Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей

Костенко С.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВIДЕЙ ЛIСУ

Лiс - одвiчна симфонiя природи, її храм. Вiн безкiнечно добрий, безкiнечно щедрий органiзм, який нiчого не просить для пiдтримки свого iснування. Навпаки, лiс бере пiд захист усi живi iстоти у разi дбайливого ставлення до нього.
Лiс - це цiла епопея в iсторiї суспiльства, держави, нацiональна її гордiсть. Це найперший живий iндикатор цивiлiзованостi жителiв країни. Адже бодай невеличкий лiсок i той є взiрцем генетичного рiзноманiття. Саме за цим показником смiло можна судити про ставлення жителiв до ресурсiв природи, їх пiклування та вболiвання за долю молодої генерацiї людей.
Англiйський фiлософ XIX cтолiття Джон Рескiн писав про дерево як про символ суспiльства: "Природна iсторiя дерев - моральна iсторiя. Iсторiя держави - це також iсторiя дерева."
Нинi вже всiм зрозумiло, що лiс - це скарбниця рiзних дерев, ягiд, грибiв, медоносних лiкарських рослин, птахiв, хутрових звiрiв.
Лiс - це частка життя самої планети Земля. Вiн споконвiчно дарує людям все необхiдне. Дерево виколисало людство на своїх вiтах i було для первiсної людини пристанищем, i дахом над головою, лiжком i захисником. Згодом дерево принесло приборканий вогонь, а з ним i почалось розселення людей по свiту.
Нам, людям, дерево подарувало Батькiвщину, як про це влучно виразився письменник Дiдула.
Фахiвцi лiсового господарства зводять значення лiсу до десяти заповiдей:
1.Лiси дають життєдайне повiтря, кисень, тiнь, продукти рослинного i тваринного походження. Пiдраховано, що гектар лiсу видiляє 3-4 тонни кисню i поглинає 4-5 тонн вуглекислого газу, здатний вiдфiльтрувати 50-70 тонн пилу.
2.Лiси дають чудову, нi з чим не зрiвняну деревину. Але увага! Використовуйте лiс для промисловостi i палива, не зводячи його нанiвець. Завжди необхiдно думати i свято зберiгати "зелений баланс". Новi посадки повиннi покривати вирубку хоч би один до одного.
3.Лiс - сторож захисту родючостi грунту. Вiн оберiгає його вiд ерозiйних процесiв. Регулюючи поверхневий стiк, дерева запобiгають воднiй ерозiї, охороняють водойми вiд замулювання, позитивно впливають на повноводдя рiчок, оскiльки лiси сприяють накопиченню вологи. А тому зберiгаймо їх так, щоб вони створювали комфорт i радували наших спадкоємцiв у вiках.
4.Лiси у наш час стали мiсцем вiдпочинку для широкого загалу населення як городян, так i сiльських мiсцевостей. Вони несуть нам радiсть, натхнення, а тому не вломлюйтесь в них автотранспортом. Приходiть у лiс пiшки i з любов'ю.
5.Лiси сприяють нашому оздоровленню. Вони заспокоюють нервову систему, позбавляють людину вiд стресiв, лiкують сердечнi недуги i заспокоюють душу. До того ж лiсовi плоди i ягоди - багатюще джерело вiтамiнiв, вуглеводiв, бiлкiв, жирних олiй, органiчних кислот, рiзних ароматичних сполук, амiнокислот, мiкроелементiв.
Лiс без перебiльшення - природна аптека.
6.Старi дерева, напiввисохлi, готовi впасти, не повиннi нiкого роздратовувати. До них вiднесiться як до солдатiв, якi виконали свiй обов'язок. Нехай вони ще раз нагадають про необхiднiсть зберегти лiс. Тут мимоволi хочеться згадати слова пiонера охорони природи А.Семенова-Тянь-Шанського (1913): "Старi дерева необхiдно охороняти до останнiх можливостей як живих свiдкiв давно минулого, як чудовi пам'ятники iсторiї. Цi богатирi виключно живописнi у своєму величному угасаннi".
Перефразовуючи слав'янський вислiв: "Вiкове дерево - це свiт, гiлки - язики, i птахи - апостоли". Вiковi дерева - дерева мудростi i справедливостi. Вони - вiдображення вiкового вiдношення до них, результат дiяльностi багатьох поколiнь, важливiша частина ландшафтiв.
Вiковi дерева - це живi чудеса свiту, якi вражають своєю висотою, розмiром крони, товщиною стовбура, впевненiстю i могутнiстю. Вони шепчуть промови столiть. Вони пов'язують минуле з майбутнiм через сучасне. Недарма чехи говорять -"зустрiнеш старе дерево - знiми капелюха".
Бережiмо наших лiсових старожилiв. Адже це нашi дiдусi i прадiдусi, якi повiдають нам iсторичнi iстини.
7.Розшифруйте i "прочитайте" життя в лiсi, особливо невидиме, пов'язане з мiкроорганiзмами грунту й опалого листя. Як не дивно, але вiд них у значнiй мiрi залежить здоров'я лiсу.
Прикро, що з настанням осенi уже в наших генах осiло спалювання опалого листя дерев, кущiв. Так i туман-димок розноситься по всiй окрузi покращуючи "екологiчне благополуччя" довкiлля. Скрiзь шкодимо здоров'ю i деревним насадженням. Радiємо димовiй завiсi. А нiкому не спаде на думку, що рослини тим самим готуються себе захистити аби пережити незгоди зимовi. А ще опале листя - це добриво.
8.Пiд час збирання диких ягiд, плодiв i грибiв не знищуйте те, що народило їх, - дерева, кущi, грибницi. На наступний рiк ви знову прийдете за "дарами лiсу".
Любителi тихої охоти добре знають, що кожному грибу пiдвласна конкретна порода дерева. Царя грибiв - бiлий гриб шукають у дубовому гаї, пiдберезники - пiд кроною бiлокорої берiзки, за маслятами мчаться у сосняки i т.д. Гриби так злилися з деревами, що однi без iнших не можуть iснувати. Без грибiв немає лiсу. Вони настiльки мiж собою зжились, що це спiвжиття дiстало особливу форму симбiозу - мiкоризи. Мiкориза є ендо- i екзотрофною. Тому при вириваннi грибiв разом з грибницею завдаємо непоправної шкоди лiсу. Тодi i дерева гинуть.
9.Якщо в час прогулянок у лiсi зустрiнеться звiрок, не лякайте його, вiднесiться до нього як старший брат. Тiльки байдужа i бездумна людина знищить пташине гнiздо чи нору звiрка, розгрiбе мурашник, розорить дупло або шпакiвню знiвечить. Пам'ятайте: лiс для них житло, а вони для лiсу надiйнi санiтари. Сама флора i фауна складають єдину екологiчну систему лiсу.
10.Вiдвiдувачi лiсу, крiм ягiд, плодiв, грибiв, винесiть з лiсу приємнi враження. Пишайтеся його красою, а за одне своєю Вiтчизною, бо лiс - то споконвiчна її скарбниця, якою люди всього свiту гордяться.
Лiс не тiльки гординя кожного народу, але й його вiзитна нацiональна картка.
Пам'ятаймо про це! Не залишайте нiчого у нацiональному природному храмi, крiм слiдiв власних нiг.

26.09.2000р.