Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Г.Г.Гаврилюк, С.I.Ковальчук

ПРОБЛЕМИ IНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСIВ
ТОВТРОВОГО ПАСМА ПОДIЛЛЯ.

Регiон Подiлля - неповторна перлина Природи завдяки неординарному її витвору - Товтровiй грядi.Унiкальнiсть цього феномену вiдзначалася дослiдниками рiзних часiв.
Ландшафтнi комплекси Товтрової гряди створюють виключну мальовничiсть i складають значнi потенцiальнi рекреацiйнi можливостi. Серед них особливу принаду та ландшафтну пейзажнiсть складає Подiль- ське Приднiстров'я. Всi iншi частини Подiлля, їх мiсцевостi носять бiльш-менш рiвнинний характер. Подiльське Приднiстров'я пронизане глибокими каньоноподiбними долинами, часто зi скелястими схилами, над якими височать гряди i бастiони скель, якi носять характер гiрської країни, про що засвiдчують дослiдження К.I.Геренчука (3,4).
У фiзико-географiчному вiдношеннi Подiлля входить у склад Подi- льського плато, яке на пiвночi простягається до Волинi, на сходi - Приднiпровської долини,на заходi - Передкарпатського крайового прогину, на пiвднi - до Молдови.
Серед рiвнинної поверхнi плато видiляється кряжеподiбна смуга пагорбiв, яка називається Товтри або "Медобори". Тягнеться Товтрова гряда з Львiвщини, через смт.Гусятин, дiагонально проходить через територію Подiлля i прямує далi у Молдову. Наскiсне простягання Товтрової гряди з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд зумовлено,як показують геологiчнi та геофiзичнi дослiдження,наявнiстю тектонiчного порушення розломного типу, вздовж якого проходила берегова лiнiя Тортонського та Сарматського морiв,де сформувався бар'єрний риф (7). Риф цей неоднорiдний на територiї свого простягання. Вiн розбитий поперечними дислокацiями на окремi блоки, якi вiдзначалися локальними рухами, що мало своїм наслiдком формування рiзних форм утворення бiогермних сполук: бар'єрних рифiв, атолоподiбних угрупувань iзольованих бiогермних останкiв. Ось чому Товтрове пасмо складає сукупнiсть природних неповторних комплексiв.Це цiлий ландшафтний округ, що включає низку iндивiдуальних ландшафтiв.
Товтрове пасмо - це ландшафт-унiкум. У його будовi виразно розрiзняють рiзнi форми природних комплексiв:плосковерхий масив Головного товтрового пасма, який пiднiмається над навколишньою рiвниною на 50-60 м,простягуючись вiд с.Iванкiвцi на Збручi,далi через низку населених пунктiв Чемеровецького та Кам'янець-Подiльського адмiнiстративних районiв i сягає Днiстра в районi Старої Ушицi. Протяжнiсть його складає 90 км.Суцiльнiсть пасма Головного товтрового кряжу переривається долинами рiчок Збруч, Жванчик, Смотрич, Мукша, Тернава, якi утворюють у мiсцях прориву через це пасмо величнi скелястi урвища. Головне пасмо здебiльша вкрите широколистяними лiсами багатого видового складу (дуб звичайний i скельний, граб, зрiдка бук європейський, липа серселиста, берека, черешня тощо).
Гостроверхi гряди бiчних товтр переважно збезлiсненi,скелястi,з пiднiжжями, вкритими щебнистим делювiєм i лесовидними суглинками,на яких утворилися звичайнi чорноземи пiд лучним остепненим травостоєм. Невисокi рифовi масиви ("могилки") зi звичайними чорноземами на них.
Мiжтовтровi рiвнини зайнятi переважно орними землями.
Характерною особливiстю Подiлля є значна кiлькiсть лiвих приток Днiстра, якi течуть з пiвночi на пiвдень.З правої сторони в Днiстер не впадає нi одна рiчка. В її долину на березi вiдкриваються лише яри та балки. Причиною цьому є загальний уклiн на пiвдень i пiвденний схiд поверхнi Подiльського плато в Приднiстров'ї. Чудова паралельнiсть рiчкових долин пояснюється причинами тектонiчного характеру, насамперед з вiдголосками утворення процесiв в епоху росту Карпат. Глибини долин рiчок нерiдко сягають до 50-60 м висоти.Коли ж проходити по водороздiлах, то мiсцевiсть виглядає гладкою або смуго-хвилястою рiвниною. I тiльки з наближенням до долин рiчок вiдкривається їх глибина та виднi крутi схили.Боковi схили цих долин розчленованi ярами i балками, дають великi вiдслонення (до десяткiв метрiв висоти).
Сильнi тактонiчнi рухи,iнтрузiї i виверження магми,якi заложили фундамент Українського кристалiчного масиву,завмерли на данiй територiї у кiнцi протерозойської ери.
На всьому протязi долини р.Днiстер на Подiллi i в долинах численних його приток в основi великих вiдслонень виступають силурiйськi вiдклади. Представленi вони сланцями з включенням кулеподiбних твердих стяжень фосфоритiв з шероховатою поверхнею. В даному районi глинястi сланцi починають чередуватися i переходити у вапняки з фауною брахиопод, трилобiтiв (верхньосилурiйська ера).
Над силурiйськими вiдкладами залягають вiдклади крейдової системи (сеноманський ярус). Вiд кiнця силуру до крейди дана територiя була сушею.
Товща крейдових порiд на Подiллi покривається шаром до 10 м плитчастих i кусковатих кремнiїстих зросткiв та кремнiю, у районi смт. Стара Ушиця по р.Днiстер розвинутi лiтотамнiєвi вапняки i пiски 2-го середземноморського ярусу.
В серединi сармата море почало згасати на Подiллi,яке закiнчило свою дiяльнiсть на межi верхнього сармату. До кiнця неогена на Подiллi знову утворилася суша, яка збереглась до нашого часу.
Ми лише фрагментарно зупинились на геологiчнiй будiвлi регiону Подiлля, зокрема його неповторного витвору - Товтрового пасма, яка засвiдчує яким непростим був його генезис. Сьогоднi це безцiнна iсторiя та культурна спадщина, якi безпосередньо зв'язанi з формуванням Товтрового кряжу.
А хiба цьому не пiдтвердження всесвiтньо вiдомий унiкальний геологiчний Китайгородський розрiз, де наочний лiтопис формування та утворення силурiйських вiдкладiв. Або печера "Атлантида", яка є взiрцем вiдкладiв карстових порiд, чи Бакотський скельний монастир, або Залучанська печера часiв сармату. Нинi цi ландшафтнi утворення є заповiдними об'єктами i оберiгаються державою, як цiннi з навчального та наукового погляду.
Прикро, що вже значна частина Товтрового пасма знiвечена, а дивом ще iснуюча продовжує хаотично знищуватись. "Мiна" злочинного руйнування цього унiкуму Природи регiону започаткована ще в далекi 1929- 30 роки. Так "планове" руйнування Товтрового пасма набуло визнання тоталiтарного режиму, якому i понинi не має зупинок. Зараз експлуатується понад 20 родовищ. Виникла цiла галузь - гiрничо-видобувна промисловiсть, яка нищiвно спотворює його ландшафнi комплекси, залишаючи пiсля себе мiсячний пейзаж та прилеглi сплюндрованi землi, яких повернути до первозданностi нiкому не вдасться через незнання самого механiзму цих катострофiчних порушень. Не вмiємо вiдновити втомлену плодючу грудочку сплюндрованої землi, як би цього хто не хотiв.
Жаль, що Товтрове пасмо збоку посадовцiв, господарникiв i навiть науковцiв i понинi розглядаються як споживацький об'єкт. Усiм "апетитчикам" слiд нагадати,що цей витвiр природи - це не лише сировин- ний придаток наживи,а безцiнна iсторiя землi краю,яка є середовищем проживання бiорiзноманiття, їх угрупуваннь.
За багатством флори Товтри поступаються лише Криму та Карпатам, серед якої є багато ендемiкiв i релiктiв. Тут росте 60 видiв рослин червонокнижних.Багатою та специфiчною є i фауна,серед якої 80 видiв в Червонiй книжцi України.
Товтрове пасмо - це гама своєрiдного, неповторного пейзажу Подiлля, яка була i залишається привабливою для вiдвiдувачiв. А нинi цей феномен Природи бiльше 10 пiдприємств рiзного пiдпорядкування хаотично руйнують. Найбiльшими руйнiвниками i марнотратниками були i є Нiгинський (з 1929 р.) та Закупнянський кар'єри асоцiацiї "Укрцукрокамiнь" концерну "Укрцукор", якi використовують найякiснiшi лiтотамнiєвi вапняки для виробництва цукру цукровою промисловiстю, де 40% добутої сировини використовується безпосередньо в цукроварiннi, а 60 з них iдуть у вiдходи, створюючи сплюндрованi техногеннi ланд- шафти.
Iншим потужним руйнiвником Товтр є ВАТ "Подiльський цемент", який для виготовлення цементу використовує дитритусовi вапняки (до 4 млн.тон у рiк при повнiй потужностi роботи заводу).
Кремнiй Товтр використовують для потреб фарфорової промисловостi, а вапняк силуру - на виготовлення асфальту. Лупають скали цього витвору рiзнi будiвельнi та дорожнi органiзацiї. Не малої шкоди завдають Товтрам i господарствам,крiзь територiю яких вони пролягають. А за їх прикладом жителi цих господарств хаотично руйнують для добування будiвельних матерiалiв,прикриваючись всякими негараздами.
Нерегламентований випас i перевипас худоби,застарiлi технологiї в землеробствi є iстотними чинниками змiни ландшафтiв Товтрового пасма. Нинi його площа з прилеглими землями ледь складає 20 тис. гектарiв.За iснуючих темпiв його ресурсу вистачить на 15-20 рокiв. I це при тому, що вiдходiв вiд руйнування нагромадилась така кiлькiсть, якої б вистачило цукровикам i цементникам на 20-25 рокiв при наявностi прогресивних, безвiдходних технологiй.
Що б вiдвернути хаотичнiсть руйнування Товтрового пасма,нами не- одноразово перед директивними органами держави, НАН України вносилась пропозицiя щодо розробки Генерального комплексного плану його експлуатацiї та рацiонального використання їх ресурсного потенцiалу. Але крiм обiцянок, подальше його руйнування, була лiцензiя.
Очевидно на даному етапi найбiльш рацiональною формою природокористування та збереження цього унiкального ландшафного комплексу є природнi державнi нацiональнi парки. Передумовою для такого формування заздалегiдь має бути сформований природно-заповiдний фонд.
Виходячи з цього,нами проводилась копiтка робота по вивченню та обгрунтуванню найбiльш унiкальних,ще чудом уцiлiлих ландшафних ком- плексiв Товтрового пасма протягом останнiх 20 рокiв.Таким чином був створений заповiдний фонд,що послужило об'єктивною основою для Указу Президента України N 476 /96 вiд 27.07.96р. про формування природоохоронної та наукової установи - нацiональний природний парк (НПП) "Подiльськi Товтри".
Головна мета її - збереження, вiдтворення i рацiональне викори- стання природних ландшафтiв Подiлля з унiкальними iсторико-культурними комплексами,якi мають велике природоохоронне,естетичне,наукове, рекреацiйне та оздоровче значення.
Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсiв та рекреацiйнi можливостi нової iнституцiї можуть бути основою для створення розвинутої сiтки мiжнародного туризму.
Територiя парку розташована в межах своєрiдного ландшафтного комплексу, який утворюється Товтровою грядою.
На даному етапi становлення парку iде формування вiдповiдних зон. Згiдно Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 травня 1997 року N439 "Про концепцiю збереження бiологiчного рiзноманiття Укра- їни" на парк покладається функцiя екологiчного центру Подiльського регiону.У спiльному Договорi мiж НПП "Подiльськi Товтри" та Мiнеко- безпеки України саме йдеться про створення науково-екологiчного центру,де екологiчнiй освiтi i пропагандi природоохоронної дiяльностi та екомонiторингу вiдводиться прiоритетна роль.
Нинi стараннями колективу ведеться робота по завершенню Проекту органiзацiї територiї парку,що дозволить на перспективу не лише зберегти уцiлiлi острiвцi неповторною перлини природи - Товтрове пасмо, але й стабiлiзувати екологiчну обстановку для нинiшнiх людей i передати її у спадок нащадкам, що вiдповiдатиме мiжнародним вимогам концепцiї сталого розвитку.