Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Ковальчук С.І., Нікітін О.К.

СМОТРИЦЬКИЙ КАНЬЙОН - НЕДОПИСАНА КНИГА ДРЕВНЬОЇ ІСТОРІЇ пОДІЛЛЯ - ДО СПИСКУ ПАМ'ЯТОК СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ

Крокуємо щоденно через міст над р. Смотрич у Старе місто. Пильно вдивляємось у пейзажність навкруги. І в цю мить ніхто не замислюється, як наша сучасність тісно стикається з древністю, а тим більше з її формуваннями. Оці стрімкі схили разом з річкою називаємо Смотрицьким каньйоном. Це кам'яне диво природа подарувала лиш нашому древньому місту. Завдяки йому м.Кам'янець-Подільський називають квіткою на камені. В інших місцинах агалогічного геологічного витвору немає.
Протяжність його сягає 9 км площею 80 га (правий берег річки - 27,7 га, лівий - 52,3 га). Започаткований цей витвір від житлового масиву "Жовтневий" на півночі і завершується біля с.Зубрівка на півдні.
Суворі кам'яні береги каньйону формувались в період силуру палеозойської ери (більше 180 млн. літ тому). Ця обставина і спонукала до того, щоб захистити його від руйнівних посягань з боку людини. Небайдужі патріоти краю виступили перед державою з пропозицією надати йому заповідного статусу - пам'ятки природи загальнодержавного значення (Постанова РМ України від 21.03.1984р. N139).
Як геологічне формування каньйон має виняткові геоморфологічні особливості, багату та специфічну петрофільну флору та властивий йому тваринний світ, особливо орнітофауну.
Ботаніки провели протягом 1996-2001рр. флористичну інвентаризацію каньйону, де виявлено зростання 480 видів рослин, з яких 17 видів занесені до Червоної книги України, 55 - рідкісні, серед яких цінні для науки види - релікти та ендеми.
Без перебільшення Смотрицький каньйон є природним фітобанком Подільського Придністров'я. Якби ж ми були уважнішими, то за поведінкою рослин, тварин, птахів можна навіть здійснювати прогноз нашого буття через розгадку погодних умов та гігієни довкілля, від якої у прямій залежності знаходяться наш настрій та здоров'я і здоров'я майбутньої генерації людського роду.
Нині каньйон виступає складовою природно-заповідного фонду України, є її національним надбанням. І хай нині невеличкий відрізок геологічної споруди знаходиться у землекористуванні аж чотирьох господарств (що вкрай небажано): сільська Рада с.Голосків (7 га), УЖКГ (49 га), сільська Рада с. Колибаївка (3,5 га), та с.Рада с.Панівці (21,5 га).
Та не залежно від того, до каньйону безпосереднє відношення має НПП "Подільські Товтри", оскільки він на його терені.
У місті діє заповідник НІАЗ "Кам'янець". Це дуже добре і похвально, що місцева влада зуміла цього добитись. Проте не всім спада на думку, що саме каньйон був і залишається оборонним форпостом, на якому виросло древнє оборонне містечко "Кам'янецька фортеця". Він мав стратегічне значення. Тому перш ніж давати історичну оцінку "фортечному містечку" необхідно її починати з розповіді про каньйон, як природного оборонного валу.
А ще Смотрицький каньйон має неабияке наукове, природоохоронне, рекреаційне та естетично-виховне значення. Оцінку цьому витвору можна давати ще й ще. Але годі! Нині НПП "Подільські Товтри" турбує інше. Маючи такий витвір природи, люди його не цінують, зневажають. А річ у тому, що обабіч берегів річки Смотрич розташовані різні промислові організації, а також індивідуальні забудови жителів міста. І ті й інші до невпізнанності захаращують каньйон виробничими та побутовими відходами, з яких найбільшу небезпеку створюють чисельні побутові відходи. Склянки, полієтиленові пляшки скидають на каньйон або у річку. Це і визначає наш рівень культури взагалі, не говорячи вже про екологічну культуру.
Враховуючи цю сумну картину берегів річки , колектив НПП "Подільські Товтри" і Товариство Подільських природодослідників та природолюбів виступили з пропозиціями навести належний екологічний порядок на каньйоні, покращити гігієну та благополуччя довкілля. Зрозуміло для цього необхідні певні кошти. І це зараз нелегке питання частково вирішується. У 2001-2002 роках було виграно два грантовські проекти, кошти яких використовувалися для впорядкування невеликої ділянки каньйону і прилеглої території та проведення екологічної експертизи стану Сморицького каньйону. Кучугури сміття зібрано і вивезено у відведені місця, встановлені інформаційні аншлаги з роз'ясненням цінності геологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення, яка претендує на включення до Списку Пам'яток світової культурної Спадщини ЮНЕСКО. До цієї роботи були залучені учнівська та студентська молодь міста, працівники НПП "Подільські Товтри". Накінець облагородили дану територію каньйону, покінчили з химерою сміття та брудозвалищ. Наочно показали навколишнім жителям як слід підтримувати на заповіііданій території порядок. І не тільки показали, а ще й написали на аншлагах.
Здавалося б, після цього піде новий облік з підтримування належного порядку на каньйоні та його околицях. Жителі бачили, якою нелегкою була праця прибиральників їхнього бруду, потрачені немалі кошти. А все виявилось марним. Невдовзі аншлаги були знищені, а береги продовжують захаращуватись всіляким побутовим брудом. Сьогодні міська мерія на чолі з міським головою Олександром Мазурчаком знову повертається до цього тривожного питання.
16 квітня 2002 року у міського голови було проведено засідання робочої групи, на якому прийнято рішення про проведення 25 квітня 2002 року акції "Смотрицький каньйон". Для реалізації цієї акції на цьому ж засідання були опрацьовані і прийняті заходи з виконання розпорядження міського голови "Про впорядкування території Смотрицького каньйону". До цієї акції задіяні як організації, так і громадяни міста.
Відповідальним за проведення акції назначено секретаря міської Ради Сергія Бабія. 17 квітня 2002 року робоча комісія, до якої увійшли представники міської Ради, УЖКГ, Дністровської екослужби, НПП "Подільські Товтри", розпочала моніторингову місію з безпосереднім виходом на Смотрицький каньйон, щоб визначитись з екологічною ситуацією, об'ємом робіт та прийняттям заходів з відведення негараздів довкілля. А для зухвалих забруднювачів каньйону можливо прийдеться вживати штрафні санкції.
Сьогодні вже замало впрошувати жителів не смітити, не шкодити, оскільки бруд навколо нас безпосередньо торкається нашого здоров'я. Здоров'я і довкілля - це близнюки, які невіддільні одне від одного. І це мають зрозуміти всі, і насамперед ті, хто цьому довкіллю, оточуючим і власному здоров'ю шкодить. Ось для цього світова громада і проводить акцію "День довкілля". На цю акцію і ми маємо відгукнутись згідно Указу Президента України від 06.08.1998 року.
Після проведення свят "День Довкілля", Міжнародного Дня Землі та акції "Марш парків" у виконкомі міської Ради відбудеться міжнародна наукова конференція під егідою "ЮНЕСКО" та ЕКОМОС з питань визначення цінності культурного пейзажу каньйону в м. Кам'янці-Подільському. Проведення її планується на 26-27 травня 2002 року. Мета конференції: підведення підсумків проведення названих екологічних свят та визначення цінності каньйону міста для включення до Списку Пам'яток світової культурної Спадщини ЮНЕСКО.
Благословення усім учасникам і тим, хто залучається до участі у цей благородний порив боротьби за гігієнічно чисте і здорове довкілля в час проведення екологічних свят в ім'я здоров'я людини.