Главное меню

Экомониторинг

Вода

Воздух

Грунты

Радиация

Экологический мониторинг – вода

Подготовил аспирант Львовского университета Рутынский М.

Гидрологический обзор речковых систем НПП "Подольские Толтры"

Основні гідрографічні та гідрологічні показники.

Територія Подільського Придністров’я має досить густу мережу річок, ставів і водосховищ.  Тут налічується  1169 річок загальною протяжністю 3,5 тис. км. З них довжиною понад 100 км 4 річки (Збруч, Жванчик, Смотрич, Ушиця), довжиною від 10 до 100 км — бл. 60 річок, до 10 км — понад 1000 річок і річечок.

Таблиця 1. Основні гідрографічні показники річкових систем

Стік річок Подільського Придністров’я зарегульований системою ставів і водосховищ, загальні водні ресурси яких складають 75 млн. м³, або від 4 (Ушиця) до 15 (Збруч) відсотків до середньої величини стоку. Кількісно масштаби зарегульованості річкових систем характеризує таблиця 2.

Таблиця 2. Водосховища і стави в баcейнах річок  НПП “Подільські Товтри”

Найбільшою річкою Подільського Придністров’я є Збруч. Річка бере початок з джерел на висоті 317,8 м абс. , біля с. Ульянове. У верхів’ї долина маловиразна, схили її пологі, розорані. Нижче до с. Фащіївка, долина трапецієвидна завширшки 1,0 — 2,5 км. Далі на всьому протязі долина V-подібна, ширина її 0,5 — 1.6 км, схили круті, розчленовані ярами і балками. Заплава у верхів’ї широка (до 1,2 км), тут багато меліоративних каналів і торфових кар’єрів. Нижче заплава звужується до 80 — 120 м, іноді відсутня. Річище до с. Гусятин слабозвивисте, нерозгалужене, подекуди губиться у заболоченій заплаві. Ширина річки тут 5 — 10 м., глибина на плесах до 1,5 м. Нижче річище звивисте, трапляються порожисті ділянки, багато островів. Ширина річки 15 — 25 м, максимальна 50 м (біля с. Вітківці), глибина до 2,5 м. Похил річки 0,8 м/км. Основні притоки: Гнила (права) і Бовванець (ліва). В гідрогеологічному відношенні долина річки характеризується розвитком водонoсних горизонтів у крейдяних і третинних відкладах, які дають численні джерела. Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Характерні літні дощові паводки. Середня витрата води 7,9 м³/с. Льодові утворення (забереги, шуга) з’являються в грудні. Льодостав (крім порожистих ділянок) встановлюється на початку січня. Скресає в середині березня.

Жванчик бере початок на південний захід від с. Скотиняни на висоті 320 м над рівнем моря. Довжина його 106 км, площа басейну 769 км². Долина V-подібна, завширшки від 30 до 300 м, між с. Кутківці і с. Іванківці з прямовисними скелястими схилами висотою 70 — 100 м. Річище помірно звивисте, у верхній течії його ширина становить 3 — 5 м, нижче розширюється до 10 — 35 м. Виходи твердих порід в руслі, особливо в пониззі річки, утворюють пороги з ухилами від 3,4 до 9,15 м/км, а біля сіл Оринин і Репінці — водоспади з падінням 2,2 — 2,3 м. Швидкість течії 0,3 — 0,5 м/с, на порожистих ділянках зростає до 1,6 м/с. Глибина 0,3 — 1,7 м, на плесах до 2,4 м. Похил 1,9 м/км. Живлення переважно снігове: підземне живлення відбувається за рахунок водоносних горизонтів верхньокрейдового і третинного горизонтів, які відкриваються долиною річки. Льодостав з кінця грудня до початку березня.

Ще у фундаментальному виданні  недвозначно зазначено:  ”Вода (річки) цілком придатна для пиття, зрошення і промислового використання”.

Смотрич бере початок з джерел поблизу с. Андрійківці Хмельницького району.  При впадінні (с. Устя) розділяється на два рукави, з яких більш повноводним є правий. Довжина річки 168 км, площа басейну 1800 км², падіння 221, 3 м, ухил 1,32 м/км. Поверхня водозбору сильно розчленована глибокими (до 100 — 200) балками і ярами (щільність ярково-балкової мережі 1,0 — 1,25 км/км²). У верхів’ях долина широка, заболочена, нижче м. Городок схили її стають крутими, скелястими. Товтровий кряж річка перетинає в районі сіл Смотрич — Карачківці. Нижче долина стає ще більш звивистою, утворюючи круті меандри. Русло до с. Купин пряме, нижче звивисте. Наявні в руслі виходи скельних порід, особливо численні в нижній течії, утворюють пороги, а біля с. Купин — водоспад з падінням 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,6 м/с, на порожистих ділянках — 1,0 — 2,0 м/с. Дно у верхів’ї (до с. Кузьмин) мулисте, нижче піщано-галечникове, в плесах і ставах замулене. У верхів’і береги торфянисті, зарослі камишом, осокою, нижче переважно круті і урвисті, в пониззі — Смотрицький каньйон.

Характерною особливістю річки є зменшення витрат водопілля по довжині річки униз, що пояснюється регулюючим впливом водосховищ і карсту, особливо розвинутого в середній частині басейну.

Мукша бере початок з джерел біля с. Зеленче Дунаєвецького району. Довжина її 56 км, площа басейну 322 км², падіння 190,8, ухил 3,41 м/км. Щільність ярково-балкового розчленування басейну 1,2 — 1,4 км/км². Глибина врізу зростає від 10 — 15 м у верхів’ї до 60 — 70 м у пониззі. Між с. Маків і с. Гуменці перeтинає Товтровий кряж. Русло звивисте. На окраїні с. Гуменці є поріг довжиною 4 м з падінням 0,6 м. Швидкість течії 0,1 — 0,4 , на порозі 1,0 м/с.

Тернава бере початок з джерел біля с. Томашівка Ярмолинецького району. Довжина її 64 км, площа басейну 380 км², падіння 201,8 м, ухил 3,27 м/км. Дно у верхів’ї і на плесах мулисте, на перекатах — галечниково-кам’янисте. У нижній течії перетинає Товтровий кряж.

Студениця бере початок з джерел біля с. Косогірка Ярмолинецького району. Довжина її 84 км, площа басейну 470 км², падіння 230,4 м, ухил 2,74 м/км. Схили долини круті, терасовані, у пониззі — прямовисні, сильно розчленовані балками і ярами з конусами виносу 20 — 80 м ширини. На 14,5-ому км від гирла є водоспад з падінням 0,5 м.

Ушиця бере початок з струмків біля с. Пільний Олексинець Городоцького району. Довжина її 122 км, площа басейну 1420 км², падіння 235,5 м, ухил 1,93 м/км. У верхів’ї долина заболочена, в середній частині поглиблюється. Річище у середній і нижній течії звивисте, ширина 10 — 30 м, глибина від 0,3 — 0,5 до 2,5 м (у пониззі). Живлення змішане. Замерзає у середині грудня, скресає на початку березня. Льодовий режим нестійкий.

Ще у фундаментальному виданні  недвозначно зазначено:  ”Вода (річки) прозора, без смаку і запаху, придатна для пиття”.