Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
У нижньому плейстоцені формувались алювіальні відклади VI і V терас Дністра, а на вододілах нагромаджувався лес.
Шоста тераса Дністра висотою 145-150 м відіграє, за даними І. К. Іванової (1977), роль «надканьйонної» поверхні, оскільки усі більш низькі тераси збереглися переважно окремими клаптиками уже в каньйоні. Тераса ерозійно-акумулятнвна. У будові алювію розрізняються руслові гравійно-галечникові нагромадження, здебільшого з валунами та прошарками різнозернистих косоверствуватих пісків, дуже озалізнених, ущільнених, ділянками зцементованих гідроокислами заліза до стану пухких пісковиків. Загальна потужність руслового алювію тераси до 6-8 м.
Заплавний алювій складений інтенсивно вивітрілими супісками та суглинками, голубувато-сірими, щільними, озалізненими, дуже зміненими грунтоутворюючими процесами. Потужність заплавного алювію становить 1-2 м, досягаючи максимально 6-7 м. М.О. Куниця (1974) знаходить у ньому сліди нижньоплейстоценового грунтотворення.
П’ята тераса Дністра розвинена окремими ділянками у каньйоні на висоті 105-120 м від рівня річки. За даними І. К. Іванової (1977), тераса найбільш повно представлена у західній частині області до перетину Дністром Товтрової гряди. Тераса ерозійно-акумулятивна. У руслових відкладах алювію переважає гравійно-галечникови» матеріал і горизонтально- та косоверствуваті піски, у яких виявлена багата фауна уніонід. У гравійно-галечниковому матеріалі зібрані рештки фауни крупних ссавців, зокрема етруський носоріг. Палеонтологічні матеріали свідчать про міндельський вік тераси.
Заплавний алювій V тераси Дністра складений суглинками і супісками, забарвленими на окремих ділянках у червонуватий колір, потужність його 2-3 м, зрідка більше.