5.3.4. Лісове господарство і лісові ресурси

     Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основний напрямок його розвитку - задоволення потреб народного господарства в деревині і продуктах побічного користування лісом.
     Побічне користування продовжує розвиватись. Сюди відноситься заготівля ягід і лікарських рослин, збір грибів, заготівля соку, вирощування декоративного посадочного матеріалу, вирощування великої рогатої худоби і відгодівля свиней.
     На території Подільського Національного парку виділені такі відтворюючі дільниці: "Маківська дача" (кв.30-70), "Вишнівчикська дача" (кв.22-42), "Циківська дача", "Три горби", "Лазарево", "На валу", "Сосновий яр", "Княжпільська дача", " Панівецька дача", "Фрідровецька дача" табл.5.15.
     Мисливську фауну в лісах представляють: лось, кабан, заєць, лисиця, куниця, ондатра, білка, фазан.
     Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продуктах побічного використання, ліси мають велике природоохорон­не і рекреаційне значення.
     Вони виконують важливі протиерозійні, водоохоронні і гігієнічні Функції; відіграють важливу роль в підвищенні врожайності прилягаючих сільгоспугідь, захищають їх від несприятливих факторів середовища, тому що є перепоною для руйнівних паводків, зменшують забруднення повітря, регулюють стік води на водозборах. Значна частина лісових масивів відіграє важливу роль в організації масового відпочинку, естетичного виховання і відновлення здоров'я.
     Аналіз сучасного розподілу площі лісового фонду по категоріях земель дозволяє зробити висновок, що лісові землі в прак­тичній діяльності використовуються ефективно.
     В лісовому фонді переважають насадження твердолистяних порід (таблиця 5.14).
     Найбільш розповсюдженими типами лісу є свіжа гробова діброва, суха грабова діброва, волога грабова діброва.
     Розподіл насаджень по класах віку нерівномірний, що в свою чергу наклало відбиток на розподіл по вікових групах. В теперішній час в лісовому фонді переважають молодняки і середньовікові на­садження при недостачі, достигаючих і спілих насаджень.
     За минулий ревізійний період середній вік насаджень змінився з 45 років до 50 років внаслідок природного росту насаджень.





     Основними причинами зміни площі покритих лісом земель є вирубування насаджень, прийом в склад ДЛФ не покритих лісом земель від інших землекористувачів. Збільшення загального запасу відбулося за рахунок природного росту насаджень, уточнення категорій земель і запасі в при таксації лісу.
     Направленість і результативність природного відновлення лісу як на не покритих лісом землях, так і під пологом насаджень в регіоні вивчені в достатній мірі. Висновки науки і передового виробничого досвіду в цьому відношенні такі:
     Природне відновлення в непорушених умовах місцезнаходження йде, в основному, задовільно, але за рахунок другорядних порід, таких як граб, що пов'язано з його великою врожайністю. В результаті йде небажана зміна порід. Крім цього, внаслідок проведення суцільних лісосічних рубок головного користування з високим ступенем їх механізації, підріст головних порід пошкоджується і знищується.
     Тому найбільш ефективним є штучний спосіб лісовідновлення. Виняток складають вирубки високопродуктивної берези, які залишають під природне відновлення берези.
     В процесі лісоінвентаризаційних робіт по основних типах лісу підбирають кращі (еталонні) насадження, які відрізняються високою продуктивністю, найбільш досконалі в лісогосподарському і лісо­знавчому відношеннях і найбільш відповідають даним умовам місце-проростання.
     Вирощування подібних насаджень повинно бути метою ведення лісового господарства.
     Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є IА-закритий з горизонтальною замкнутістю деревостанів. Питома вага таких ландшафтів складає 94,6%. По оптимальних нормах співвідношення типів ландшафтів повинно бути: закриті - 75-85%, напіввідкриті – 10-20%, відкриті - 5-10%. Звідси видно, що фактична ландшафтна структура відрізняється від оптимальної. При інтенсивності від­відувань, яка склалась і проектується в лісах рекреаційного зна­чення, найбільш доцільно буде прийняти співвідношення типів ланд­шафтів, яке вже склалось раніше. Тому не передбачається проведення спеціальних заходів по вирубуванню і проріджуванню деревостанів для формування напіввідкритих і відкритих типів ландшафту.
     Насадження рекреаційних лісів характеризується показниками ландшафтної характеристики і оцінки лісів - це тип ландшафту, ступінь стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень, стадія рекреаційної депресії, клас естетичної оцінки, рекреацій­на оцінка, ступінь прохідності і проглядання ділянок.
     З рекреаційної і естетичної точок зору найбільш цінними є насадження з переважанням хвойних порід, дуба і бука.
     На території майбутнього Подільського національного парку ведеться вирубування лісів. Рубки лісу поділяються на:

     1) рубки головного користування (див.табл.5.16,5.17),
     2) лісовідновні рубки, рубки проміжного користування,
     3) рубки догляду за лісом,
     4) санітарні рубки,
     5) рубки, пов'язані з реконструкцією насаджень.