Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

ОБЕРІГАЙТЕ РОСЛИНИ

Неоціниме значення рослин для природи і життя людини. Вони знаходяться у постійній взаємодії з землею, повітрям, водою і живими організмами. Зелене вбрання регулює повноводдя річок і водойм, оберігає їх від виснаження і замулення, а грунти - від ерозії, посіви - від суховіїв. Благотворно впливає воно і на клімат, має велике естетичне значення, відновлює сили і зміцнює здоров'я людей. Сьогодні важко назвати місце, де б рослини не служили людині: їжа, паливо, будівельні матеріали, одяг, ліки, сировина. І хоч на землі зростає понад 300 тисяч видів вищих спорових і квіткових, все ж їх слід оберігати. Адже на флору досить згубно впливає техногенний прес. Уже нині близько 25 тисяч видів рослин знаходяться під загрозою зникнення.

Основою всього живого, в тому числі і рослинного світу, є дика природа. Та від застосування різних хімічних речовин дикі види не тільки зникають, а й послаблюється їх біологічна стійкість проти шкідників та інших несприятливих факторів. Водночас саме їм зобов'язані культурні рослини своєю високою врожайністю і стійкістю до цілого ряду небезпечних захворювань і шкідників.

Слово "егілопос" добре відоме ботанікам. Саме види цієї рослини зіграли вирішальну роль у формуванні пшениці з рекордною продуктивністю. Або взяти інший приклад. У XIX столітті філоксера за рік знищила майже всі виноградники. Та у США зберігся дикий виноград, який виявився, стійким проти неї. Після схрещування були повернуті культурні сорти винограду. Нині виникає небезпека знищення диких видів яблунь, груш. Антропогенний вплив на зміну рослинності спостерігаємо і на території Центрального Поділля. Під впливом діяльності людини дуже змінилися ліси, степова рослинність Дністровського лиману. Ще у минулому столітті степи були розорані під сільськогосподарські культури. Нині в межах Хмельниччини лиш фрагментарно можна натрапити на ділянки степової рослинності. В основному, це прирічкові тераси, окремі невеличкі смуги товтр. Вони постають перед нами справжніми природними лабораторіями, де можна вивчати різнотрав'я. Проте господарське використання цих чудом уцілілих залишків степової рослинності повинно бути кращим.

Надто великої шкоди наносить їм нерегламентований випас худоби, особливо овець, нерозумне розорювання степових клаптиків землі, які, відтак, ніякої користі не приносять, як сталося з Лисою горою, що поруч із селом Авратин Волочиського району.

Або інший приклад. Ще й досі у пам'яті багатьох людей чудові степові ділянки на берегах сивого Смотрича, де розпускали свої шовкові коси декілька видів ковили. Відомий ботанік-флорист М.М. Круцкевич заповідав нам оберігати їх. Студенти сільськогосподарського інституту, учні радгоспу-технікуму, шкіл міста Кам'янця-Подільського вивчали багатющий рослинний світ. Нині в районі цукрового заводу замість духмяного різнотрав'я, стоять металеві коробки гаражів. Бруд, сміття, мазут затьмарили все довкіл. І цьому кінця-краю не видно.

В межах області подібних незайманих ділянок небагато. Де-не-де вони зустрічаються у Кам'янець-Подільському, Дунаєвецькому, Новоущицькому, Чемеровецькому, Городоцькому та Ярмолинецькому районах. Рідкісна степова рослинність віками зростає на берегах басейну Дністра, її за будь-яку ціну треба зберегти.

На півдні області створено ряд заказників - Циківський і Панівецький на Смотричі, Княжпільський на Тернаві, Совиний Яр на Студениці. Та, в основному, зберігається лісова рослинність. Немає жодного заказника по охороні степових рослин ні на берегах Дністра, ні в його басейні.

Нещодавно в обласну інспекцію по охороні природи надійшли рекомендації про надання статусу заповідності окремим ділянкам багатої степової рослинності. Це місцини біля сіл Лоївці і Куражин Новоушицького району, на лівому березі Ушиці в районі колишньої Старої Ушиці, біля села Рогізна (радгосп імені XX з'їзду КПРС) і колишньої Луки Врублівецької (колгосп імені Жданова) Кам'янець-Подільського району. Тут треба взяти під охорону цікаві скелі і товтри, яким населення дало назву "Козяча церква", в гирлі впадання річки Смотрич у Дністер (12 гектарів), біля села Устя, де вчені Академії наук УРСР знайшли єдине місце зростання рідкісної рослини - цибулі косої.

На берегах Дністра виявлені рідкісні та зникаючі види - громовик великощетинистий і твердий, ковилу волосисту, горицвіт весняний, анемону лісову, астрагал монпелійський та білуватий, вишню степову, сон великий та чорніючий, дивину фіолетову, півники угорські, айстри степові, молочай волинський, льон жовтий та бесарабський, волошку маршала і східну, юринею вапнякову, ефедру двоколосу та багато інших, котрі необхідно надійно охороняти.

Збережена ділянка незайманого степу з її видовим багатством з часом сторицею окупиться, стане окрасою зеленої палітри нашого краю.

Ковальчук С., Філіпчук П.
Оберігайте рослини // Прапор Жовтня, 1984. - 25 серпня.