6. Екологічний стан регіону.

     Державна стратегія щодо навколишнього природного середовища повинна бути орієнтована на екологічні пріоритети. В цьому аспекті актуальним є регіональний підхід, оскільки екологічні проблеми мають суттєві територіальні особливості.
     Природа південно-західної частини Хмельниччини багата, різноманітна і щедра. Своєрідності та неповторності їй надають унікальний Товтровий кряж. Дністровський каньйон та глибоко врізані долини притоків Дністра. Розчленований рельєф разом з рослинним покривом створюють мальовничі ландшафти, притаманні лише цьому регіону. Ця територія займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими кліматичними умовами. За наслідками сумарного антро­погенного навантаження на оточуюче середовище територія Хмельниць­кої області є однією з "найчистіших” в екологічному відношенні на сучасній карті України, однак наявність значних об'ємів мінерально-сировинної бази і трудових ресурсів обумовили інтенсивну індустріалізацію одвічного сільськогосподарського регіону Поділля. Останнім часом стали відчутніші зміни антропогенного впливу на товтровий комплекс. Це проявляється за рахунок знищення частини товтр для виробітку вапняку, розширення посівних площ, вирубки лісу, пасовищної дигресії. Непомірне хімічне навантаження призводить до зниження життєдіяльності популяцій рослин і тварин. Ці зміни відбиваються також на стані людей. Розвиток народногосподарського комплексу в регіоні здійснювався без належного аналізу екологічних наслідків і проведення єдиної природоохоронної політики. Споживацьке ставлення відомств до використання природних ресурсів сприяло не тільки нераціональному, безгосподарському їх використанню, але й значному погіршенню екологічної ситуації, деградації природного середовища. Сьогодні ці неповторні своєю красою, природними багатствами, історією та культурою Подольские Толтры є зоною екологічного ризику. Критичний стан екологічної ситуації спричинив до впровадження постів моніторингу за станом атмосфери, ступенем її забруднення.
     Зокрема, в м. Кам'янець-Подільському встановлено 4 пости обласного і 2 пости місцевого моніторингу. На всіх шести постах в 1993 році відібрано 130 проб повітря. Питома вага проб атмосферного повітря, в яких виявлено перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК), в Кам'янець-Подільському районі складає 34,8%, в м.Кам'янець-Подільському - 24,8%.
     У м. Кам'янець-Подільському перевищення ГДК по оксидам азоту становить 1,4-6,8%, сірчистого ангідриду - 1,3 раза, пилу - 1,5-2,9 раза.
     Питома вага забруднення атмосферного повітря підприємствами окремих галузей народного господарства (по області): корпорація "Укрцемент" - 21,7%, держхарчопром - 25,2%, комунальне господарство - 7,0%, мінсільгоспродукт та держхлібопродукти - 8,9%, Укрбудматеріали - 4,7%, Украгробуд - 4,1%, Міненерго - 3,5%, Мінтранс - 3,5%, інші підприємства - 21,4%.
     У Кам'янець-Подільському районі розташовано 11 підприємств: Стара Ушиця: фабрика "Восход" - за 1993 рік в повітря було викинуто 2,88 т, забруднюючих речовин; с.Вербка: заводоуправління (ЗУ) будматеріалів - 237,621 т; с.Гуменці: цех ЗУ будматеріалів 109,475 т; с.Кам'янка: Кам'янець-Подільське комунальне автопідприємство - 222,802 т; с.Довжок: спиртзавод - 138,080 т; с.Жвенець: сирцех - 20,722 т; с.Нігин: кар'єроуправління - 177,418 т,;с.Оринін: сирцех - 63,945 т; с.Жванець: хлібопекарня - 4,443 т; с.Оринін: хлібопекарня - 8,697 т; с.Руда: хлібопекарня - 7,506 т.
     У цілому на території Кам'янець-Подільського району фіксуються 194 джерел забруднення, в т.ч. організованих 88. За 1993 рік ними було викинуто в атмосферу 0,812 тис.т забруднюючих речовин, якісний склад яких слідуючий: тверді - 0,251 тис.т; SO2 - 0,158 тиc.т., CO - 0,347 тис.т., NОх - 0,042 тис.т, вуглеводні - 0,001 тис.т; ЛОСх - 0,002 тис.т; інші - 0,011 тис.т.
     У самому м. Кам'янець-Подільському розташовано 53 підприємства: ТЕЦ - 2422,0 т; цементний завод - 14707,224 т; завод "Метало-прилад" - 23,819 т; дільниця виробничого об'єднання будматеріалів - 2,014 т; завод будматеріалів - 54,999 т; с.Кудринці: виробниче об'єднання будматеріалів - 115,793 т; с.Колубаєвці: АБЗШБУ -25 2,462 т; РайШРБУ - 1,529 т; АТП-16860 - 111,328 т; АТП-16808 - 13,531 т; АТП-16855 - 22,821 т; спецкар'єр - 230,477 т; АТП-16863 -16,171 т; тепломережа - 188,975 т, виробниче управління водопро­відно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) - 63,050 т; спец. АТП-2202 - 3,265 т; консервний завод - 706,899 т; хлібокомбінат - 55,61 т; агропромтехніка - 0,848 т; комбінат хлібопродуктів (КХП)- 65,464 т; бавовняно-паперова фабрика - 0,192 т; швейна фабрика -27,89 т; райагробуд - 43,752 т; добувально-сортувальний завод -29,979 т; комбінат будматеріалів - 63,311 т; механізована пересувна шляхобудівна колона -0.27 т; птахокомбінат (ТА "Система") -55,866 т; цукрозавод - 44,429 т; соковий завод - 29,135 т; завод продтоварів - 7,367 т; тютюнова фабрика - 25,307 т; м'ясокомбінат - 130,618 т; молокозавод - 3,303 т; в/ч 14024 - 156,116 т; держлісгосп - 17,159 т; Кам'янець-Подільський опторг - 16,318 т; АГЛ облспоживспілки - 7,774 т; АТП водгоспу - 0,206 т; Електромеханіч­ний завод - 70,957 т; кабельний завод - 7,135 т; завод дереворі­зальних інструментів - 212,863 т; приладобудівельний завод -14,225 т; автоагрегатний завод - 27,256 т; завод сільгоспмашин -37,944 т; хлібозавод РСС - 1,318 т; хімчистка - 24,909 т; підприємс­тво по забезпеченню нафтопродуктами - 12,411 т; Українське товариство глухих - 16,390 т; ПМК-245 - 2,642 т; завод легких металоконструкцій - 39,763 т; меблева Фабрика - 76,779 т; "Реммебель" -48,040 т; завод "Електроприлад" - 42,564 т.
     Усього в м.Кам'янець-Подільському зафіксовано 1418 джерел забруднення, в т.ч. організованих 1267. За I99З рік викинуто в повітря 20,103 тис. тон забруднюючих речовин, якісний склад яких такий: тверді 11,616 тис.т; газоподібні і рідкі - 3,486 тис.т; (в т.ч. 502 - 3,535 тис. т; СОх- 1.655 тис.т; NСx - 2,945 тис.т; вуглеводні - 0,045 тис.т; ЛОСx- 192,479 т; інші - 0,114 тис.т).
     У Чемеровецькому районі розташовано 16 підприємств: АТП-16847 - 61,527 т; РайШД - 17,304 т; тепломережа - 25.431 т; РТП - 64,41 т; с.Закупне: комбікормовий завод - 2,181 т; с.Закупне: вапняковий завод - 274,93 т; с.Закупне: хлібоприймальне підприємство - 23,502 т; с.Гуків: ремонтно-транспортне підприємство - 4,546 т; МПШБК - 38,175 т; райагробуд - 62,037 т; цех прийому молока - 10,406 т; с.Закупне: кар'єроуправління - 72,69 т; с.Вишневчик: цукровий завод - 635,796 т; завод товарів народного спостереження -22,502 т; АЗС - 3,4 - 0,387 т; хлібозавод - 22,0001 т.
     Всього зафіксоване 199 джерел забруднення, з них організованих 188. За 1993 рік ними було викинуто в атмосферу 1,338 тис.т забруднюючих речовин, якісний склад яких наступний: тверді 0,333 тис.т; СО - 0,217 тис.т; Ох - 0,05 тис.т; вуглеводні - 0,002 тис.т; ЛОСх-97,149 тис.т; інші 0,018 тис.т. На частині Городоцького району, де планується розмістити Подільський державний національний природний парк "Толтры", розміщені наступні підприємства, які забруднюють атмосферу: с.Сатанів: санаторій "Толтры" - 180,090 т; с.Сатанів: ПМК-4 - 10,199т; с.Сатанів: цех прийому молока - 6,376 т; с.Сатанів: цукрозавод - 696,919 т; с.Сатанів: АЗС-5 - 0,712 т, с.Сатанів: хлібозавод - 9,758 т.
     Всього за 1993 рік було викинуто в повітря 904,056 т забруднюючих речовин.
     Значна кількість шкідливих речовин викидається в повітря автотранспортом - 26,4 тис.т (по області за 1989 рік).
     В результаті моніторингу виявлено, що забруднення атмосфери відбувається досить інтенсивно, особливо в м.Кам'янець-Подільському. Це пояснюється високою концентрацією промислових об'єктів, оснащення яких, як в плані технології так і в плані охорони навколиш­нього середовища, не відповідають сучасним вимогам.
     Не в кращому становищі екологія водних ресурсів. Зокрема, на території Кам'янець-Подільського району зафіксовані наступні джерела забруднення водних ресурсів: Староушицький ВУВТКГ, Оринінський сирцех, Нігинський кар'єр, Кам'янець-Подільський ВУВТКГ, в/ч 14024, с.Ластівці. Лабораторією екологічного контролю в 1993 році відібра­но і проаналізовано 190 проб води, в тому числі і на промислових підприємствах. Виявлено перевищення ГДК в 174 пробах, у тому числі у відкритих водоймищах - у 83 пробах. Ріки району забруднюються стічними водами підприємств, населених пунктів, залишковими кількостями мінеральних добрив та ядохімікатів, що стікають з полів.
     Найбільш забруднені річки в межах парку є: річка Калюс (нижче с.Віньківці біологічна потреба в кисні (ВПК) перевищує ГДК в 3,5-62 рази, по аміаку в 20-52 рази, по важких металах в 15-34 рази), р.Мукша (вище с.Мала Слобода - ВПК перевищує ГЛК в 1,2-12 раз, вміст аміаку в 1,5-15,2 рази, важких металів в 1,8-9 разів), р.Тернава (нижче м.Дунаївці - БПК перевищує ГДК в 1,5-3,4 рази, вміст аміаку в 3,1-5,5 разів).
     Продовжувалось періодичне забруднення р.Смотрич і р.Мукша відгодівельними комплексами колективних сільськогосподарських підприємств "Україна" і ім.Дзержинського.
     Iз 64 ставків району 21 знаходиться в незадовільному санітарно-технічному стані.
     За рівнем вмісту основних іонів загальної мінералізації забрана вода з Дністровського водосховища відповідає якості питної води. По рівню компонентів мінерального азоту дністровська вода знаходиться на рівні ГДК. Вміст важких металів коливається в широкому діапазо­ні, причому магній, свинець, залізо лежить в межах ГДК і в літні, і в осінні місяці, проте за рівнем вмісту міді, цинку, кадмію вода не відповідає нормативам питного водопостачання і перевищує ГДК в окремі пори року в 2-8 разів.
     У 1993 році скинуто підприємствами міста і району 21458 тис.м куб., в т.ч. у вигрібні ями та ями і на поля фільтрації 2503 тис. м куб . Скинуто також умовно чистої води, що не потребує очистки, 5081 тис.м куб. Після очисних споруд скинуто у відкриті водоймища 13874 тис.м куб , у т.ч. нормативне чистої води 11073 тис.м куб , недостатньо очищеної 2782 тис.м куб. і 19 тис.м куб. без очистки.
     У Чемеровецькому районі найбільш забруднені води скидає Чемеровецький водоканал.
     У Городоцькому районі скидають забруднені води Сатанівський консервний завод, санаторій "Толтры", Сатанівський цукровий завод.
     На території Кам'янець-Подільського району очисні споруди мають: Оринінський сирцех від Кам'янець-Подільського молокозаводу з потужністю 200 м куб. за добу, Нігинський. кар'єр - 200 куб.м/добу, Кам'я-нець-Подільський водоканал - 48000 куб.м/добу; в/ч А 14024 – 100 куб.м/добу. Староушицький водоканал - 400 куб.м/добу, на території Чемеровецького району - Чемеровецький водоканал з потужністю 400 куб.м. на добу, на території Городоцького району - Сатанівський консервний завод – 90 куб.м за добу; санаторій "Толтры" - 700 куб.м за добу, Сатанівський цукровий завод - 576 тис. куб.м за сезон.
     Питома вага забруднення водних об'єктів підприємствами окремих галузей народного господарства: держжитлокомунгосп - 36,7 %, мінсільгосппродукт - 57,4 %, Мінліспром - 2,7 %, корпорація "Легтекс" - 1,2 %, інші - 2,0 % (по області). Для контролю за станом водних ресурсів впроваджується система спостереження за станом поверхневих вод, яка передбачає 6 створів для республіканського моніторингу і 6 створів регіональної мережі.
     На території, яка відводиться під Національний парк, інтенсивно ведеться сільськогосподарське виробництво. Тут, як і на всій Україні, високий рівень розораності, що призводить до значної ерозії ґрунтів. Щоб зменшити ерозію ґрунтів в господарствах впроваджується контурно-меліоративна організація території.
     У Кам'янець-Подільському районі такі роботи були виконані в господарствах: с.Гуменці ім.Котовського (2339 га - площа сільськогосподарських угідь), о.Нефедівці "За мир" (1297 га), с.Устя "Україна" (4168 га), с.Ластівці ім.Кірова (1169 га), с.Врублівці "Дружба" (1514 га), с.Залісся "Нове життя" (1892 га), с.Крушанівка "Вікторія" (1228 га), с.Чабанівка ім.Чапаєва (2458 га), с.Завалля ім.Леніна (1926 га), с.Шустівці "Перемога" (2735 га), о.Чорнокозинці "Надзбруччя" (1313 га), с.Збруч "Збруч" (889 га), радгосп-технікум (2325 га), радгосп "Староушицький" (3530 га). Всього на площі 28783 га. У Чемеровецькому районі - в господарствах: с.Чорна - "Чорнянський" (2149 га), с.Залуччя - "Колос" (2182 га), с.Вільхівці - ім.Калініна (2897 га). Всього на площі 7228 га.
     Обстеження стану ґрунтів для встановлення рівнів накопичення залишкової кількості засобів хімізації провадилась на 2-х контрольних ділянках області, де вирощувались кукурудза, цукровий буряк, озима пшениця, картопля, овочі та інші культури з застосуванням стійких та нестійких пестицидів. Аналіз зразків ґрунтів проводився на вміст таких препаратів як ДДТ, ДДД, ДДЕ, ТХЦТ, ПХП, атразін, сімазін, алікас, прімекстра, ліноран, ленацил та ін. Наявність пестицидів в зразках грунтів, відібраних навесні і восени після збору врожаю, не перевищувала граничне допустимі концентрації. Проби 735 зразків грунту, взяті санітарно-епідемологічними службами області на території підприємств, в межах санітарно-захисних зон, транспортних магістралей, житлових зонах і в місцях відпочинку населення на вміст солей важких металів та інших забруднюючих речовин не виявили суттєвих змін в їх якісній характеристиці - забруднення не перевищувало 1-2 відсотків проб.
     Проводилось також радіаційне обстеження території на наявність ізотопів цезію і стронцію, на площі 30,5 тис.га, що віднесена до четвертої зони забруднення в результаті аварії Чорнобильської АЕС - це зона посиленого радіологічного контролю, що є територією за щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 ки/кв.км. або стронцію від 0,005 до 0,01 ки/кв.км., а також територія з ґрунтами, в яких відбувається з високою інтенсивністю міграції радіонуклідів в рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0,2 до 1,0 ки/кв.км., де ефективна еквівалентна доза опромінення людини не повинна перевищувати 1,0 мзв (0,1 БЕР) за рік більше дози, яку він одержав в доаварійний період. В цій зоні роботи агропромислового комплексу і ведення особистих підсобних господарств дозволено.
     Офіційно до четвертої зони віднесено території двох сільських Рад: Шидлівецька Чемеровецького району і Щустівецька Кам'янець-Подільського району.
     До ШустівецькоЇ сільської Ради належать такі села: Шустівці, Ново-Володимирівка, Ніверка, Чорнокозинці. До Шидлівецької сіль­ської Ради належать такі села: Шидлівці, Велика Зелена, Мала Зелена, Вікторівка, Криків.
     Найбільша активність ізотопів цезію (від 5,0 до 15,0 ки/кв.км) фіксується в с.Слобідка Скіпчанська Чемеровецького району і зем­лях, розташованих навколо нього. Активність ізотопів стронцію 0,02-0,15 ки/кв.км.
     Період напіврозпаду цезію і стронцію близько 30 років. Цезій є хімічним аналогом калію, а стронцій - кальцію. I тому вони активно приймають участь в процесах біологічної міграції. Цезій накопичується у м'язах і швидко виводиться із організму, стронцій накопичується в кістковій тканині і повільно виводиться з організму.
     Період напіврозпаду плутонію від 20 до 90 тис.років. Він практично не засвоюється рослинами. Але він небезпечний при по­паданні в органи дихання і закріплюється в легеневій тканині.
     Питома вага проб на санітарно-хімічні показники, що не відповідають нормативам, склала за рік по Городоцькому району 81,5 %, Кам'янець-Подільському районі - 33,8 %, Чемеровецькому районі - від 30 до 10 %. У трьох районах від 15 до 30 % проб не відповідали нормативам по мікробіологічних показниках.
     На території Довжоцького спиртзаводу (Кам'янець-Подільський район) щорічно утворюється близько 90 тис.т післядріжджової барди, яка відноситься до 4 класу небезпеки, однак зберігається відкритим методом на полях фільтрації.
     Основні об'єми промислових відходів утворюються на підприємствах: Сатанівський цукровий завод, Закупнянське кар'єроуправління, Вишневчикський цукровий завод, Смотричський щебневий завод, Долиновський кар'єр, Кам'янець-Подільський спецкар'єр, Гуменецький кар'єр, Кам'янець-Подільський цукровий завод, Зубровський щебневий завод, Кам'янець-Подільський цементний завод.
     Відходи розробки карбонатів для будівництва. Карбонатний відсів використовується в основному на невеликих підприємствах. На Зубровському, Смотричському щебневих заводах і Кам'янець-Подільському спецкар'єрі річний вихід карбонатного відсіву складає в сумі 1900 тис.куб.м. Річне використання цього відсіву не перевищує 20-22 % всього виходу. Кожного року в відвали надходить коло 1,5 млн.куб.м. карбонатного відсіву. Для його зберігання виділено 48 га непридатних для сільського господарства земель, де на даний час заскладовано 47,8 млн.куб.м. карбонатного матеріалу розміром до 30 мм.
     При добуванні гіпсу на Кудринецькому кар'єрі утворюється відсів і гіпсова крошка в кількості 45-50 тис.т в рік..20-25 тис.т. з цієї суми використовується, а решта іде в відвали, які розміщуються на площі 15,2 га малопродуктивних земель. У відвалах заскладовано не менше 1,2-1,3 млн.т гіпсового відсіву.
     На Гуменецькому родовищі щорічно направляється в відвали коло 5,0 тис.т відсіву, в зв'язку з чим на площі 2,8 га лісу заскладовано 72,0 тис.т карбонатного матеріалу.
     При добуванні карбонатів на Нігинсько-Вербецькому родовищі в відвалах на площі 14,1 га накопичено більше 7 млн.т відсіву.
     Відходи розробки карбонатів для цукрової промисловості. У відвалах, що знаходяться коло с.Нігин, є не менше 11,6 млн.т відходів. Щорічно надходження оцінюється в 1100-1300 тис.т.
     На Закупнянському кар'єроуправлінні в відвалах накопичено 13,7 млн.т відходів на площі 54,5 га.
     Відходи цукрового виробництва. Відходи складаються з карбонатного відсіву (бо на цукровому заводі відбувається додаткове подрібнення), дефекату і миючої води.
     Карбонатний відсів іде у відвали, дефекат на поля фільтрації, миюча вода в відстійники.

Назви цукрових заводів

Кількість відсіву, тис.т/рік

Кількість дефекату

Використання карбонатів, тис.т./рік

у відвалах

річний вихід

використовується за рік

Вишневчикський

4,5

2

21,0

21,0

13,4

Кам’янець-Подільський

8,1

10

28,9

18,9

23,8

Сатанівський

5,7

-

27,3

27,3

18,4


     Карбонатний відсів використовується практично повністю, а дефекат лише 55-60 %.

     У Кам'янець-Подільському районі по річному звіту числиться 913 га порушених земель, у Чемеровецькому - 122 га, у Городоцькому - 4 га. Всього - 1039 га.
     Крім забруднення природних ландшафтів промисловими відходами, негативне впливає на екологію області розробка мінеральних ресурсів. Це пов'язано з унікальною товтровою грядою. У межах цієї гряди розміщені всі родовища вапняків для цукрової промисловості, частина родовищ пильних вапняків і вапняків для виробництва щебню. Розробка корисних копалин із товтрової гряди порушує екологічну рівновагу, на території області, веде де загибелі багатьох корисних копалин і комах, погіршує кліматичні і атмосферні умови життя тварин ї людини, веде до знищення єдиного на Україні геологічного і природного пам'ятника рифогеного походження.
     Проблема безпечного для здоров'я людей та природного середовища складування та зберігання побутових відходів в області не вирішена. На 1.01.1994 рік в області накопичилось 957,4 тис.куб.м. побутових відходів.
     Аналіз стану природного середовища Хмельниччини у 1993 році свідчить про певне призупинення його деградації. Завдяки впровадженню ряду природоохоронних заходів, з також спаду виробництва впродовж року зменшилась у порівнянні з минулим періодом забруднен­ня атмосферного повітря. На 43 тис.га збільшено природно-заповідний фонд. Зросли об'єми лісовідновлювальних робіт в державних лісових господарствах. Зроблені перші кроки в поліпшені екологічної освіти населення області.
     Проте екологічна обстановка залишається складною. зростають масштаби еродованих земель, повільне впроваджуються передові технології на цукрових заводах, ПОГIРШУЄТЬСЯ СТАН ЛIСIВ, особливо тих, що належать сільськогосподарським підприємствам.
     Загрозливим для здоров'я поселення і природи стає забруднення водних ресурсів, не виконують природоохоронних заходів у водоохоронних зонах та прибережних смугах підприємства агропромислового комплексу.
     Є відхилення від норм Держстандарту в якості питної води. Залишається гострою проблема охорони атмосферного повітря, особливо у промислових містах області. У пробах повітря Фіксуються перевищен­ня концентрації пилу, сірчаного ангідриду, оксиду вуглецю.
     Нагальною для області залишається проблема складування і утилізації токсичних, не вирішується складування побутових відходів. Таким чином, загальновідомі причини екологічних бід Подністров'я: високоінтенсивне, нерегульоване і невідтворююче використання природних багатств - у першу чергу Товтр - різними виробництвами (цементний завод, кар'єри, інша місцева промисловість, колгоспи), поступове вимирання лівих приток Дністра - Мукші, Тернави, Студениці, Смотрича, Ушиці і ін., різке збіднення видів рослинного і тваринного світу, порушення кліматичних умов в регіоні, тощо.
     Отже, процес природокористування в регіоні досить активний. За цих умов не викликає сумніву, що такі функції ландшафтних комплексів як ресурсовідновні, ресурсозберігаючі, інформаційні, естетичні та інші у значній мірі зруйновані. Тому необхідно орієнтуватись на гуманістичний принцип пріоритетності збереження середовище-відтворювальних Функцій ландшафтів, для поліпшення екологічної ситуації необхідно в межах регіону врегулювати використання природних багатств, припинити екологічно-небезпечне виробництво, налагодити технологічно нові та екологічно чисті процеси виробництва. Формування в цьому регіоні рекреаційної зони буде сприяти зниженню рівня знищення рослинного покриву та фауни. Відновлення саморегуляції природних процесів дозволить вирішити еколого-економічні проблеми та забезпечити населення сільськогосподарською продукцією і сировиною.
     Вирішення екологічних проблем, накопичених багаторічною незбалансованою практикою природокористування, можливо за умов надання екологічній галузі пріоритетного значення, матеріального забезпечення природоохоронних програм, позитивного перелому в екологічній свідомості суспільства.