Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Зелена архітектура міста

Нині немає вулиці, де б підйомні крани не зводили стін житлового будинку чи іншої якоїсь споруди. Люди прагнуть залишити для вулиці, мікрорайону, міста в цілому почерк часу, як відбиток певної епохи. Нині вже замало хисту архітекторів і будівельників ...

Життя висунуло завдання не тільки зводити стіни новобудов, але й уміло поєднувати їх комфорт із "зеленою забудовою". Це - веління часу - щоб людина в епоху технічного прогресу не відчувала з його розвитком стресових ситуацій. І тут величезну роль має відіграти дружба з зеленими насадженнями.

У природі тільки зелені насадження наділені здатністю створювати найсприятливіший для життя людини комфорт. Самі посудіть: при засвоєнні рослинами тонни вуглецю виділяється у повітря 3 тонни кисню. Хто з нас не відчував заспокійливого шелесту листя тополі, липи чи берізки?

5 січня ц. р. (2003) при міськвиконкомі зібралась рада природолюбів, щоб вирішити питання оздоровлення екологічної обстановки в місті. Бо що й казати, вона в місті не із сприятливих. Напевно, читач не стане сперечатись, що повітряний і водний басейни давно вже не ті, якими були, немало марнотратства у споживанні природних ресурсів. Не обійти мовчанкою захаращеність території ряду підприємств та їх антисанітарний стан. Гляньте на територію цемзаводу або залізничного вокзалу! До того ж головний лікар санепідемстанції Ю.І. Мисько наголосив, що в місті дають про себе знати шум та викиди двигунів автомобілів.

Сумно і боляче дивитись на стан зелених насаджень вулиць міста і його околиць. Ох, як не легко їм живеться в оточенні асфальту та бетону. А ще в 60-х роках місто було знане як найзеленіше місто республіки. А нині? Жалюгідність. Пам'ятаєте, Ленінградська вулиця потопала в зелені? Величні силуети дерев по цій вулиці надали характерну виразність часточці міста. А зараз на значній її частині - пустка, до якої довели будівельники заводу "Електроприлад". Подібна картина спіткала Червоноармійську, Московську та інші вулиці міста. З вини цього заводу знищено сквер поблизу старої телевежі . Правда, за скоєний злочин заплачено солідний штраф але ж за державний рахунок.

Зелена зона міста складає 374 гектари (вірніше складала). Звісна річ, що частина дерев з часом відмирає. Але їх загибель нині залежить виключно від злих замислів людини. Ще не так давно біля будинку побуткомбінату, що навпроти кінотеатру "Дружба", милували око 4 ялини колючі, голубої форми. Тепер їх немає. Ось яскравий доказ того, як нелегко озеленювати, а як легко знищувати. Якщо архітектурна служба таке допустила, то де ж санепідемслужба міста, яка законами держави покликана стояти на сторожі здоров'я його мешканців?

А скільки збитків зеленим насадженням спричиняє виробниче об'єднання будматеріалів Якому дозволено організувати "хрестові походи" на зелені насадження, руйнувати добротні будинки, розоряти природу у

різних куточках Кам'янеччини. Ось свіжий приклад. По вулиці Шевченка, 18 на перехресті вулиць імені Калініна і Пушкінської мешканців радували І напу. вали цвітом весни 4 садки. Нині, тут і деревця не стало. Все знищили будівельники.

Прийшла пора повернутись обличчям до стану насаджень у дендропарку, парку імені В.І. Леніна, скверах по вулиці Котовського та біля Держбанку. Непривабливий вигляд мають дерева у привокзальному мікрорайоні, а ще гірші справи із зеленою палітрою у Жовтневому.

Багато дерев вимагають негайної допомоги, а хворі - санітарної чистки. При цьому робота повинна вестись поетапно, а не одним помахом сокири. Це має робитись під неослабним контролем і за погодженням із компетентними організаціями міста (виробнича контора зеленого господарства, лісгоспзаг, ботанічний сад, спеціалісги-науковці).

Виходячи із загальнодержавних інтересів по озелененню міста, вношу на розгляд громадськості, природоохоронного активу та керівників відповідних установ такі пропозиції:

1. Озеленення міста, його кварталів, окремих забудов повинно бути узаконене спеціальним рішенням міськвиконкому як загальнодержавна справа у вирішенні екологічного благополуччя.

2. Озеленення міста слід вважати невід'ємною складовою його архітектурно-природничого комплексу.

3 Зелене будівництво повинно здійснюватись за заздалегідь розробленим і широко обговореним та затвердженим міськвиконкомом генеральним планом.

4. Жоден проект архітектурної забудови не розглядати без узгодження з ландшафтною архітектурою.

5. Законом для кожного підприємства повинно стати відновлення насаджень на місці зруйнованих з тих чи інших причин.

6. Для кожної будівельної організації законом має стати те, що без відповідної композиції ландшафтної архітектури не може бути мови про держриймання будь-якої будівлі.

7. Посадки дерев і кущів необхідно проводити суворо у відповідності з призначенням їх функціональної структури.

Композиція зелених насаджень біля адміністративно-громадських приміщень повинна відповідати їх значимості (ялина колюча голуба і срібляста, ялиця сибірська, ялівець вергінський, тополя пірамідальна, туя східна, тис ягідний). І зовсім інша композиція біля палаців, пам'яток історичного значення, "парків Перемоги". Вона повинна включати довговічні породи (дуби, клени, липи, модрини). Біля будинків відпочинку доцільніше висаджувати дерева з густою кроною (липа дрібнолиста, клен гостролистий, кінський каштан, платан західний і гарноквітучі чагарники - бузок, калина звичайна, Саржента, різні види глоду, троянди, яблуні).

При цьому в основі фітодизайну неодмінно повинен зберігатись екологічний принцип, який враховував би не лише екологію самих рослин у конкретних умовах, а й взаємозв'язок усіх елементів штучного ландшафту зелених територій.

8. Композиція насаджень повинна включати різні групи дерев: ландшафтоутворюючі (дуб, ясен, береза бородавчаста, клен гостролистий, модрина, тополя), супроводжуючі (граб, горобина, груша черемха, липа дрібнолиста, різні види глоду), гарноквітучі (яблуні, слива, "золотий дощ", форзиція. гортензія, калина Піссарда. Саржента, спірея Вангутта і бумольда). Поряд з місцевими (аборигенними) породами вона повинна передбачити посадку порід-екзотів (дуб червоний, липа крупнолисткова. горіх Зібольда, чорний і маньчжурський, чекалкін, горіх, тюльпанове дерево, кінський каштан, червоноквіткова форма, самшит, бірючина, гінкго дволопатеве, бархат амурський, софора японська, платани, бук пурпурнолистий.

9. При створенні композиції ландшафтної архітектури необхідно дотримуватись фітоценотичного принципу, тобто взаємного впливу дерев, чагарників, що входять до складу композиції (береза і ясен, дуб і бук, сосна і вільха, ялина і тополя, дуб і грецький горіх). Саме такі комбінації і будуть створювати паркові ценози.

10. Підбір порід дерев і чагарників у зеленому будівництві повинен відповідати не тільки високим санітарно-гігієнічним і архітектурно-художнім вимогам, а й біологічній стійкості, яка б забезпечувала їх довголіття.

11. На тимчасово озеленюваних територіях, присадибних ділянках, у невеличких скверах бажано висаджувати менш довговічні породи (береза, тополя, верба, акація, черемха, різні плодові).

12. Модним у наш час стали чудернацькі назви вулиць, мікрорайонів, які самі за себе нічого не говорять. Взяти хоча б мікрорайон Черемушки. Чому так назвали? Можливо, насаджень черемхи багато? І близько їх там немає. А справді, чому б серед історично знаних назв вулиць новоутворені не носили б назв окремих рослин: Вишнева. Горіхова, Калинова, Яблунева, Березова. Кому невідомо, що красень Київ відомий каштанами, Одеса - платанами, Ленінград - липами. Канада - кленами, Бразілія - гевеями, Ліван - кедрами, а Австралія - евкаліптами.

13. Бажано при озелененні окремих вулиць планувати композиції з чистих плодових посадок (черешня, вищия, абрикоси, слива, черемха, горобина, калина) або їх комбінацій, щоб кожна вулиця Міста стала знаною за висадженою породою дерева.

14. Композиції посадок повинні включати породи дерев і чагарників, квіти яких характеризуються високою декоративністю, а плоди їх- чудовий корм для пташні (різні види глоду, горобина, калина, черемха, липа, ясен, в'яз).

15. У композиціях зеленого будівництва бажано відновити добру шану цінним породам - ендемам Поділля - береза, бук, клокичка).

Пам'ятається, як Кам'янеччина славилась посадками горіха волоського. Відлуння цієї доброї традиції було чути далеко за межами республіки. Та чому ж такі бідні стали ми на це дерево? Ще І.В. Мічурін називав волоський горіх деревом-комбінатом. Береза і горіх виділяють у повітря досить фітонцидів, які роблять його чистим, їх посадки насамперед треба робити біля поліклінік, будинків відпочинку, на території лікарень.

16. Озеленення міста має базуватися на створенні єдиного гармонійно-архітектурно-природничого комплексу не тільки окремих мікрорайонів, а й вулиць і кожної новобудови.

17. Рішенням міськвиконкому необхідно підвищити персональну відповідальність за знищення посадок. Це слід розцінювати як злочин, за скоєння якого повинні нести суворе покарання всі особи, незалежно від службового рангу.

18. У найбільш пікові часи масового гуляння людей слід організувати зелені дружини з числа студентської та учнівської молоді.

19. З метою дбайливого ставлення і збереження насаджень слід посилювати пропагандистську і виховну роботу серед населення.

С. КОВАЛЬЧУК