Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Будзей О., Любінська Л.

ХРИСТОВЕ ОКО

Яка одна квіточка Кам'янеччини має аж дев'ять сил?

Ця квіточка, жовто-гарячі голівки якої палахкотять на луках, схилах, лісових галявинах і на вогких місцинах нашого краю, називається оман. А ті дев'ять сил ховаються у корені, стеблі, листочках і, власне, у самій голівці квіточки. За це в народі її називають дев'ятисилом, дев'ясилом чи дивосилом. У корені рослинки є сапоніни - мильні речовини, тому він використовується як протимікробний засіб, а квіточка має ще одну назву - омил. Усі рослинки містять дивовижні речовини: імулін (замінник крохмалю та цукру), смоли, геленин, камеді (з грецької клей; використовується для виготовлення пілюль, емульсій тощо), аскорбінову кислоту, олії, які лікують людей від різних хвороб - діабету, простуди, хвороб серця, нервових захворювань, астми, ревматизму, хронічного бронхіту.
Кам'янеччина багата сімома багаторічними видами оману з 13, які цвітуть в Україні: високий (1-2,5 метра), шершавий (30-65 сантиметрів), німецький, британський (15-80 сантиметрів), блошиний, мечолистий і верболистий (30-80 сантиметрів). Спільна для них наукова назва Іnula з грецької перекладається як "очищати". А в народі оман високий називають ще вухом ведмежим, оман шершавий - солодким зіллям, верболистий - воловим оком, сердечною травою. А оскільки серед різнобарв'я трав великі квіти оману дивляться у небо через свої промені-пелюстки, наче несуть світло Христа і передають його людям, то українці називають дивосил ще й Христовим оком.
Про оман високий є кілька легенд. Перша з них розповідає про найчарівнішу красуню Єлену, доньку Юпітера та Леди. В юності Єлену викрав син троянського царя Тезей, якому не вдалося привернути до себе увагу першої красуні по-іншому. Єлена плакала від розпачу та горя. Але там, де падали щирі сльозинки, з'являлися дивні золоті квіти. Так і назвали їх - "очищення Єлени". Пізніше брати визволили з неволі сестру-красуню, а диво-квіти так і залишилися цвісти по всьому світу.
Цікава й українська легенда, почута Євгеном ШМОРГУНОМ та відомим травником Іваном НОСАЛЕМ на Поліссі: "У сиву давнину ворожіння справджувалися, і люди дуже вірили ворожбитам. У родині заможного чоловіка родився первісток. Чарівниця сказала, що батько загине, якщо доторкнеться до сина. Мудрий чоловік для того, щоб виростити сина та допомогти йому якнайбільше, відправив дитя до інших земель. Як міг старався для нього. Та одного разу прийшла сумна звістка. Сина під час бою сильно поранили, і дні його життя згасали. Батько найняв найкращих лікарів, та вони не змогли вилікувати сина. Тоді чоловік зібрався в далеку дорогу сам. Побачивши свого первістка, він забув усі перестороги та ворожіння. Слізьми умив рани сина, розтер руками його зранене тіло. Син одужав, та батько, на жаль, пішов у інший світ, як і казала стара чаклунка. Пішов, але не згинув, перетворився на сонцесяйну, як його щаслива усмішка, квітку-зцілительку - дивосил, дивоцвіт".
Квіточки оману такі гарні, що люди вирощують їх і біля своїх осель. А вони милують очі людей від початку літа і аж до морозів.
На цьому все, до зустрічі холодними днями з гарячими диво-рослинками нашого краю.

Надруковано: "Подолянин", 12 рудня 2003 р.