Перейти у головне меню | на зміст |

Дивні болота Хмельниччини

В межах областi наявнi перезволоженi земельнi масиви або болота. Площа їх на Хмельниччинi не значна i становить близько 38000 га. Поширенi в заплавах рiчок Горинь, Вiлiя, Случ, Хомора. В долинах рiчок - приток Пiвденного Бугу i Днiстра трапляються лише у верхiв'ях.
За характером торфово-болотних земель область подiляється на три зони: Центральне Полiсся (Шепетiвський, Полонський i частково Iзяславський райони); Мале Полiсся (Iзяславський район) та Подiльський Лiсостеп i охоплює решту територiї.
Найбiльшi масиви болiт - у зонi Центрального Полiсся. Заболоченiсть i заторфованiсть Подiльського Лiсостепу - незначнi, хоч окремi мiсця мають науково-пiзнавальне значення i тому взятi пiд охорону. Всi болота областi низиннi, а торфовища високозольнi. Лiсовi болота трапляються рiдко. Для найбiльш обводнених дiлянок болiт характернi очеретянi, очеретяно-осоковi, луговi, рогозовi, лепеховi угрупування (Чорноострiвське болото Хмельницького району). На менш обводнених масивах переважають осоковi, хвощово-осоковi угрупування.
Болота виконують виключну екологiчну функцiю. Адже це незамiннi природнi акумулятори прiсної води. Це бiологiчнi фiльтри талих та дощових вод. Вони впливають на формування клiмату мiсцевостi.
Болота - домiвка для водоплавної пташнi. Це своєрiдна i специфiчна оселя для низки видiв хребетних водно-болотного зооценозу. Тiльки на болотах зростають окремi види рослин, навiть червонокнижнi - коручка болотна, меч-трава болотна, пiвники болотнi, товстянка звичайна, ломикамiнь болотний, ситняг яйцевидний, сошник iржавий, низка видiв осок. На болотах зростає незвичайна, комахоїдна рослина - росичка круглолиста. Багатi болота й лiкарськими рослинами та ягодами. Отже, болота, як складнi природнi формування, мають комплексне значення. I дуже прикро, що площа болiт в областi катастрофiчно зменшилась через необдумане їх осушення. Мелiоративнi заходи в долинах рiчок призвели до обмiлiння водойм, зникнення джерел. Важко нинi повiрити, що людина дiйшла такого безумства, як "плановiсть" в осушеннi болiт. Це не лише дико, а й злочинно перед поколiннями. В добу наших негараздiв мiльйони гектарiв життєдайної землi пустує, а ми i далi продовжуємо " на науковiй основi" осушувати болота. Ось чому осушення заболочених i перезволожених земель у кожному конкретному випадку вимагає всебiчного обгрунтування, щоб не порушити екологiчної ситуацiї не лише довкiлля, а й далеко за його межами. Адже нам добре вiдомо, що осушення болiт Полiсся пагубно вiдбилось на гiдромережi Донеччини. I подiбних фактiв чимало.
На Хмельниччинi найважливiше народногосподарське та природоохоронне значення мають болотнi масиви, розташованi у Волочиському, Красилiвському, Летичiвському та Хмельницькому районах областi. Загальна їх площа становить 2665 га. Десять болотних масивiв одержали статус заказникiв, три з них загальнодержавного значення: "Башта" (площею 250 га), "Моломоленцi" (410 га), та "Моначин" (206 га). Решта - заказники мiсцевого значення: "Безодня" (площею 15 га), "Довгий берег" (114 га), Грузевицький (324 га), Авратинський (36 га), Бубнiвський (40 га), Вовчанський (1200 га), Женишковецький (70 га).
Своєрiднiстю вирiзняються "висячi болота" Приднiстров'я. Сформованi на вапняковiй "подушцi" вони з'являються там, де виходять на поверхню пiдземнi води, джерела. Такi болота можуть займати незначнi масиви (вiд 0,02 до 2 га). Але саме тут зберiгаються рiдкiснi види: хвощ великий, коручка пурпурова - червонокнижнi види та багато лучно-болотних видiв, гнiздяться дрiбнi птахи, знаходять домiвку комахи та амфiбiї. Тут знаходять їжу лелека бiлий, чапля сiра, лiтає коромисло велике та зелене. Такi болота можуть бути як серед лучно-степових масивiв на кам'янистих схилах, так i в лiсi. Вони часто в посушливi роки висихають i лише де є джерела, нуртує вода. На Приднiстров'ї такi болотянi масиви називають рудки, рутки, обоча.
Вiдповiдним службам необхiдно в нинiшнiх умовах iнвентаризувати, вивчати їх стан , i, котрi ожили вiд злосчасної мелiорацiї, взяти на облiк, а найбiльш статегiчно важливим надати статус заповiдностi рiзного рангу. Це i буде реальною допомогою у примноженнi запасiв прiсної води рiдного краю. Але це мають бути не лозунги, а реальна, вiдчутна на практицi справа. Одночасно змiнити наше ставлення навiть до невеличкого болота, мочарiв не можливо. Усвiдомте, що п'ємо ковточок чистої водицi завдяки їх фiльтрувальнiй та адсорбцiйнiй спроможностi.
Хмельниччина має значнi запаси пiдземних вод, якi складаються з грунтових i власне пiдземних вод. Грунтовi води знаходяться на глибинi до 10 метрiв. Пiдземнi ж води залягають у трьох водоносних горизонтах: 5-16; 30-40; 60-80м. Ми маємо завдячувати мудростi природи, бо невидимою водою цих горизонтiв збагачуються ріки, джерела і озера, зростають трави і дерева.
Ось так i приблизилась до завершення наша екскурсiя, а з нею скромна iнформацiя про життєдайний скарб вод областi. Завдячуємо всiм не байдужим до пiднятої нами проблеми за доповнення, розповiдi, перекази, легенди та вiдомостi про ще не згаданi нами воднi багатства рiдного краю.
I ще раз хочеться наголосити: пам'ятайте, що життєдайнiсть води, а вiдтак наше здоров'я i благополуччя цiлком i повнiстю залежать вiд нас. То ж шануймо той безцiнний дар, а тим бiльше цiлющi води природи в iм'я життя та наших потомків, в iм'я кого живемо, працюємо i намагаємось залишити пам'ятний слiд на Землi. Не забуваймо слiв академiка А.П.Карпiнського: "Немає бiльш дорогоцiнного скарбу, нiж вода, без якої жити не можна!".