Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
Кайнозойські відклади представлені неогеновою системою, яка представлена, в свою чергу, осадками середнього (баденський ярус) і верхнього (сарматський ярус) міоцену.
Відклади нижнього баденію розвинені в басейнах річок Смотрича, Тернави, Студениці, Збруча. Представлені вони в основному кварцовими пісками, пісковиками та місцями багрянковими вапняками потужністю 2-6 м.
Відклади верхнього баденію представлені значно більше. У південній частині басейну Збруча вони починаються хемогенними осадками тіраських верств, які представлені гіпсо-ангідритовими відкладами з глинисто-карбонатним прошарками, а також ратинськими вапняками, які їх частково заміщують. Над хемогенним осадками залягає товща різноманітних літотамнієвих вапняків (тернопільські верстви). Літотамнієві вапняки даної товщі беруть участь в будові міоценового бар’єрного рифу, який виступає у вигляді горбистого пасма, відомого під назвою Товтр або Медобор.
Сарматський ярус представлений відкладами нижнього і середнього підярусів. У складі нижнього сармату виділяють горизонти буглівський і волинський. Буглівський представлений ясно-сірими плитчастими мергельними глинами або мергелями (в басейні Смотрича, Ушиці). Відклади волинського горизонту представлені органогенними (черепашковими, черепашково-детритовими, серпуло-моховатковими, серпуловими) та хемогенними (оолітовими) вапняками. Оолітові вапняки поширені на схід від товтрового пасма (басейн Смотрича, Ушиці). На південний захід від рифового пасма нагромаджувалися піщано-глинисті утворення. Потужність відкладів волинського горизонту у Подністров’ї до 30-35 м.