ВСТУП

     На Україні 90% території з інтенсивним господарським навантаженням - поселення, виробництво, інфраструктура, тощо. Розвиток суспільства неможливий без використання природних ресурсів і впливу на оточуюче середовище. Створюючи міста, промислові об'єкти, водосховища, знищуючи ліси, осушуючи болота і міняючи течію річок, люди докорінно змінили ландшафти на 1/5 частині суходолу. Надзвичайне посилення антропогенних навантажень на природне середовище призвело до порушення екологічної рівноваги не тільки на локальному рівні, але й в глобальному масштабі. Тому конче необхідно зберігати і охороняти ділянки максимально збереженої природи /заповідники, заказники, резервати, національні парки/, що являються ареалами природної біосфери. Такі території не тільки оптимально організовані, безконфліктні та високопродуктивні, але й естетично привабливі, що досягається внаслідок тривалого історичного пристосування форм господарювання місцевого населення до особливостей природного ландшафту. Природоохоронна Функція повинна бути пріоритетною при організації території будь-якого регіону у визначенні оптимального співвідношення природних та господарських земель. Необхідно прагнути до того, щоб хоча б 1/3 всієї суші була відкритим простором, що охороняється /заповідники, заказники, національні парки, зелені зони, тощо/. Створення природних національних парків для індустріальної, густонаселеної /87 чоловік на 1 кв.км/ та урбанізованої України мають важливе соціальне й економічне значення. З розвитком індустріалізації сільсько­господарського виробництва, ще більше загострюється проблема екологічної рівноваги, зростає потреба в рекреаційних територіях. Iсторичний досвід показує, що найпридатнішими для організації національних парків є райони, що мають різноманітні слабокультурні ландшафти, багаті генетичними і рекреаційними ресурсами та природногеографічними умовами. Якісно новий напрямок у галузі охорони територіальних ресурсів, забезпечує організація мережі природних національних парків та регіональних парків природоохоронного і соціального призначення. Згідно законодавчих актів національні природні парки визначаються як природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загально­державного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
     Зважаючи на багатофункціональне призначення національних парків, є підстави розглядати їх у системі державного природно-заповідного фонду як спеціальну природоохоронно-соціальну /рекреаційну/ підсистему.
     Територія Поділля, зокрема південно-західна частина Хмельниччини, яка включає Товтровий кряж, відповідає всім вимогам для організації національного парку. Унікальні геологічні утворення цієї території - національне надбання України. Товтровий кряж - бар'єрний риф, утворений рифотворними організмами Сарматського моря. На притоках Дністра, в межах парку, спостерігаються унікальні виходи силурійських відкладів. Ландшафти регіону мало змінені, багаті на різноманітні рекреаційні ресурси, зберігають рідкісні та ендемічні види фауни і флори, в тому числі занесених до "Червоної Книги". На території, що рекомендується для організації парку, збереглись в незміненому та мало зміненому стані археологічні, архітектурні, історичні пам'ятки, унікальні природні комплекси - важливі для науки і цікаві для краєзнавчого пізнання. На цій території, в межах головного товтрового пасма є практично невичерпні лікувально-оздоровчі ресурси - мінеральні джерела.
     Особливістю території, що проектується під розміщення Національного парку, являється її високе народногосподарське використання. Антропогенне змінені ландшафти досягають 80%. Господарський комплекс характеризується великою строкатістю і складністю. Толтры інтенсивно використовуються різними виробництвами для видобування вапняку і тане ін. Надмірні антропогенні навантаження збіднюють природні ресурси регіону, загострюють екологічну ситуацію. висока інтенсивність народногосподарського використання, створює небезпеку втрати унікального природного комплексу цієї частини Придністровського Поділля.
     Створення національного природного парку сприятиме розв'язанню проблеми збалансованого розвитку цього регіону, організації раціонального природокористування та охорони природи; збереженню і відтворенню природних комплексів, пам'яток природи та екосистем в цілому.
     Організація території національного парку є новим поняттям в організації використання земель, тому при розробці техніко-економічного обґрунтування його створення вирішено ряд теоретичних і методичних питань щодо визначення цільового призначення земель та їх оцінки: комплексна оцінка природно-ресурсного потенціалу, визначення придатності земель для рекреаційних цілей, принципи природоохоронного та функціонального зонування парку тощо.
     Створення Подільського національного парку "Толтры" з точки зору природоохоронного господарювання, використання природних територіальних комплексів парку має соціальних потреб має загальнодержавне значення і потребує державної підтримки.
     При розробці проекту використані існуючі земельно-кадастрові, картографічні, лісовпорядні, ландшафтні, ґрунтові та інші матеріали польових обстежень: матеріали наукових досліджень і розробок організацій природоохоронного напрямку.