовжив рішуче викривати причини низької санітарно-гігієнічної культури населення краю, зображувати жахливі умови побуту селянських сімей, нещадну експлуатацію робітників на фабриках і заводах, особливо на цукроварнях, переконливо показувати негативні впливи даних чинників на демографічні процеси, на стан захворюваності і розвиток епідемічної ситуації. Викладені у книгах Й.Й. Роллє матеріали дають важливі історичні, топографічні, географічні, статистичні, економічні та інші відомості про Подільську губернію й досі слугують важливим джерелом для науки і краєзнавців.
Результати гігієнічних досліджень Й.Й. Роллє дієво використовувалися впродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст. для просвітницьких публічних лекцій та написання популярних статей для місцевої преси ("Подольских губернских ведомостей", "Подольских епархиальных ведомостей" й ін.), бралися до уваги при розробці програм, інструкцій різного роду санітарних інспекцій та діяльності комісій на виробництві, впроваджувалися в навчальний процес освітніх закладів регіону. Влада змушена була реагувати на виявлені недоліки, критичні зауваження Й.Й. Роллє і видавати відповідні циркуляри та розпорядження щодо поліпшення гігієни і санітарії, медичного обслуговування мешканців Подлля. І хоча ці заходи того часу в основному були малоефективними і не завжди досягали позитивної мети, проте подвижництво Й.Й. Роллє об'єктивно сприяло підвищенню загальної санітарно-гігієнічної культури подолян.
Прикладом може слугувати конкретна публічна діяльність Й.Й. Роллє на ниві поширення серед населення належних санітарно-гігієнічних і медичних знань. Зокрема, у 70-80-ті роки ХІХ ст. він часто запрошувався в навчальні заклади Кам'янця-Подільського для читання дисциплін з санітарії та гігієни, й зарекомендував себе авторитетним педагогом, лектором і вихователем учнівської молоді. В основному Й.Й. Роллє викладав у міських чоловічій та жіночій гімназіях. 1879 року римо-католика Й.Й. Роллє було запрошено прочитати курс лекцій з гігієни в місцевій Подільській православній духовній семінарії. Того ж року тексти лекцій у повному обсязі спочатку були опубліковані в "Подольских епархиальных ведомостях", а у 1880 році вони вийшли окремою книгою під назвою "Популярная гигиена. Курс лекций прочитаный в православной духовной семинарии" [203] й, таким чином, були поширені для всієї громадськості, стали методичним посібником для освітніх і медичних закладів не тільки Поділля.
Всього Й.Й. Роллє прочитав семінаристам шість лекцій, які вражають обширністю і грунтовністю систематизованого фактичного матеріалу з природничого, соціально-економічного, побутового і культурного життя населення Поділля, насамперед сільського, в контексті проблем охорони здоров'я. У вступі до своїх лекцій Й.Й. Роллє зазначив: "Гігієна - це мистецтво поставити здорову чи хвору людину, яка мешкає одиноко чи в суспільстві, в найсприятливі умови для правильного фізичного, інтелектуального та морального розвитку … Мета семінарії виховати вас (учнів - С.Б.) для пасторської діяльності. Покликання пастиря - бути корисним своїй пастві, що складається з простого люду, який забобони ставить вище, ніж відкриті наукою корисні нововведення. Кожен край має свої особливості, в тому числі й Поділля. Вони формуються під впливом географічного розташування, етнографічних і культурних умов, і тому знання таких умов для пастиря є необхідні" [203, №10].
Курс своїх лекцій Й.Й. Роллє розпочав з розгляду значення атмосферного тиску і чистого повітря в житті людини. Зокрема, він наголошував: "Для людини дуже важливе чисте повітря, бо яке повітря, така кров". Далі, для прикладу, лектор описав житла подільських селян, "де віконця завжди наглухо забиті, брудні, пропускають мало світла, а інколи не пропускають його зовсім. У такій хатині живе 5-7 чоловік, в сусідніх сінях - тварини, кури, свині. Стеля низька, духота нестерпна … Надзвичайно важко в такій атмосфері живеться дітям, котрі при першій епідемічній хворобі стають її жертвами" [203, №10]. Саме цим пояснюється, - стверджував Й.Й. Роллє, - "величезна цифра смертності у сільській місцевості Поділля" [203, №10]. Тому він закликав майбутніх священиків пояснювати своїм парафіянам, щоб вони мали в своїх хатах віконні кватирки, які б щодня відчинялися, що необхідно готувати їжу в спеціальній кімнаті, з котрої не поширювався б по домівці шкідливий чад, що викликає головний біль, небезпечні приливи крові до мозку і часто - густо смерть. За даними Й.Й. Роллє, від чадного газу на Поділлі в 1860 році загинуло 30 чол., у 1865 - 81, у 1866 - 121, у 1870 - 81 і в 1876 - 48 [203, №10].
Наступна лекція була присвячена впливу світла на людський організм. "Світло, як і чисте повітря, складає неодмінну умову нормального життя, - пояснював слухачам Й.Й. Роллє, - без якого розвиток його уповільнюється …" [203, №12]. Він констатував незадовільний стан з освітленням сільських жител краю такими фактами: "В Ушицькому і Могилівському повітах, де тісні оселі розташовані переважно в глибоких, сирих і темних ярах уздовж берегів Дністра, видно, що там процвітає золотуха, артрит та інші хвороби. В. с.Пробойківці Хотинського повіту, розміщеному у глибокому яру, з 300 жителів тільки 2-3 осіб не страждають зобом … Тому завданням пастиря є роз'яснювати людям, що в житлах мають бути достатньо великі вікна для проникнення потрібної кількості світла … Якщо ж у селянській хаті замало денного світла, то діти якнайдовше повинні бути на сонці та свіжому повітрі" [203, №12].
У третій лекції, присвяченій особливостям клімату Поділля, Й.Й. Роллє відзначав, що за природніми умовами цей край аналогічний європейським курортам. Він навів унікальні відомості спостережень за кліматичними умовами Подільської губернії 1857-1863 років: пересічний атмосферний тиск складав 27,7, середня температура - 14°, вітряних днів - 62, пасмурних - 62, ясних і напівясних - 114,5, туманних - 52, дощових - 35,2, злив - 5,9, градів - 1,1 і ураганів - 2,9 [203, №12]. Цікавою є таблиця вітрів, наведена Й.Й. Роллє у четвертій лекції. Згідно неї: північний вітер на Поділлі буває 9,8 разів, північно-західний - 26, південний - 20, південно-східний - 88, східний - 18, і північно-східний - 10 [203, №15]. Головну ж увагу Й.Й. Роллє в даній лекції звернув на вдосконалення особистої гігієни людей, на регулярне обмивання водою, на необхідність масового спорудження лазень, особливо парових, як фактору зміцнення здоров'я і боротьби з різними хворобами.
П'яту лекцію Й.Й. Роллє присвятив атмосферним опадам. Цікава вона своїми статистичними даними, які наводяться по Кам'янцю-Подільському з 1866 по 1879 роки. Так, наприклад, град випадав у 1866 році 1 раз, 1867 - 1 раз, 1868 - 1 раз, 1869 - 1 раз, 1870 - 3 рази, 1871 - не випадав, 1872 - не випадав, 1873 - 2 рази, 1874 - 1 раз, 1875 - не випадав, 1876 - 3 рази, 1877 - не випадав, 1878 - 1 раз, 1879 - 4 рази. Бурі в Кам'янці-Подільському були в 1866 році - 11 разів, 1868 - 8 разів, 1869 - 11 разів, 1870 - 5 разів [203, №17]. Розглядаючи інші атмосферні явища, лектор, зокрема, рекомендував майбутнім священикам переконувати парафіян в необхідності обладнувати домівки громовідводами, а також викорінювати в них забобони, за якими вважалося гріхом гасити пожежі викликані блискавкою. Загалом лекції Й.Й. Роллє в частині опису природокліматичних умов Поділля 60-70-х років ХІХ ст. є чудовим ілюстративним матеріалом до того, які вони були благодатними у порівнянні з екологічним станом краю наприкінці ХХ ст.
Найбільш вартісною для науки та історичного краєзнавства була заключна шоста лекція Й.Й. Роллє курсу "Популярної гігієни". В ній подано повну характеристику Подільської губернії, яка, за даними Йосипа Йосиповича, займала 748 квадратних географічних миль. Кількість населення на середину 70-х років ХІХ ст складала 2044614 чол. Далі наводилася унікальна таблиця приросту населення з 1862 по 1876 роки: 1862 р. - 1806364 (894429 чоловіків і 911435 жінок); 1863 р. - 1836382 (910429 чол. І 925953 жін.); 1864 р. - 1869935 (928138 чол. і 944797 жін.); 1865 р. - 1899204 (943805 чол і 953399 жін.); 1866 р. - 1903869 (946297 чол. і 957599 жін.); 1870 р. - 1933186 (971640 чол. і 961546 жін.); 1871 р. - 1961145 (987022 чол. і 974123 жін.); 1876 р. - 2044614 (1030449 чол. і 1014165 жін) [203, №20].
Водночас Й.Й. Роллє так охарактеризував природні умови краю: "Поділля - площа підвищена на північно-західному кордоні. Авратинський хребет розділяється на три гілки. Одна, найбільш підвищена, знаходиться в Кам'янецькому та Проскурівському повітах. Друга - проходить майже по середині Подільської губернії. Третя - Медобори. Плато відгороджене Медоборами, має найбільш сприятливий клімат. Тут частіше випадає град, але натомість весна більш рання, літо тепліше, а протяжність зими не перевищує 48,7 днів. Журавлі та лелеки прилітають між 17 березня і 2 квітня, відлітають 4 і 28 вересня [203, №20].
У шостій лекції Й.Й. Роллє навів й інші цікаві відомості про те, що в геологічному плані у Дністровському басейні Поділля переважає крупно і дрібнозернистий вапняк, у Бузькому - граніти. Грунт на Поділлі чорноземний, орних земель в губернії 2177057 десятин. З посівів перше місце займає як озима, так і ярова пшениця, за нею - жито, овес, ячмінь, картопля. Загалом Поділля вважалося житницею Європи. Наприклад, в Одеських портових складах (головне місце збуту хліба) половина запасів привезена з Подільської губернії [203, №20].
На думку лектора, подільська флора також мала відмінні якості. Тут, крім рослин, властивих помірній зоні Європи, знаходилось багато видів характерних Кавказу та Азії. В губернії поширено садоводство, вирощування тютюну. Виноградство розвивається вздовж Дністра, головним чином в Кам'янецькому, Ушицькому і Могилівському повітах. Садів у Подільській губернії 300, але найбільш великий з них у Княжполі Кам'янецького повіту, в якому вирощено 60 тисяч дерев. Лісу в губернії 741856 десятин. Найбільш лісисті: Брацлавський, Гайсинський, Ольгопільський повіти - 25% усіх лісів, і, нарешті, на Кам'янецький, Вінницький і Могилівський - припадає 10% від усієї кількості лісів. У географічному відношенні природа щедро обдарувала Поділля. На його землях протікає дві великих ріки - Дністер та Південний Буг. У Дністер, в свою чергу, впадає 29 приток. Якщо ріки Дністровського басейну відзначаються швидкою течією і відсутністю плоских берегів, то Південний Буг має повільну течію і багато боліт. У прибузькому басейні добре розвинена мукомольна промисловість. Озер у Подністров'ї немає, хоча солонча біля Шидловець заповнена водою лише навесні, а влітку це болото; обширні мочари біля Супруньковець вкриті очеретом і лозою, славляться вони великою кількістю дичини. В Прибузькому басейні озер більше. Це водойми в Раково, Дубово, Маломолинцях, Опастовці. "Ось на таких благословенних землях Поділля ми живемо і завдання, як пасторів, так і лікарів, сприяти полегшенню життя людей" - завершив такими словами свій курс Й.Й. Роллє [203, №20].
Таким чином, у короткому курсі "Популярної гігієни" викладено для сприйняття важливий матеріал. З одного боку, - це унікальна статистика, яка охоплює всі сторони життя Поділля, з іншого, - детальний опис селянського житла, господарства різних повітів губернії. Й.Й. Роллє зі знанням справи описує побут селян, їх звичаї і робить це з глибоким співчуттям до знедолених, намагаючись своїми порадами полегшити їх становище. Матеріали викладені в курсі лекцій, актуальні й сьогодні, так як слугують цінним джерелом до вивчення соціально-економічного, природничого та екологічного стану Поділля 60-70-х років ХІХ ст.
Проте публічні лекції й навчальні курси, які систематично читалися Й.Й. Роллє в Кам'янці-Подільському в 1870-80-х роках, хоча й сприяли підвищенню загальної санітарно-гігієнічної та медичної культури населення краю, однак вони мало що змінювали у поліпшенні умов праці на виробництві. 1892 року Й.Й. Роллє взяв участь в інспектуванні цукроварень Кам'янецького повіту. Він вкотре переконався, що умови праці робітників на цих заводах практично залишились на рівні 1860-х років. У доповідній записці до "Звіту подільського губернатора за 1892 рік" він, зокрема, писав: "… Збитки цукроварень у санітарному відношенні полягають в тому, що багато підприємств спускають свої відпрацьовані відходи у річку, безпосередньо серед поселень, чим забруднюється вода, що вживається жителями. Оглядом виявлено на трьох цукроварнях (Грушківській, Левадівській і Вишнівчицькій) тісноту казарменного розміщення робітників… При одному ж із заводів казарми зовсім не будувалися. При чотирьох заводах не було лазень для робітників" [155, c.173-174]. Аналізуючи побутові умови життя робітників в цукроварнях, він констатував: "Місцем відпочинку для них (робітників) є, звичайно, казарми. Це насправді берлоги. Уявіть собі велику обідрану та брудну кімнату з нарами приставленими від стіни до стіни, вкритими соломою, на яких розміщувалися робітники, як чоловіки так і жінки, … їх оточували морок, задуха, сморід" [48, c.193]. На думку Й.Й. Роллє, не кращим було становище працівників і на робочих місцях цукроварень. Він зазначав: "Робітники працюють в умовах підвищеної температури протягом 12 годин на добу, що шкідливо позначається на їх здоров'ї …, за винагороду … одержуюють декілька чарок горілки в день, харчі, які складаються з юшки, куди хіба випадково потрапляє шматок м'яса, з пісної затхлої каші … Хліб погано випікається, овочі майже не оброблені кидаються в котел, а кухонний посуд хіба що один раз за всю кампанію миється. Скажу вам, що нашим собакам дають більш якісну їжу, ніж цим нещасним людям" [48, c.193].
Отже, різка критика Й.Й. Роллє існуючих порядків у промисловості, нестерпних умов праці найманих робітників, виступала переконливим свідченням його високого громадянського обов'язку і принципової позиції щодо захисту й поліпшення соціального становища та прав жорстоко експлуатованих й всіх знедолених трудових верств не тільки Поділля, але й всієї Російської імперії. Саме дана громадянська позиція Й.Й. Роллє не враховується більшістю його критиків в історіографії, котрі трактуюють усю діяльність та творчість Йосипа Йосиповича лише як виразника польсько-шляхетських інтересів в Україні.
Іншим напрямком просвітницької діяльності Й.Й. Роллє були його періодичні виступи у 70 - на початку 90-х роках перед громадськістю Кам'янця-Подільського, а іноді в інших містах губернії з публічними, як тоді іменувались, народними лекціями, в першу чергу з санітарії, гігієни та організації здорового сімейного і громадського способу життя, які він читав за завданнями місцевих відділень товариства "Червоного Хреста" та місіонерського людинолюбивого товариства. Тільки в 1879 році з такими лекціями Й. Роллє виступав перед зібраннями мешканців Кам'янця 18 разів 143, c.59-60]. Просвітницькі лекції за своїм змістом доповнювали його навчальний курс "Популярна гігієна", але були більш пристосовані до широкої аудиторії слухачів. Одночасно Й. Роллє любив виступати з лекціями, присвяченими історії та культурі України, особливо міста Кам'янця-Подільського і навколишнього краю. Він охоче популярно розповідав про цікаві епізоди історичних подій на Поділлі, про середньовічні фортеці, замки й інші пам'ятки церковної і цивільної архітектури та зодчества, про міфи і легенди краю, про його відомих діячів. Наприклад, одна із прочитаних 1889 року ним лекцій в Кам'янець-Подільській публічній бібліотеці стосувалася розгляду місцевих поширених переказів і міфів, як джерела народної творчості та історії краю. Лекція була побудована в основному за матеріалами зібраних у 80-х роках ХІХ ст. зразків давніх легенд в українських селян відомого села Бакоти на Дністрі Ушицького повіту [52,c.90]. Тому, позитивно характеризуючи такі публічні лекції Й.Й. Роллє, "Подольские епархиальные ведомости" в 1884 році відзначали їх популярність серед громадян, доступність, цікавість і корисність їх для всіх поколінь і верств населення [128, c.1025-1027]. Дійсно, просвітницькі лекції Й.Й. Роллє не тільки збагачували слухачів необхідними знаннями з історії та культури українського народу, але й заохочували і сприяли залученню їх до занять краєзнавством, сприяли розвитку краєзнавчого руху в регіоні.
Нарешті, варто врахувати, що Й.Й. Роллє мав у своєму розпорядженні для просвітництва більш широку аудиторію, яка об'єднувала зацікавлених читачів Росії, України, Польщі й інших країн Європи. Зокрема, він співробітничав як кореспондент і автор численних нарисів, статтей і заміток з редакціями понад 22 газет і журналів Петербургу, Києва, Кам'янця-Подільського, Львова, Варшави, Кракова й інших видавничих центрів, у тому числі найбільше друкувався в часописах "Киевская старина", "Подольские епархиальные ведомости", "Kіosy", "Kraj", "Przewodnik naukowy i lіteracki", "Tygodnik Powszechny", "Niva", "Biblioteka Warszawska" тощо. Й.Й. Роллє взяв за правило перед тим, як оприлюднювати монографію, книгу чи збірку з серії "Історичних оповідань", спочатку їх зміст майже у повному викладі публікувати в газетах і журналах. Це давало змогу знати, таким чином, загальне враження і думку про них у читацького загалу, а згодом, врахувавши висловлені недоліки та зауваження рецензентів, доопрацювати і видрукувати твори окремими виданнями. Так він поступив з монографією "Замки подільські на молдавському прикордонні", зміст якої завчасно видрукував у 1869-1872 роках у краківському журналі "Przeglad Polski", та з усіма збірниками серії "Історичних оповідань". Отже, читачі мали змогу заздалегідь ознайомитися з сюжетами доктора Антонія і впливати на якість їх підготовки до видання, а з іншого боку, автор зворотньо завчасно формував громадську думку про свої твори, збагачував читачів знаннями з історії та культури України і, зокрема, волино-подільського краю, і змінював, особливо у поляків, на позитивну сторону, уявлення і ставлення до української землі й в цьому плані, з нашого погляду, успішно виконував місію просвітництва.
Таким чином, громадська і науково-просвітницька діяльність Йосипа Йосиповича Роллє, як талановитого публіциста, викладача, лікаря. лектора, популяризатора історії та культури Польщі та України й, зокрема, рідного йому Поділля, вболівання за налагодження здорового способу життя, покращення стану охорони здоров'я, санітарно-гігієнічної і медичної культури, поліпшення умов побуту і праці на виробництві українського народу й, насамперед, його соціально незахищених верств, стала яскравим і переконливим свідченням його демократичних поглядів і гуманістичного ставлення до різних сторін життя українського суспільства. Полум'яним словом і конкретними добрими справами на користь людей без різниці національностей і віросповідань поляк і римо-католик Й. Роллє здобув загальну повагу і шану, зокрема, у всіх подолян, які його знали. Створені ж ним праці з медицини, санітарії і гігєни, навчальні лекційні курси і нині слугують базою для вивчення і наслідування, важливим джерелом для дослідження історії та культури України ХІХ століття.