5. Народно-господарське використання території
5.1. Iснуюче землекористування.

     Важливим етапом, що передує рекреаційній оцінці досліджуваного регіону, є аналіз системи землекористування, оскільки визначити рекреаційне значення кожного природного комплексу без аналізу сучасного землекористування неможливо.
     Досліджуваний регіон складають землі Кам'янець-Подільського району (58,9 %), Чемеровецького (35,5 %) та Городоцького (5,6 %). В межах досліджуваного регіону, на території близько 261,4 тис.га, землі сільськогосподарського призначення складають понад 75 %, причому в Чемеровецькому вони становлять 82 % від території району - це найвищий показник в регіоні. Землі сільськогосподарського призначенця характеризуються надмірною розораністю, яка складає 66 %, а розораність сільськогосподарських угідь - 88 %. Лісистість території становить 15,2 %. Землі під болотами займають лише 0,2 % загальної площі, а під водою - 3 %. В структурі сіль­ськогосподарських угідь з 190,3 тис.га, 160,6 тис. га становить рілля. Забудовані землі в загальній структурі існуючого землекористування складають 3,7 %. Сучасне землекористування в розрізі адміністративних районів подано в таблиці 5.1.
     В зв'язку з великою розчленованістю рельєфу та розорюваністю майбутнього парку, тут досить розвинуті водоерозійні процеси. При цьому з кожним роком кількість змитих угідь збільшується. За п'ять-шість років (1981-86 рр.) площа еродованих земель збільшилась на 6,1 % в тому числі рілля - на 4,6 %. На даний час еродована площа сільськогосподарських угідь уже перевищує 30 % від обслідуваних угідь. На територіях окремих сільських Рад ці площі досягли загрозливих розмірів. Наприклад на землях Велике-Карабчіївської сільської Ради Городоцького району змитих земель нараховується 61,8 %, на території Чабанівської сільської Ради Кам'янець-Подільського району - 66,8 %, Китайгородської сільської Ради, цього ж району - 68,0 %, Грушківської сільської Ради - 58,8 %.

     В таблиці 5.2 наведено дані про еродованість території. Чималі площі середньо та сильнозмитих ґрунтів, які залягають на схилах крутизною 7-10° вилучені із орних земель. Вони використовуються в сінокісних угіддях, або під нормований випас худоби.
     Крім еродованих і заболочених с/г угідь, земель засмічених камінням та інших малопродуктивних угідь, на описуваній території досить значні площі займають високопродуктивні ґрунти, які згідно Земельного кодексу (ст.33) відносяться до особливо цінних. Експлікація їх подається в таблиці 5.3.
     До таких земель відносяться наступні агрогрупи ґрунтів:
          40 г - темно-сірі опідзолені легкосуглинкові
          40 д - -"- середньосуглинкові
          40 е - -"- важкосуглинкові
          41 д - чорноземи опідзолені середньосуглинкові
          41 е - -"- важкосуглинкові
          53 г - чорноземи глибокі малогумусні легкосуглинкові
          53 д - -"- середньосуглинкові
          53 е - -"- важкосуглинкові
          121 е - лучно-чорноземні важкосуглинкові грунти
          134 д - чорноземно-лучні середньосуглинкові
          134 е - -"- важкосуглинкові
     Найбільше розповсюдження на даній території мають чорноземи глибокі малогумусні (шиФр 53), які займають 28482 га ріллі, або 19,1 % від усіх орних земель, а в цілому особливо цінні ґрунти займають близько половини (43,8 %) площі орних угідь.
     В районі Товтр землеробство утруднюється, а часто неможливе, через близьке залягання від поверхні вапняків і великої кількості вапнякових уламків. Товтрові вапняки містять до 94 % вуглекислого кальцію.
     Аналіз сучасного стану землекористування дає можливість визначити просторовий розподіл головного лімітуючого фактору розвитку рекреації в цьому районі - орних земель, а також виділити терито­рії, що належать до так званого потенціалу рекреаційних площ. Багаторічні насадження, сіножаті та пасовища виключаються з рек­реаційної оцінки. Iнші види землекористування розглядаються як рекреаційний фонд, використання якого можливе також при окремих змінах в його структурі. Територіями перспективними для рекреацій­ного використання є:

  • річкові заплави, які можуть використовуватись під пляжі і рибальство;
  • обривчасті схили, які придатні для розвитку спортивно-оздоровчих видів діяльності;
  • річкові тераси, розчленовані ярами, частково вкриті грабово-дубовими лісами, що сприяє спортивно-оздоровчому та культурно-пізнавальному виду рекреації;
  • схили часто і глибоко розчленовані ярами, іноді обривчастими, ускладнені зсувами з масивами грабово-дубових лісів, або малопродуктивних луків, придатних для розвитку окремих елементів спортивно-оздоровчої рекреації;
  • межиріччя, що співпадають з товтровими грядами з куполоподібними останцями, з частим виходом мінеральних джерел і можливим розвитком спортивно-оздоровчого та лікувально-оздоровчого sвидів рекреації.
  •      Серед видів рекреаційної діяльності загальнодержавне зна­чення мають спортивно-оздоровчий та пізнавально-культурний.