8.2. Функціональне зонування території.

     У межах державного природного парку виділяються наступні функціональні зони:
     1) заповідна, яка в свою чергу має дві підзони - сурової заповідності і регульованої заповідності.
          - підзона суворої заповідності - призначена для охорони та відновлення найцінніших природних комплексів, що мають наукову, пізнавальну і естетичну цінність. На території даної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цільовому призначенню 3аповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти. Для збереження і відтворення корін­них корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань в зоні суворої заповідності відповідно до проекту організації її території допускається: виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змін природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу; відновлення гідрогеологічного режиму; збереження та відновлення рослинних угрупувань, які історично склалися; видів рослин і тварин, які зникають, тощо; здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режим заповідника, збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних досліджень, проведення екологічної, освітньо-виховної роботи. Відвідування територій зони суворої заповідності пов'язане лише з проведенням наукових спостережень,
          - підзона регульованої заповідності, яка призначена для збереження і відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів, об'єктів та їх окремих компонентів (рідкісні ландшафти, геологічні, палеонтологічні, гідрологічні та інші об'єкти), а також окремих видів рослин і тварин, занесених в "Червоні книги". Вони розташовуються як на природних так і на змінених людською діяль­ністю ландшафтах. Ця зона може використовуватися для проведення науково-дослідних робіт як учбова база для студентів і учнів шкіл, та місць відпочинку для трудящих, якщо це не наносить шкоди видам і об'єктам природи, що охороняються, Відвідування зони регульованої заповідності туристами ї населенням обмежене;
     2) рекреаційні зони:
          - регульованої рекреації, це територія, основною Функцією якої являється охорона природи при обмеженому рекреаційному ви­користанні. В її межах проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць. На території даної зони дозволяються влаштування та від­повідне обладнання туристичних маршрутів пізнавального характеру, а також туристських стежок. При наявності відповідних умов і водного безмоторного туризму. Тут забороняється рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яки може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони,
          - стаціонарної рекреації, яка призначена для розміщення зон відпочинку, комплексів і окремих установ санаторного лікування, тривалого відпочинку і туризму, готелів, мотелів, кемпінгів та інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку,
     3) господарська, в межах якої проводиться інтенсивна господарська діяльність (сільська, промислова, лісова, рибна і т.ін.), яка спрямована на виконання покладених на парк завдань з урахуванням природоохоронних і естетичних вимог до навколишнього природного середовища.
     В цій зоні можливо виділити окремі підзони: сільськогосподарську, лісогосподарську, промислову, селищну та ін. Кожний вид господарської діяльності повинен мати свої обмеження, що забороняють: скидання у водойми неочищених відходів, безконтрольне застосування мінеральних, особливо азотних добрив, які в наслідок фільтрації можуть перенасичувати найближчі водойми азотом і викликати безпо­воротні процеси, застосування стійких ядохімікатів, гербицидів та інших засобів, меліоративні роботи, які можуть порушити екологічну рівновагу та ін.
     Господарська зона може бути як самостійною, так і об'єднаною з рекреаційною (рекреаційно-господарською), тому як частина земель або вод може одночасно використовуватися для рекреаційних і господарських цілей. Лісові угіддя, намічені для рубок головного користування, рекомендовано перед початком робіт використовувати для прогулянок, збирання грибів і ягід. Для рекреації можуть бути також використані сінокоси, ріки і озера при неінтенсивному господарському використанні.
     Окремі етнографічні села із збереженою самобутністю, культурою можуть бути як об'єктами туризму, так і невеликими рекреаційними центрами, в яких можуть успішно поєднуватися рекреаційні і господарські функції. В них, або поруч них можуть знаходитись виробничі об'єкти, зв'язані або з стародавніми ремеслами (ручна пряжа, вишивання, ткацтво), або з виробництвом сувенірів (різьба по дереву, картування та ін.).
     Поряд з основними зонами на території природного парку можуть виділятися підзони переважаючого розвитку рекреаційної інфраструктури, зони природних ландшафтів, які підлягають охороні та інші.
     Мета заповідної охорони природи заключається в збереженні еталонів природного середовища, природних екологічних систем, генетичного фонду рослин і тварин, типових рідкісних природних утворень для вивчення природних процесів, контролю за змінами природного середовища під впливом антропогенних навантажень, розробки наукових основ природокористування, пропаганду знань пре природу та ідей її охорони. У відповідності з поставленою метою об'єктами заповідної охорони стають ті ділянки, особливо охорон­них територій, які є неокультуреним, або малоокультуреним середовищем, здатним по своїх природних якостях виконувати необхідні економічні, генетичні, екологокультурні функції для досягнення вказаної мети.
     На території національного природного парку “Толтры” в процесі проектно-вишукувальних та науково-дослідних робіт виділено підзону суворої заповідності, куди ввійшли існуючі, державні ландшафтні заказники на площі 4,8 га, а також підзону регульованої рекреації, загальна площа якої становить 28,2 тис. га.
     Рекреаційні зони розташовані на площі 158,3 тис. га. Вони поділені на зону стаціонарної рекреації площею 15,3 тис.га, а також зону регульованої заповідності площею 158,3 тис.га. При її формуванні враховано територіальне розміщення рослинного покриву, який потребує охорону та ареалів тваринного світу, занесеного в "Червону книгу", а також території об'єктів природно-заповідного фонду табл. - 8.1.