Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Товтровий район для НПП “Подільські Товтри” є центральним. Розміщений між містами Сатанів та Гусятин на крайньому північному заході регіону і нерівною смугою завширшки 10-20 км тягнеться у південно-східному напрямку до Дністра, де виходить між селами Велика Слобідка та Рогізна. Товтри являють собою низку вапнякових останців різного ступеня препарованості з-під перекриваючих відкладів молодшого віку і делювіальних шлейфів. Зафіксовано 159 ареалів останців різної морфологічної вираженості. Кряж представлений основним пасмом, меншими субпаралельними пасмами та бічними відрогами.у вигляді невеличких пасом. Основне плосковипукле пасмо шириною 100-350м характеризується майже суцільним простяганням з відносними висотами 40-50м над рівнем оточуючих “підгір’їв”. Схили, як правило, крутоскелясті, стрімкі. Найбільші за розмірами ареали розміщені між населеними пунктами Сатанів – Ольхівці, Свершківці – Хропотова, Цикова – Нігин, Цикова – Вербка – Калиня, Супрунківці – Кряжполь. Орігінальність цього рифу полягає в тому, що на відміну від інших бар’єрних рифів він складений не кораллами, а рештками вапнякових водоростей – літотамній, моховаток, молюсків, черв’яків – серпулій.

Бокові гряди і грядки розташовані переважно з південно-західного боку від основної гряди, майже перпендикулярно до неї. За віком вони молодші, сарматського часу, складені переважно моховатками, серпулами і молюсками. Вони невеликі за довжиною – перші сотні метрів, і порівняно невисокі – до 20 – 30 м над поверхнею плато, проте гостроверхі, з конусовидними скелястими вершинами. На окраїнах пасма товтрові останці виражені невеличкими конусами, що мають місцеву назву “могилки”.

Для товтр характерним є розвиток карстових процесів. Порівняно великі підземні порожнини (перші десятки метрів) поки що виявлені лише в місцях прориву кряжу річковими долинами та у вигляді гротів в скельних урвищах товтрових конусів вздовж стінки каньйону Дністра. Карст проявляється по всьому об’єму вапняків, оскільки природна пористість сягає 5- 5.6%, а водопоглинання – до 2%., що робить їх достатньо проникними для вертикально циркулюючих вод.

Аналіз ландшафтної структури товтрового пасма дозволяє дійти висновків, що в межах самого пасма територіально переважають не геосистеми вапнякових останців, гребенів, горбів, а міжгребневі депресії. В таких депресіях річкові долини приток другого -третього порядку мають широкі виположені, часто заболочені чи перезволожені днища (на ландшафтній карті позначка зеленого кольору №3). Найбільші з депресій розміщені у верхів’ях р.Жванчик між Сатановом – Іванківцями – Клинове, Велика Яромирка – Скипче, Маків – Шатава.

Нині в межах Гуменецьких товтр розміщені кар’єри Кам’янець – Подільського цементного заводу, що призводить до порушень і постійних змін ландшафтно-антропогенної структури.

У той же час територія НПП “Подільські Товтри” залишається недостатньо вивченою з геоморфологічної точки зору. Що ж до карсту, то територія східної частини національного парку практично не вивчалась і тому тут необхідні серйозні польові карстово – спелеологічні дослідження.