Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
На території теперішнього
Кам'янця-Подільського з давніх давен селилися люди. Археологічними розкопками
доведено, що тут існували поселення у Трипільську епоху - IV-III тис. до н.
е. Простежується тут Черняхiвська культура IIV-VIст. та культура слов'янського
племені тиверців VIII-IX ст. Виявлені тут i нашарування культури Київської Русi
- XI-XIII ст. А от коли ці племінні поселення перетворилися на місто - невідомо,
немає про це відомостей в літописах.
Дореволюційні історики міста Сiцiнський, Роллє, Прусевич та інші, йдучи за литовським
літописом 1). в якому подано
явно помилкові відомості про місто, прийняли концепцію цього літопису, що Кам'янець-Подільський
засновано ніби-то литовськими намісниками Корiатовичами десь близько 1362 р.
Після загарбання Поділля феодальною Литвою. Помилковість цих тверджень не викликає
зараз жодного сумніву Навіть простий аналіз грамоти князів Корiатовичiв, даної
Кам'янцю в 1374 році 2), свідчить, що місто з оформленим
вже ремеслом i торгівлею існувало ще до приходу литовців.
Нещодавно виникла ще одна історична помилка. На підставі документів Вірменської
академії наук було прийнято, що у Кам'янці-Подільському в 1062 році поселилися
вірмени i що місто засновано не пізніше цього року. Цю дату підтвердив i відомий
історик, академік М. М. Тихомиров 3). Наукова критика
відкинула ці документи i дата 1062 року для Кам'янця відпала 4).
Проте, сучасними дослідниками висунуто теорію (І.С. Винокур та М.Б. Петров),
що вперше Кам'янець з'являється на історичній арені в 1228 році. "Володимиръ
же Киевскыи собра свои вои Михаилъ Черниговьскыи яко бо бе wць его постриглъ
wца моего бе бо емоу боязнь велика во срци его. Володимиръ же всади Котяна и
вси половци и придоша къ Каменцю Володимиръ же сос всими князи и Коуряны и Пиняны
и Новгородци и Тоуровьци wсьседоша Каменець." 5). Під цією звісткою вперше
випливає на історичну сцену місто Кам'янець.
Великого значення також набирають археологічні дослідження останніх років, проведені
у Старій фортеці 5). Археологічними розкопками доведено,
що по західному периметру фортеці, в основі існуючих оборонних мурів i баштових
стін, збереглося давне кам'яне ядро первинних мурів XII-XIII ст. з щілинами
для лука. Аналіз способу будівництва та будівельного розчину тих часів, а також
аналіз археологічних матеріалів, виявлених по підошві первинного муру, показали,
що первинний мур споруджено наприкінці XII ст., а у XIII ст. його двічі потовщували.
Додатковим підтвердженням датування первинного муру є також щілини для лука.
Після запеклої війни між Галицько-Волинським князем Данилом Романовичем з Куремсою
в 1250-1255 рр. яка хоч і закінчилась перемогою Данила - все ж Поділля, а разом
з ним і Кам'янець потрапляють під владу татар. Наступний напад татар на чолі
з Бурундаєм змусив князя Данила Галицького зруйнували наявні оборонні споруди
Галицько-Волинського князівств, до складу якого входив і Кам'янець i суворо
заборонили будувати їх в майбутньому.
Наслідки досліджень у старій фортеці дають змогу датувати заснування Кам'янця
- Подільського рубежем XI-XII ст.
Руїни первинних мурів XII-XIII ст. стали пізніше основою фортеці, яку наприкінці
XIV ст. розпочали будувати литовські намісники князі Корiатовичi, а в ХV ст.
продовжили i в 1544 р. закінчили поляки. Ця фортеця має тепер назву Старої фортеці,
її ремонтували i перебудовували в ХVІІ-ХVІІІ ст., а зараз її треба вважати пам'ятником
XI-ХШ-ХІV-ХVІІІ ст.