4.4. Території та об’єкти природно-заповідного фонду

     На території, що відводиться для природного парку, виділено ряд природно-заповідних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення: заказники - ландшафтні, ботанічні, ентомологічні, орнітологічні, гідрологічні, загальнозоологічні, лісові; заповідні урочища; ботанічні сади; пам'ятки садово-паркового мистецтва; пам'ятки природи - ботанічні, геологічні, гідрологічні.
     Подольские Толтры - унікальне творення природи якому нема аналогів в Україні, Тому серед заповідних територій Поділля вони посідають вагоме місце.
     На території України в межах Товтрового кряжу по природних особливостях виділяються Північні (Збаразькі), Центральні (Гримайлівські) та Південні (Кам'янець-Подольские) Толтры. Для кожної частини Товтр притаманний конкретний набір природно-заповідних територій та об'єктів. Для Збаразьких Товтр характерно поширення природно-заповідних об'єктів низького рангу (державні пам'ятки природи) і незначної площі. Серед існуючих пам'яток природи переважає група геологічних - сім з дев'яти. В межах Гримайлівських знаходяться: державний заповідник "Медобори" - 9435 га; ботанічний та ландшафтні заказники державного значення ("Сатанівська дача" - 487 га; "Iванковецький - 796 га; "Iвахновецький" - 155 га); ботанічний заказник місцевого значення "Гора Сокіл" - 56 га; одинадцять державних пам'яток природи - геологічні (4), ботанічні (3), гідрологічні (3). В межах Кам'янець-Подільських Товтр знаходяться: ландшафтні заказники державного значення - ур.Совиний яр - 827 га; "Циківський" - 290 га; "Кармалюкова гора" - 765 га; ботаічний заказник місцевого значення "Товтра Вербецька" - 9,3 га; сім державних пам'яток природи. Серед них виділяється геологічна група.
     В таблиці 1 згруповані території та об'єкти природно-заповідного фонду у відповідності до їх адміністративно-територіального поділу, рівня та виду заповідності. В таблиці подано перелік природно-заповідних об’єктів, показано їх значення та площі, які вони займають.
     Перераховані існуючі природно-заповідні об'єкти Центральних та Південний Товтр разом з цілим рядом перспективних, виступають основою для формування базових елементів Товтрового природоохорон­ного поясу. Враховуючи сучасний стан та інтенсивність господарського використання цих територій, його рекреаційний потенціал та характер розподілу об'єктів державного природно-заповідного фонду, організацій цієї території вважається доцільною, оскільки заповідний фонд її складає по кількості заповідних об'єктів 41,4 %, а по площі 45,6 % від аналогічних показників по області.
     В межах проектованого національного парку в тій або іншій формі охороняються такі території: "Кармалюкова гора", "Панівецька дача", "Сатанівська дача", "Совиний яр", "Циківська дача", "Товтра Самовита" та багато інших. Ось коротка характеристика деяких з них:
     Кармалюкова гора (Ландшафтний заказник) є однією з визначних і найцікавіших пам'яток природи на Поділлі. Це вкрита лісом гора та 642 га лісу, розташованого на Товтровому кряжі (Маківська дача Кам’янець-Подільського лісгоспзагу). Цей ландшафтний заказник створено з метою охорони унікальних природних комплексів товтрового кряжу та рідкісних угруповань рослинного світу. Основні деревні породи заказника - граб, дуб звичайний з домішками дуба скельного. У заказнику ростуть понад 34 деревних і чагарникових порід та 48 видів, трав'яних рослин, серед яких з рідкісні, релікти та ендеми: берена, клокичка пірчаста, листовик склопендровий, тирлич війчастий, тонконіг різнобарвний, аконіт Бессера.
     Ботанічний заказник "Панівецька дача" створено в Панівецькому лісництві Кам'янець-Подільського лісгоспзагу з метою охорони унікального місцезростання рідкісних для Поділля трав'янистих рослин. До складу заказника входять товтровий масив, вкритий грабово-дубовим лісом та прилеглі крутосхили річки Смотрич. У лісовому масиві та прилеглих територіях ростуть рідкісні для Поділля трав'янисті рослини такі як скопілія карніолійська, герань темна, шиверекія подільська, зміївка пізня. Серед деревно-чагарникових порід на увагу заслуговують берека та клокичка пірчаста.
     Сатанівська дача - це ботанічний заказник. Створено на товтровому кряжі в Городоцькому районі Ярмолинецького лісгоспзагу з метою охорони насаджень бука европейського віком від 100 до 150 - років. Це найбільш східний у лісостеповій частині природний острів бука європейського, який вважається особливо зимостійким та посухостійким в ареалі європейського бука і представляє собою цінність в селекційному та науковому відношенні. Крім цього, на території Сатанівської дачі є багато рослин, які занесені до "Червоної Книги" України. Це аконії Бессера, аспленій чорний, бруслина карликова, булатки великоквіткова та червона, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцелисті, коручки морозниковидна та темночервона, лілія лісова, любка дволиста та зеленоцвіта, підсніжник звичайний, скополія карніолійська та цибуля ведмежа. В межах заповідника росте багато рослин, які потребують охорони в обласному масштабі. Це аконіт строкатий, вероніка гірська, вовчі ягоди звичайні, горделімус европейський, дзвоники персиколисті, жовтець Запаловича, крем'яник чорний, кадило мелісолисте, плющ звичайний, листовник сколопендровий, хвощ великих.
     Совиний яр - це ландшафтно-ботанічний заказник, розташованих в Кам'янець- Подільському районі. Це грабова діброва з домішкою ясеня та інших порід. Заказник густо порізаний ярами, через весь масив в глибокому каньйоні протікає р.Студениця, що надає йому мальовничого вигляду. У заказнику взято під охорону такі рідкісні рослини: береку, скополію карніолійську, герань темну, шиверекію подільську, ковилу українську, шоломницю весняну та багато Iнших рідкісних і зникаючих рослин Поділля.
     Заповідник "Циківська дача" - є комплексною пам'яткою при­роди і може вважатися еталоном природи Поділля. Розміщений у лісовому масиві Чемеровецького району ( Кам’янець-Подільського лісгоспзагу). Тут росте 40 порід дерев і чагарників та близько 60 ви­дів трав'янистих рослин, серед яких особливо цінними є аспленій чорний, листовник склопендровий, шафран Гейфеля, занесені до "Червоної книги". Половина території заповідника вкрита грабово-дубовим лісом природного походження у віці 60 років, решту площі займають культури дуба, сосни, акації білої 25-30 річного віку. У південно-західній частині над лісом на 30-35 м здіймаються двітолтры, з яких відкриваються мальовничі краєвиди.
     Товтра "Самовита" є ботанічною пам'яткою природи. Це єдина в області пам'ятка природи , де збереглися залежно від експозиції схилів степові та лучно-степові угруповання рослинності подільських товтр.
     Заповідник розміщений серед орних земель колгоспу ім.Постишева о.Залуччя Чемеровецького району. Тут нараховується 250 видів рослин. Серед них цибулі подільська та гірська, аконіт кущистий, переліска яйцевидна, сон широколистий, пирій загострений, ломиніс цілолистий, юринея вапнякова, ковили пірчаста та волосиста, синяк червоний, молодило руське, авринея скельна, очиток їдкий, перстач пісковий, полин Маршалла, анемони дібровна та лісова, півники угорські, скорзонера пурпурова, горицвіт весняний, герань криваво-червона, гвоздика Анджейовського, волошка лучна, айстра степова, жовтозілля Якова, молочай тоненький, нечуйвітери волохатий і зонтичний, рокитник білий, вероніка лежача та інші. Декілька років тому на товтрі був ясенець, але тепер він зник.
     Ще у 1915 році Подільське товариство природодослідників і любителів природи заснувало у Кам'янці-Подільському Ботанічний сад з метою вивчення і збереження рослинного генофонду басейну Середнього Подністров'я, який існує донині.
     В ньому росте 2977 видів, форм і сортів з різних кліматичних зон, в тому числі дерев і кущів 521 вид. З деревно-чагарникової та трав'янистої флори тут 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої та дикоростучої флори.
     З регіоні Середнього Подністров'я є також парки та садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності, загальною площею біля 70 га. Деякі з них є зразками садово-паркового мистецтва, що відображають певні естетичні стилі і напрямки своїх епох, інші - є складовою частиною історико-меморіальних палаців. Парки взяті під державну охорону як пам'ятки садово-паркового мистецтва загальноукраїнського значення.
     Так, Новоушицький парк культури і відпочинку (розташований у містечку Нова Ушиця) - один з найдавніших в Подністров'ї, датується першою половиною ХVIII ст. Розташований на площі 25 га. Тут зростає 88 видів та форм дерев і кущів. Серед них є ряд екзотичних: модрина польська, бархат амурський, бузок угорський, глід півнева шпора, всевдотсуга Мензіса, катальпа овальна, а також дерева акації білої (120 років), дуб черешчатий (250 років), береза лікарська (250 років), липа європейська (250 років).
     Асортимент деревних рослин Середнього Подністров'я склався протягом століть. Ті екземпляри екзотичної дендрофлори, що збереглися до нашого часу, є прикладом завершеної інтродукції і становлять значну наукову цінність. Старовинні парки Придністров'я, які створювалися розумом, працею і досвідом минулих поколінь проіснували 150-200 років, стали біологічними системами, важливими осередками культурного і духовного життя людей. Щоб зберегти все цінне, що залишилось, потрібно проводити кваліфікований догляд за пам'ятками садово-паркового мистецтва. У парках доцільно провести (вибірково) санітарні та ландшафтні рубки, знищення самопосіву та дикої порослі, відновлення мережі доріжок та полян, очищення водойм, підсадку молодняка для відновлення естетичного вигляду та збереження своєрідного стилю і закладених ідей. Охоронні ділянки Хмельниччини зосереджені в основному на Товтровому кряжі та навколо нього і займають близько 50 % всієї охоронної мережі області.
     Iснуюча мережа природно-заповідних об'єктів потребує подальшого розширення і вдосконалення. Проведення природоохоронних заходів, безперечно, найбільш оптимально вирішуватиметься при отриманні цією територією відповідного статусу, що існує в національних парках. Враховуючи призначення національних парків,
     ЦIЛКОМ слушно включити ці охоронні ділянки в єдиний цілісний природоохоронний комплекс - Подільський природний національний парк.