Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Возз'єднання із Росією.

У 1792 році відбувся другий поділ Польщі Поділля i Кам'янець були возз'єднані з Росiєю В 1796 р. була створена Подільська губернія з центром к Кам'янці. Місто зосталося i надалі центром Поділля, яким він став ще 1362р Центром Поділля, і проіснувало у своєму статусі до 18 березня 1919 року, коли губернським центром стала Вiнниця. Ще один раз Кам'янець став центром області у 1938 році, але в 1940 р. цей центр перемістився до Проскурова, який в 1954 р. був перейменований на Хмельницький. Так само було перейменовано і область - з Кам'янець-Подільської н Хмельницьку. 557 років Кам'янець був столицею Поділля.

На час возз'єднання із Росiєю Кам'янець опинився в занедбаному стані. Якщо у 1570 р тут було 4,5 тис населення, а в середині XVII ст. - 15 тис, то на 1795 р. зосталося тільки 3,45 тис. душ. У місті почали занепадати ремісничі цехи, які, поряд з торгівлею, були колись основою добробуту міста. Замкнуті ремісничі цехи гальмували розвиток ремесла Значна кількість ремісничої бідноти, зокрема <партачi>. <Партачi> - ті, яких з різних причин, не обов'язково фахових, не приймали до цеху (ред.) залишилися поза цехами. У боротьбі за існування вони ставали позацеховими кустарями i підривали товарне виробництво цехів.

У 60-х роках XIX ст. на зміну феодалізму приходить капіталізм, пожвавлюється розвиток міста, з'являються напівкустарні підприємства. Зростає населення міста i досягає 23 тис. душ.

У другій половині XIX ст. у місті набирає поширення демократичний рух учнівської молоді. Виникають організації народницького напрямку: <Кам'янецька комуна> (1868 р.), <Подільська вільна друкарня> (1879 р.), Подільська група <Народної волi> (1882 р.), до якої належав М.М.Коцюбинський. У Кам'янці розпочали свою діяльність письменники-демократи С.В.Руданський, А.П.Свидницький, Г.О.Мачтет, автор відомої революційної пісні <Замучен тяжелой неволей>, революційні народники В.К.Дебогорiк-Мокрiєвич, В.i.Дзюбинський, перший полiткаторжник на Сахаліні Н.Ф.Крижанiвський.