Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Подих давнини

Під час турецького панування протягом 1672-1699 років, коли край входив до складу великої провінції - ейялету - з центром у Кам'янці. Ейялет (або пашалик) поділявся на чотири області-санджаки (Кам'янецький, Язловецький, Барський та Меджибізький). Кожен саджак складався з 3-8 менших одиниць (щось на зразок нинішніх районів). Всього в ейялеті було 19 нахій. Центрами нахій стали найукріпленіші населені пункти, серед них і Хропотова.

Те, що Хропотова була у свій час одним з низових центрів Османської імперії, вказує сучасний польський дослідник Даріуш Колодзейчик.
З інших населених пунктів сучасної Хмельницької області, які були центрами нахій, можна назвати Сатанів, Китайгород, Проскурів (сучасний Хмельницький), Чорний Острів, Зіньків, Новий Констатнинів, Деражня. Села Студениця (тепер затоплене водами Дністра) та Рихта увійшли до складу "Вакуфу" (володіння) великого візира Кара Мустафи.

Слід сказати, що Хропотова дуже давнє поселення - одне з найдавніших у Чемеровецькому районі. Перші літописні згадки відносяться до 1493 року. Тоді там налічувалося 10 димів (дворів).

У XV-XVI століттях Хропотова належала кам'янецьким біскупам. За даними 1901 р. православне населення складалося з 1400 осіб. Чоловіків на кілька душ було більше, ніж жінок.

Церква в селі Хропотова з XVIII століття. У 1791 році збудована нова церква, дерев'яна, однокупольна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Тоді навколо церкви обсадили липи. Більшість із них росте і донині. Церковно-приходська школа діяла з 1888 року.

Між селами Хропотова і Кугаївці виявлено ранньо-середньовічне поселення площею 150 на 70 метрів. На поверхні зібрано фрагменти литої слов'янської кераміки. Тут же трапляються фрагменти черняхівського кружального посуду.

У кожному куточку тутешньої землі відчувається подих давнини. Місце, де колись було поселення, називається "Завалина". Тепер тут кооперативне поле. Згідно з переказом, поселення за одну ніч пішло під землю, утворилася западина.

У центрі села є джерело-вікнина. Колись у ньому втопився син пана Стрияновського, який поїхав з поселення. Трясовина засмоктала тоді ще й карету з чотирма кіньми.

Поблизу товтри, де жив пан Стрияновський, колись добували вапняк, який йшов для будівництва панського маєтку. Раптом вдарив сильний струмінь води, яка почала швидко стікати вниз, у долину. Ледве вдалося засипати прогалину. Від цієї води і утворилося маленьке озерце-блюдце, яке і знаходиться в долині в 300 метрах від села.

Біля колишнього маєтку Гаєвського, який жив тоді у Яниковій долині, до нашого часу збереглося цілюще джерело. Розповідають, що у свій час Стрияновський купував цю воду у Гаєвського. Коли воду дослідили, то виявилось, що вона за своїми властивостями подібна до сатанівської мінеральної води типу збручанська "Нафтуся".

Як переказують старожили, колись річечка Хропотівка, яка протікає через село і впадає в річку Жванчик, була такою широкою і повноводною, що турки вільно плавали човнами вниз по течії.

Поблизу проходить товтровий хребет, який досягає тут максимальної висоти 349-352 метри над рівнем моря. Інколи в тиху ясну погоду із цих найвищих точок можна помітити місто Кам'янець-Подільський. Балайдові товтри: Безіменна, Павлова, Василькова, Сіножатна, Висока, Кубова, Дивакова. Всього 12 назв. Від слова "хребет" і пішла у дещо видозміненому вигляді назва "Хребтова", пізніше "Хропотова".

Король П.В.,
Газета "Нове життя", 9 серпня 2003 року