5.4. Обмеження господарської діяльності на території парку

     Комплексний аналіз народногосподарського використання території, яка передбачається для організації природного національного парку, показав, що використання природних багатств цього регіону надмірно інтенсивне, нерегульоване і неефективне. Специфікою створення цього парку е включення в його межі значних територій з високою господарською освоєністю, що не відповідає вимогам національного парку. Зокрема, її сільськогосподарська освоєність досягає 77,4%, /родючість - 66%/, території порушених земель досягають 1039 га, кар'єрів - 691,8 га; забудованих - 9,8 тис.га.
     Вся господарська зона складає 70% територій, що відведені під національний Значної шкоди унікальним ландшафтам завдають надмірні антропогенні навантаження - наслідок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку урбанізаційних процесів тощо. Найбільшої шкоди екологічній безпеці регіону завдає розвиток гірничо - добувної і переробної промисловості, пов'язаної з розробкою великих запасів найчистіших по хімічному складу вапняків. Вони до останнього часу задовольняють потреби у сировині двох третин цукрових заводів України. Проте використовуються вап­няки неефективно. Лише половина їх іде на потреби промисловості, а решта - у відвали, обсяг яких досягає 48 млн.т. Отже процес природокористування в регіоні досить активний, в результаті чого знищуються і забруднюються обширні території мальовничих товтр та лікувальні джерела мінеральних вод, різко збіднюються види тваринного і рослинного світу, порушуються кліматичні умови і т. ін. Внаслідок цього такі функції ландшафтних комплексів як ресурсозберігаючі, інформаційні, естетичні та інші у значній мірі зруйновані - питома вага антропогенно-незмінних ландшафтів становить лише 21%. Це призводить до деградації природного середовища: Подольскиетолтры стали зоною екологічного ризику. Сьогодні цей своєрідний музей природи, резерват генофонду рослин і тварин, багатий своєю історією та культурою, потребує охорони, збереження і відновлення.
     Необхідно зупинити деградацію довкілля, орієнтуючись на гуманістичний принцип пріоритетності збереження відтворюючих природне середовище ландшафтів. З метою відновлення екологічної рівноваги в регіоні, потрібно створити умови для відтворення природних комплексів шляхом обмеження господарської діяльності в межах парку та проведення природоохоронних заходів.
     В межах парку передбачається виконати наступні відновлювальні роботи:
          А. Відновлення лісової рослинності.
     1.Облисіння лісопридатних площ - 32290 га
     2.Створення природних територій в агроландшафтах - 5900 га
     3.Розвиток полезахисних насаджень - 6342 га
     4.Організація санітарно-захисних зон - 860 га
     5.Рекультивація порушених земель - 1039 га
     Разом 46431 га
          Б. Розвиток природних луків і пасовищ.
     1.Залуження схилових малопродуктивних земель - 13839 га
     2.Створення природних територій в агроландшафтах - 5900 га
     3.Організація санітарно-захисних зон - 860 га
     4.Організація буферних зон і об'єктів
      природно-заповідного фонду - 127 га
     5.Відновлвння природної трав'янистої
      рослинності навколо незалісених товтрових
      утворень - 787 га
     6.Організація пасовищ для випасання
      худоби місцевого населення - 16800 га
     Разом 38313 га
     Оскільки на сучасному етапі в межах парку територій, що суворо охороняються нема, передбачається першочергове створення заповідної зони як на базі існуючої мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду, так і інших найбільш цінних і унікаль­них природно-територіальних комплексів.
     В Кам'янець-Подільському районі: "Циківський ландшафтний заказник державного значення, "Устянський", Наддністрянський, "Старо-Ушицький", "Товтра Вербецька" ботанічні заказники місцевого значен­ня; геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Китайгородське відслонення", геологічні пам'ятки природи місцевого значення - "Розріз цвіклівської свити", "Розріз тернавської свити", "Розріз гринчукської підсвити", "Розріз гораївської свити", "Голова витязя", "Розріз баговицької свити" /Мукшинська та Устівська підсвита/, “Розріз канилівської свити”, Скеля-останець "Голова велетня».
     В Чемеровецькому районі: "Сорочинськітолтры", ландшафтний заказник місцевого значення "Сокіл" татолтры “Садова” та “Деренова”; ботанічна пам'ятка природи загально­державного значення товтра “Самовита"; геологічна пам'ятка природи місцевого значення товтра “Першак” з печерою.
     Території, що резервуються для наступного заповідання:
     Подільський ландшафтний заказник місцевого значення, урочище "Фридрівці" лісовий заказник місцевого значення, "Маківський" та “Суржинецький” ботанічні заказники місцевого значення. Площі територій цих об'єктів, що вилучаються і надаються у постійне користування Подільському Національному парку подані в таблиці 5.20.


     З метою прискорення організації парку, на першу чергу ВО “Хмельницькліс” передає в постійне користування 3015 гектарів земель зі всіма природними об'єктами, які знаходяться на території Кам'янець - Подільського держлісгоспу, в тому числі:
     по Подільському лісництву

кв.63-65

134 га

кв.68

85 га

кв.66

41 га

кв.61-62

210 га

кв. 67

84 га

 

 

 

 

Всього

554 га

По Панівецькому лісництву

кв.36-37

82 га

кв.46

29 га

кв.39

69 га

кв.47

55 га

кв.40-41

97 га

кв.48

88 га

кв. 42

94 га

кв.49-50

44 га

кв.43-45

204 га

кв.49-50

 

 

 

Всього

762 га

по Староушицькому лісництву

кв.24

65 га

кв.35

55 га

кв.25

105 га

кв.34

48 га

кв.26

96 га

кв.48

76 га

кв.27

73 га

кв.46

42 га

кв.40

96 га

кв.45

81 га

кв.39

43 га

кв.44

85 га

кв.38

66 га

кв.43

87 га

кв.37

46 га

кв.42

57 га

кв.36

115 га

кв.41

139 га

 

 

Всього

1425 га

по Циківському лісорозсаднику

кв.9

50 га

кв.17

78 га

кв.10

65 га

кв.20

81 га

 

 

Всього

274 га

ВСЬОГО ПО ДЕРЖЛIСГОСПУ:

3015 га.


     В межах господарської зони відбуватиметься поступове врегулювання використання природних багатств відповідно до статусу, якого набудуть ці території, що дозволить повністю вирішити еколого-економічні проблеми та забезпечити населення і відвідувачів парку екологічно чистими продуктами харчування. Заходи по обмеженню господарської діяльності в межах досліджуваного регіону включають, крім переліченого вище наступні:

  • Припинення дії екологічно небезпечних виробництв, що руйнують та забруднюють джерела мінеральної води та її лікувальні властивості.
  • Впровадження нових технологій та екологічно чистих процесів виробництва.
  • Освоєння техногенних родовищ вапняків /відвалів/ та рекульти­вація порушених кар'єрами земель - лісовий напрямок.
  • Переоцінка діючих кар'єрів: поступове обмеження та згортання їх діяльності; термінове закриття кар'єрів в районах дислокації мінеральних лікувальних джерел /зокрема Сатанівський курорт/.
  • 3 метою недопущення критичної екологічної ситуації при видобутку вапняку на товтрах рекомендувати розробку Генеральної схеми комплексного використання сировинних ресурсів.
  • Збереження і відновлення лісових масивів; доведення об'ємів лісовідновлювальних робіт до такого рівня, щоб підвищити лісистість з 15,2% до 33,5%. Припинення рубок головного користування.
  • Визначення правового режиму території у відповідності до її функціонально-планувальної організації.
  • Зміна цільового використання земель в бік природоохоронного і рекреаційного значення: суттєве зниження рівня сільськогосподарсь­кої освоєності до 59,5%, розораності - до 42,7%.
  • У зв'язку із зміною сільськогосподарської структури землекористування, в т.ч. суттєвим скороченням площі орних земель перед­бачається зміна спеціалізації сільськогосподарського виробництва. При цьому в межах парку доцільно розвивати тваринницький напрямок з використанням природних кормових угідь, доля яких в структурі агроландшафтів збільшується з 22,1 % до 36,6 %.
  • В рослинницькій галузі необхідно здійснити перехід до технологій, які базуються на природних факторах відтворення родючості ґрунтів, застосування органічних добрив, захисту рослинності, що культивується від бур’янів, шкідників і хвороб. Застосування біологічних методів ведення землеробства дасть можливість вирощувати екологічно чисту продукцію та одночасно захистити від забруднення джерела мінеральних вод.
  •      В перспективі передбачається на підставі подальших наукових досліджень та розробок розвинути мережу об'єктів природно - заповідного фонду в національному природному парку, скоротити до розумних меж розораність території її сільськогосподарську освоєність та інші види народногосподарського використання; запровадити необхідну систему екологічних обмежень прав власності на землю і господарювання на ній при одночасному справедливому стимулюванні землевласників і землекористувачів.
         Таким чином, впровадження заходів по обмеженню господарської діяльності на території національного парку, сприятиме створенню умов для відновлення саморегуляції природних процесів і доведення частки антропогенно незмінних територій в цілому в парку до 62%.
         Частка антропогенне незмінених ландшафтів в Сатанівській лікувально - оздоровчій зоні буде становити 90%, в Кам'янець-Подольскией рекреаційно-оздоровчій зоні 60%.