Дещо з історії села Кормильче.

Село Кормильче, яке розкинулося на березі річки Жванчик, одне із найдавніших поселень району. В історичних документах згадується ще 1402 року. Отже, селу майже 6 століть. Ця місцевість заселена людьми ще з давніх-давен. Поблизу села виявлено залишки поселень трипільської і черняхівської культур.

Можливо, не всім відомо, що землі села Кормильча, яке лежить на віддалі 18 верств від Кам'янця, належали місту. Cеляни цього села майже нічим не відрізнялися від державних, вони так само щорічно платили оброк грішми, але не державі, а місту - 1500 карбованців сріблом. В той же час поміщицькі селяни становили переважну більшість від загальної кількості населення.

Початок міського землеволодіння бере свій початок ще з Київської Русі. За переказами того часу угіддя розкидані на десятки кілометрів навколо міст з невеличкими населеннями вважалися власністю міста. Не виключено, що навіть сама назва походить від тих давніх часів, коли ця місцевість була своєрідним міським угіддям.

В той же час подільський історик і краєзнавець минулого Юхим Сецінський вважає, що Кормильча подароване місту польськими королями в 1525 році.

В середині XIX століття поселення належало 1107 десятин землі. Село спочатку перебувало у віданні Економічної комісії, з 1837 року - міської Думи і прикажчика. Прикажчика вибирали селяни, а затверджувала на цій посаді міська Дума. З 1851 по 1852 рік прикажчиком був міщанин Кам'янця-Подільського Микола Морий. Але його зняли з посади за вимогою селян "за злоупотребление по должности и пьянство". З 1852 року прикажчиком і повіреним міської Думи став Антон Бойко. Спостереження за поселенням Кормильча було доручено міською Думою гласному Комарницькому. Прикажчик зобов'язаний щорічно давати звіт в міську Думу "О приходе и расходе хлеба в снопах и зерне, а также денег и других предметов".

Про величину господарства села можна судити по господарському майну, а також розмірах сівби. Так, у 1851 році проводилися такі посіви:

озимого жита - 38 четвертей;

озимої пшениці - 44 четверті;

вівса - 50 четвертей;

гречки - 36 четвертей;

проса - 2 четверті;

гороху - 1 четверть;

чечевиці - 4 четверті;

конопляних насінин - четверть.

Слід сказати, що 1851 рік був несприятливим роком щодо кліматичних умов. В Подільській губернії за цей рік 23 рази випадав сильний дощ із градом. Багато полів пошкодило. У порівнянні з іншими роками урожай зібрали менший:

жита - 357 коп 45 снопів ;

пшениці - 550 коп 30 снопів;

вівса - 40 коп 50 снопів;

ячменю - 450 коп 25 снопів;

гречки - 200 коп 20 снопів;

проса - 23 коп 30 снопів;

чечевиці - 70 коп 50 снопів;

гороху - 20 коп 10 снопів;

сіна - 10 сажень.

В 1865 році царський уряд викупив с. Кормильча в міста за 20 тисяч карбованці і перевів селян у розряд державних.

Джерело: www.tovtry.h11.ru