Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Володимир МИСЬКО, старший науковий співробітник НПП "ПОДІЛЬСЬКІ Товтри"
"Подолянин", 16 липня 2004 р.

СМОТРИЧ

3 давніх-давен милує око неповторна краса прадавньої ріки Смотрич. Прямуючи із центральної частини області на південь через Хмельницький, Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький та Кам'янець-Подільський райони, вона несе свої води до Дністра. Смотрич є однією із найбільших приток Дністра. Її довжина - 169 км, площа басейну -1800 кв.км. Льодостав з кінця грудня - початку січня до середини березня; льодовий режим нестійкий. Повінь відбувається наприкінці зими - на початку весни.

Ріка бере початок із джерел, які знаходяться в околицях с.Андрійківці Хмельницького району, і тече переважно Подільською височиною. Біля витоку, у верхній частині течії, Смотрич має широку, заболочену річкову долину. Заплава часто переривчаста, шириною до 600 м, подекуди звужується до 20-50 м. Лише після м.Городок русло врізається у тверді гірські породи, і долина стає значно вужчою, глибшою, зі скелястими крутими берегами. У басейні річки створено численні ставки для рибальства і зрошування.

У нижній частині русла Смотрич утворює надзвичайно звивисті ділянки - меандри. Особливо мальовничими вони є в місцях перетину Товтрового кряжу та вниз по течії від Кам'янця-Подільського. Незабутнє враження річка залишає після відвідання Старої частини древнього Кам'янця. Тут Смотрич утворює настільки звивисту меандру, що вона майже змикається і утворює своєрідний острів, входом до якого слугує Замковий міст. У пониззі Смотрич утворює два рукави.

Історія ріки давня. У кожному геологічному періоді формування річкового русла Смотрича був свій напрямок. У силурі (понад 400 млн. років тому) води Смотрича текли на південний захід, у кам'яновугільному - на північний захід. Утворення сучасного русла ріки розпочалось наприкінці неогенового періоду - близько 2-2,5 млн. років тому. Протягом останніх сотень тисяч років під впливом дії різниці рівня русла Дністра, який вже встиг "заглибитись" у палеозойські відклади на значну глибину, і висоти положення його приток, Смотрич все глибше розмивав місцеві корінні породи.

Коли смотрицькі води досягли скам'янілих вапнякових відкладів, русло стало вузьким, а береги - скелястими. Енергія врізу деяких приток Смотрича у материк була настільки великою, що вони "прогризли" досить міцний товтровий кряж на всю його ширину. Після останнього, валдайського зледеніння (10 тис. років тому) долина ріки Смотрич вкрилась лісами і чагарниками.

В межах Національного природного парку "Подільські Товтри" ріка несе свої води через села Великий Карабчіїв, Грицьків, Думанів, Пудлівці, Панівці, Цвіклівці, Устя. А в межах сіл Карачківці, Черче і Залуччя річка проклала собі дорогу через тверді гірські породи у вигляді мальовничих ландшафтів. На невеликій ділянці між селами Думанів, Киселів і Великозалісся нашого району річкова долина надзвичайно красиво мандрує, утворюючи своєрідні петлі.

На берегах ріки в межах природного парку розташовані відомі об'єкти державного значення: заказники - ландшафтний - Циківський, ботанічний - Панівецька дача, геологічна пам'ятка природи - Смотрицький каньйон. Завжди приваблювали місцевих мешканців і туристів ботанічні заказники - Устянський та Карабчіївський; Голосківський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, Товтри Садова і Деренова, Залучанська печера та геологічні пам'ятки - Скеля-останець "Голова велетня".

Але справжньою окрасою ріки, та й усього Поділля, можна назвати окрему ділянку долини Смотрича - Смотрицький каньйон. Цей скелястий витвір природи є геологічною пам'яткою державного значення з 1984 р. На його стрімких схилах спостерігаються відшарування силурійських вапняків з наявністю решток викопної фауни. Дослідженнями доведено, що за геоморфологічною будовою, багатством та різноманітністю викопних решток він належить до першої категорії геологічних розрізів колишнього Радянського Союзу.

У трав'яному покриві трапляється рідкісна степова і скельна рослинність - первоцвіт весняний, анемона дібровна, горицвіт весняний, астрагал монпелійський, молодило руське, півники угорські, ясенець білий, шиверекія подільська, сон-трава чорніюча, молочай волинський тощо. Серед найтиповіших представників тут зустрічаються чебрець подільський і молдавський, полин австрійський, цибуля подільська і жовтіюча, очиток їдкий, авринія скельна. Заслужено Смотрицький каньйон називають справжнім фітобанком, адже лише на цій невеликій території зростає близько 350 видів рослин.

Можливість включення Кам'янця-Подільського до Списку пам'яток всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО розглядається завдяки Смотрицькому каньйону. Та, на жаль, досі каньйон не має одноосібного господаря. Сьогодні пам'ятка природи підпорядкована трьом організаціям, і це ускладнює охорону та контроль природоохоронного режиму. Внаслідок несанкціонованого антропогенного втручання відбуваються незворотні процеси - зникають рідкісні види рослин, посилюються ерозійні процеси, вапнякові та кам'яні кар'єророзробки призводять до утворення неприродних місячних ландшафтів, руйнується природне обличчя Товтрового кряжу, продовжуються несанкціоновані вивезення у прируслову зону сміття, викиди у річку гноївки, промислових відходів і нечистот. Внаслідок непродуманого прокладання транспортних шляхів, масового випасання худоби на схилах ріки, неконтрольованого будівництва, викидів сміття і неправильного ведення агрономічних робіт на присадибних ділянках відбувається поширення транспортної, пасовищної, будівельної, хімічної та агротехнічної видів ерозії. Про яку світову спадщину може йти мова, якщо з дозволу місцевої влади, під науковим офісом НПП "Подільські Товтри", над скелею каньйону ведеться будівництво житлових приміщень? Це при тому, що земля, викопана із котловану, не вивозиться, а скидається вниз. На цьому місці вже не виростуть характерні для скелястих умов рослини - авринія скельна, очиток їдкий, молодило руське. Якщо й надалі розвиватиметься таке свавілля, то в найближчому майбутньому Смотрицький каньйон перетвориться на гігантський смітник-відстійник.

Зусиллями співробітників НПП "Подільські Товтри" та Товариства подільських природодослідників і природолюбів, викладачів К-ПДУ з активним залученням представників громадськості, вчителів, студентів, любителів природи систематично проводяться експертизи, навчання та наукові експедиції. Разом зі студентами кафедри біології, географії та екології у каньйоні були проведені польові дослідження, під час яких виявлені численні порушення місцевими мешканцями елементарних природоохоронних вимог в районі Біланівки та Карвасар.

Несанкціоновані сміттєзвалища та туалетні кімнати у прирусловій зоні стали звичною картиною Смотрицького ландшафту. 26 вантажних машин, наповнених сміттям, які були вивезені минулого року з каньйону під час екологічних заходів, не врятували ситуації.

Минулого року на базі НПП "Подільські Товтри" відбувся семінар, присвячений проблемам Смотрицького каньйону, де була прийнята перспективна програма щодо покращення екологічного стану досліджуваного регіону.

Ще недавно можна було залюбки зійти кількома сходами від лісопарків прямо до ріки, помилуватись крутими скелястими берегами. Донедавна тут були усі можливості, щоб приймати водні та сонячні ванни, позмагатись у плаванні, покататись на човнах та й, врешті-решт, набратись бадьорості й здоров'я. Сподіватимемось, що усе це не залишиться у минулому...