УДК 504.453(447.43)

Експедиційні дослідження поверхневих вод басейну р.Дністер
в межах НПП “Подільські Товтри” в 2003-2004 роках.

Кучинська О.П., Чайка Н.А.
Фахівці науково-дослідної лабораторії екомоніторингу
Національний природний парк “Подільські Товтри”,
м.Кам’янець-Подільський, м-н Польський ринок, 6
32301

            Водні об’єкти природно-заповідного фонду відіграють виключно важливе значення не лише в формуванні ландшафту, функціюванні природних біоценозів, збереженні генофондів наземних, напівводних та водних представників флори і фауни. Не менш важливу роль мають ці  об’єкти й у вирішенні низки загальнобіологічних, екологічних та культурно-виховних завдань.

            Адже саме водні об’єкти природно-заповідного фонду (озера, ставки,  річки, струмки, джерела підземних вод, їх основні запаси)  в певній мірі є тими еталонними частками гідросфери, що змінюються в часі й просторі при істотно зменшених масштабах прямого впливу господарської діяльності людини.

             Хімічний склад природних вод є інтегральною характеристикою, що віддзеркалює вплив природних та антропогенних факторів на довкілля.

            Постановою КМУ від 20.07. 96р. N815 затверджено “Порядок здійснення державного моніторингу вод”. Результатом здійснення моніторингу є первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб’єкти моніторингу вод внаслідок спостережень, узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території, оцінка стану вод та джерел негативного впливу на нього, прогнози стану вод і його змін.

          При проведенні моніторингу поверхневих вод ПЗФ НПП “Подільські Товтри” враховується низка гідрофізичних показників: межі коливання температури, кольоровості, прозорості, каламутності (зважені частинки). В цілому хімічні характеристики досліджуваних вод включали загальні показники й показники вмісту неорганічних речовин: величина рН, сума іонів (мінералізація),  жорсткість, вміст окремих елементів сольового та біогенного складу.

            Науково-дослідною лабораторією НПП “Подільські Товтри” проводяться моніторингові дослідження стану поверхневих вод природоохоронних територій.

            З 10 липня по 22 липня 2003 року Хмельницька обласна державна телерадіокомпанія “Поділля- центр” спільно з громадською організацією “Інститут духовного, психічного, фізичного,  соціального здоров’я та екології людини” за участю національного природного парку “Подільські Товтри”  проводила краєзнавчо-туристичну телерадіоекспедицію “Дністер-2003”. Експедиція пересувалася по р.Дністер з с.Ісаківці до смт. Стара Ушиця. Під час експедиції були проведені дослідження стану поверхневих вод річки  Дністер  і його лівих приток цього регіону, відібрані проби води проаналізовані в науково-дослідній лабораторії екомоніторингу НПП “Подільські Товтри”.

Результати досліджень, що проводились під час експедиції “Дністер-2003” висвітлені в таблиці 1. Порівняння дійсних показників ведеться з гранично-допустимими концетраціями для об’єктів рибогосподарського призначення в мг/куб.дм.

Місця відбору проб:

Проба № 1  - р. Дністер (100м до впадання р.Тернави)
Проба № 2  - р.Тернава (місце впадання в р.Дністер)
Проба № 3 -  р. Дністер (100м після впадання р. Тернави)
Проба № 4 -  р.Дністер (100м до впадання р.Смотрич)
Проба № 5 - р. Смотрич (місце впадання в р.Дністер)
Проба № 6 - р.Дністер (100м після впадання р. Смотрич)
Проба № 7 - р.Дністер (100м до впадання р.Мукші)
Проба № 8 - р.Мукша (місце впадання в р.Дністер)
Проба № 9 - р.Дністер  (100м після впадання р.Мукші)
Проба № 10 -р.Дністер (100м до впадання р.Студениці)
Проба № 11 - р.Студениця (місце впадання в р.Дністер)
Проба № 12 - р.Дністер (100м після впадання р.Студениці)

таблиця №1

З 4 червня по 15 червня 2004 року музей природи м.Нетішина при підтримці спеціалістів Інституту ботаніки НАНУ та НПП "Подільські Товтри"  проводив науково-краєзнавчу експедицію “Дністер-2004”. Експедиція пересувалася по р.Дністер з с.Ісаківці до смт. Стара Ушиця. Під час експедиції  також були проведені дослідження стану поверхневих вод річки  Дністер  і його лівих приток. Відібрані проби води проаналізовані в науково-дослідній лабораторії екомоніторингу НПП “Подільські Товтри”.

Результати досліджень, що проводились під час експедиції "Дністер-2004" висвітлені в таблиці 2. Порівняння дійсних показників ведеться з гранично-допустимими концетраціями для об'єктів рибогосподарського призначення в мг/куб.дм.
Проби відбирались в тих самих місцях, що й під час експедиції 2003 року.

таблиця №2

З усього типу показників якості води найкраще характеризують особливості функціювання екосистем і не вимагають складних методів контролю наступні два: це величина рН і вміст розчинених солей (електропровідність).
Зміна рН нижче 7 свідчить про підкислення води, що спричиняє рухомість важких металів (міді, цинку, алюмінію та ін.) й сприяє підвищенню токсичності (р.Мукша). Зміна рН вище 7 свідчить про підлуговування води, яке, навпаки, сприяє комплексуванню важких металів і їх випадіння в осад (рр. Смотрич, Тернава, Студениця, Дністер).
Зміни сольового складу в р.Студениця в бік збільшення пов'язані з дією підземних вод, що збагачують поверхневі води сульфатами, і як наслідок цього дещо підвищується електропровідність.
Збільшення жорсткості знаходиться в прямій залежності від гідрологічного режиму річок. Під час експедиції 2003 року була значна кількість дощів у вигляді злив (10, 11, 13, 14, 15, 19, 20 липня), що й сприяло зменшенню жорсткості води у поверхневих водоймах порівняно з 2004 роком, коли під час експедиції короткочасні дощі йшли лише 9, 12 та 13 червня.
З наведених в таблицях значень, очевидно, що якість води у р. Дністер та її лівих притоках не відповідає нормативним значенням по азоту амонійному внаслідок скиду вод з очисних споруд м.Кам'янця-Подільського та м. Дунаєвець та неконтрольованих скидів господарсько-побутових стоків. Адже переважна більшість очисних споруд характеризується низьким рівнем технічного оснащення та майже на всіх підприємствах і організаціях відсутні очисні споруди зливових стоків. Збільшення вмісту нітритного азоту в р.Смотрич теж свідчить про свіже забруднення.
Значною мірою річки ПЗФ НПП забруднюються внаслідок посилення ерозійних процесів на територіях, прилеглих до поверхневих водойм, та розораністю даних територій. Головними факторами водної ерозії є крутизна, довжина і експозиція схилів (рельєфів), що характерно для берегів рр. Дністер, Смотрич.

Висновки:

Висока розораність земель у басейнах річок, що знаходяться на території ПЗФ НПП "Подільські Товтри", надмірна насиченність сівозмін просапними культурами, недостатня лісистість водозборів посилюють ерозійні процеси, забруднення і замулення річок продуктами ерозії. Розораність земель в басейнах річок досягає 70-80% від їхньої площі. Лісистість басейнів нижча від оптимального рівня і становить від 10 до 30 % (за оптимального рівня - 40 %).
Ситуація ускладнюється тим, що в останні роки простежується тенденція до активного будівництва та ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах.
Не зважаючи на спад виробництва, гідрохімічний стан річок практично не покращується. Це зумовлено інколи природними причинами (особливостями водозабірної території), але у переважній більшості - дією антропогенних чинників (скид забрудників, відсутність прибережних захисних смуг, забруднений поверхневий стік тощо).
Надходження у річки того чи іншого типу забруднень визначається природними особливостями ландшафтів водозабору, характером господарського використання заплав та інтесивністю господарської діяльності на площі всього водозабору.
З території житлової та промислової забудови до річок потрапляють фіксовані стоки - скиди підприємств та міських очисних споруд і неконтрольовані поверхневі зливи. Вони несуть весь спектр забрудників, а їхня кількість залежить від розмірів житлових масивів, обсягу виробництва та стану очисних споруд.
У стоках з сільськогосподарських угідь домінують органіка, біогенні речовини та пестициди. Ці стоки, як правило, сприяють швидкому замуленню річок, а поверхневий стік з непорушених ландшафтів практично не несе у річки забруднень.
Саме природні ландшафти, завдяки фільтраційним здатностям природних біоценозів, були раніше ідеальним фільтром. На сьогодні в Україні природні ландшафти або знищені, або перебувають на різних етапах деградації. А водоохоронні зони, якщо вони є, зведено до невеликих берегових лісопосадок, які не виконують належним чином функції фільтрації стоків.
Стан малих річок НПП , які значною мірою формують якість води Дністра, що є джерелом водопостачання м. Кам'янця-Подільського та галузей його економіки, незадовільний, тенденція у формуванні екологічного стану малих річок і якості води в них не змінилась на краще.

Література (нормативні документи):

1. СЕВ "Уніфіковані методи дослідження якості вод" М., 1987, С.297. - "Комплексонометричне визначення жорсткості".
2. СЕВ "Уніфіковані методи дослідження якості вод" М., 1987, С.1116. - "Аргентометричне визначення хлоридів".
3. КНД 211.1.0.009-94. "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення. Введ. 28.12.94.К.: Технічний комітет з стандартизації ТК-82,"Охорона навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів України".
4. КНД 211.1.4.023-95 "Фотометричне визначення нітрит-іонів з реактивом Гріса в поверхневих та очищених стічних водах".
5. КНД 211.1.4.027-95 "Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах".
6. КНД 211.1.4.026-95 "Методика турбідиметричного визначення сульфат- іонів в очищених стічних водах".

Аннотация

При мониторинговых исследованиях качества поверхностных вод природо-заповедного фонда НПП "Подольские Толтры" учитывались такие гидрофизические показатели, как температура, цветность, прозрачность, электропроводность, и химические показатели - величина рН, жесткость, минерализация (хлориды, сульфаты, азот аммонийный, нитратный, нитритный).
По результатах исследований можна сделать следующие выводы. Качество поверхностных вод малых рек желает быть лучшим. Необходимо предупреждать попадание промышленных загрязняющих веществ в поверхностные водоемы, улучшить санитарно-защитные зоны в долинах рек, проводить комплексные природоохранные мероприятия с целью сохранения берегов рек от эрозии и и хозяйственно-бытовых загрязнений .

Summary

The authors in this article covered the quality of superficial water examinations which where carried out in the "Podilsky Tovtry" NNP nature-protected fund. The hydro physical and chemical indexes were taken into consideration. In this work recommendations on water quality improvement in the Dnister river reservoirs are given.