3.5. Рослинний світ.

     Рослинний світ цього регіону відіграє велику поліфункціональну біогеноценотичну роль, оскільки являє собою "резервуар" дуже своєрідного флористичного фітогенофонду південно-подільського типу.
     Сприятливі кліматичні умови і горбисторозсічений рельєф викликає мозаїчність ландшафтів і різноманітних варіацій мікроклімату, що сприяє особливому розмаїттю рослинного світу, в якому багато рідкісних і цінних рослин. Вся територія національного парку відноситься до геоботанічного району Придністров'я. Це істинний му­зей природи, в якому зосереджені ландшафтні, геологічні і ботаніч­ні пам'ятки природи Поділля. Рослинність цієї частини області завжди привертали до себе увагу ботаніків. Флористичний і фітоценеологічний оклад лісів області настільки багатий і своєрідний, що дало змогу на їхній основі розробити досконалу геоботанічну кла­сифікацію лісів. Особливість цього регіону - це наявність Товтрового кряжу, де добре збереглася природна рослинність, серед якої багато реліктових і ендемічних видів. Не дивлячись на незначну площу кряжу, його значення в ландшафтному та біогеографічному аспектах надзвичайне. Своєрідність підстилаючих порід (вапняки органічного походження) та ґрунтів, а також рельєфу з його мікро кліматом сприяли виживанню не тільки окремих видів третинних реліктів, а й деяких угрупувань. Так, букові та скельнодубові фітоценози мають східну границю поширення. Переважаючи неморальні ліси, збагачені рядом реліктових, ендемічних та диз’юнктивноареальних видів, В цілому для флори Товтр ботаніки встановили 1139 видів спорових та квіткових рослин, які належать до 488 родів та 91 ро­дини. З них 111 видів - покритонасінні і тільки 23 види - папо­ротеподібних та голонасінних. Флора Товтр збагачена ендемічними та реліктовими видами рослин, яких тут налічується більше 150. Найбільш характерними ендеміками та субендеміками для південної частини Товтр та Середнього Придністров'я виступають 36 видів. Ряд субсередземноморських та центральноєвропейських видів не схід не розповсюджені далі Товтрового кряжу. Тільки на вапнякових відслоненнях зустрічаються такі види: гірський релікт -середньоморський, панонський, балканський. Серед реліктів в першу чергу слід відмітити з дерев, 8 кущів, з вічнозелених кущиків, види родів з ліан, з паразитних епіфітів.
     Флора в межах проектованого національного парку нараховує більше 1700 видів. Тут представлені популяції цілого ряду ендеміч­них і субендемічних подільських видів, реліктових та рідкісних представників флори (біля 300 видів). Вони представляють собою унікальний набір фітогенофонду, який більше ніде у світі не зустрічається.
     Iз рослин, занесених у "Червону книгу" України, в національному парку росте 53 види. Це аконіти Бессера та кущистий, аспленій чорний, астранція велика, булатки червона, довголиста та велико­квіткова, бруслина карликова, венерині черевички звичайні, відкасник осотовидний, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцелисті, змієголовник австрійський, зіноваті біла, Блоцького, подільська, ковили найкрасивіша, пірчаста та волосиста, коручки морозниковидна, пурпурова, темночервона, болотиста, клокичка пірчаста, карагана скіфська, лещиця дністровська, лілія лісова, любка дволиста та зеленоцвіта, лунарія оживаюча, молочай волинський, осока затінкова, підсніжники звичайний та білосніжний, пізньоцвіт осінній, рутвиці гачкувата та смердюча, скополія карніолійська, сон великий та чорніючий, тонконіг різнобарвний, фіалка біла, цибулі коса, ведме­жа, переодягнена, круглонога, пряма та подільська, шафран Гейфеля, шиверекія подільська, шавлія кременецька, шоломниця весняна, ясе­нець білий, язичок зелений.
     Серед багатства флори Подільських товтр є немало рослин, які потребують охорони в обласному масштабі. Це аконіти строкатий, та шерстотовусий, анемона лісова, апозерис смердючий, арум Бассера, астрагали монпелійський та білуватий, багатоніжка проміжна, берена звичайна, бук лісовий, вовчі ягоди звичайні, воловик світло­жовтий, волошка Маршалла, вика Біберштейна, гіацинтик блідий, гори­цвіт весняний, дуб скельний, ефедра двоколоса, золототисячник звичайний, живокіст лікарський, золототисячник звичайний, китятки сибірські, косарики черепитчасті, кадило сарматське, котячі лапки дводомні, конюшини блідо-жовта та паннонська, листовник склопендровий, лазурник трилопатевий, осока парвська, первоцвіт високий, пів­ники угорські, шипшина синювата та блискуча.
     Крім цього, до багатого фітогенофонду флори судинних рослин цієї території слід віднести десятки видів дикоростучих лікарських вітаміноносних, плодоягідних, медоносних, фітонцидних, горноквітучих та інших корисних рослин.
     Основну базову ландшафтну і природно-функціональну цінність фітогенофонду Подільського ДНП являють масиви рослинних угруповань змішаних широколистяних лісів, так званих дібров Подільського типу, представлених грабово-дубовими, грабово-дубово-ясеневими, грабово-дубово-буковими, а також чисто буковими і грабовими лісами та лісами із дуба скельного. Місцеві змішані широколистяні ліси характеризуються великим багатством і різноманітністю. В деревостої переважають дуб черепитчастий і граб звичайний. До них приєднується ясен високий, дуб скельний, клей гостролистий, явір, липи серцелиста, європейська та широколиста, в'язи гладкий, еліптичний, голий, граболистий, берези біла та повисла, осика, груша дика, яблуня дика, горобина звичайна, черемха, верба козяча, клен польовий, бук лісовий та інші.
     Підлісок представлений бруслиною європейською і бородавчатою, ліщиною звичайною, свидиною криваво-червоною, вовчими ягодами звичайними, городовиною, клокичкою пірчастою, глодами, зустрічається смородина чорна, аґрус звичайний, плющ звичайний. В траво­стої переважають осоки волосиста, лісова, пальчаста, яглиця зви­чайна, підмаренник запашний, веснівка двулиста, медунка темна, купина широколиста, зеленчук жовтий, переліска багаторічна, копитняк європейський, конвалія травнева, анемона, дібровна, зірочник товстолистий, цибуля медвежа, підлісник європейський, печіноч­ниця звичайна, рівноплідник рутвицелистий, ряст порожнистий і Геллера, герань темна, підсніжник звичайний, вівсяниця велетенська, тонконіг дібровний, фіалка лісова і дивна, зубниця бульбиста і залозиста і багато інших.
     Особливий науковий і природоохоронний інтерес являють собою елементи флори, які знаходяться на межі свого ареалу - апозерій смердючий, аспленій чорний, шавлія клейка, лопух лісовий, аконіт молдавський, молочай мигдалевий та інші.
     В "Червону книгу" України занесено такі види: астранція велика, булатка довголиста, гніздівка звичайна, зозулинець пурпуровий і шоломоносний, зозулині сльози яйцелисті, корельковець тринінадрізаний, клокичка пірчаста, лілія лісова, коручка широколиста і темночервона, любка дволиста і зеленоцвітна, мікростиліо одно-листий, підоніжник звичайний, хвощ великий, скополія карніолійсь-ка, цибуля ведмежа, венерині черевички та інші.
     Грабово-дубові ліси із дуба скельного та чисті дубові ліси із дуба скельного поширені в Придністров'ї та на товтрах Кам'янець-Подільського району. Основу їх складає дуб скельний. У домішках дуб звичайний, граб звичайний, ясен звичайний, черешня, липа серцелиста, явір, береза бородавчаста, клен польовий, берека. Підлісок добре розвинений, у ньому зустрічається бруслина європейська і бородавчаста, ліщина, терен, глід кривочашечковий, клей татарський, вишня степова, клокичка пірчаста, дерен справжній, гордовина, свидина кров'яна, калина цілолиста, подекуди бруслина карли­кова. Основу трав'яного покриву складають осоки волосиста і парвська, горобейник пурпурово-голубий, маренка запашна, фіалка лісова, яглиця звичайна, зірочник лісовий, осока Мікелі, тонконіг дібровний, чина чорна, трава пахуча і звичайна та інші.
     Серед лісових масивів особливу цінність являють ділянки букових лісів-подільських бучин, які складаються із острівних популяцій подільської раси бука лісового, який відрізняється великою посухо- і холодостійкістю в порівнянні з популяціями середньо і західно­європейських регіонів.
     Значну площу (250 га) займає бучина на території Сатанівської дачі Ярмолинецького ліспгоспзагу. Вона є дуже цінним в науковому і практичному відношеннях резерватом буку на східній межі його ареалу. Вік основної частини букових деревовставів 100 і більше років. У дорослих насадженнях бучин неподільно домінує бук лісовий. Лише поодиноко домішується дуб звичайний, ясен звичайний явір, клен гостролистий. Другий ярус або зовсім відсутній, або досить розріджений (граб, черешня, дуб звичайний, клен польовий, в'яз шорсткий, берест, липа серцелиста. Підлісок у дорослих насадженнях або від­сутній, або ж представлений поодинокими кущами ліщини, бруслини бородавчатої, калини, городовини, свидини, плюща, жимолості пухнатої.
     Отже ліси цього регіону є природною скарбницею цінного фіто-генофонду різних деревних і чагарникових порід, цілого ряду рід­кісних, пограничноареальних, реліктових видів рослин. Виходячи з багатогранної значущості лісів цього регіону, вони мають велику наукову, природоохоронну і практичну цінність, відіграють дуже важ­ливу ґрунтозахисну і протиерозійну, водорегулюючу, ландшафтно-утворюючу, кліматорегулюючу роль, а також набувають все більшого рек­реаційного значення.
     Трав'яний покрив негустий. Основу його складають осока волосиста, маренка запашна, яглиця звичайна, конвалія лісова, проліска багаторічна, зеленчук жовтий, купина широколиста, печіночниця звичайна та інші види. Сатанівська бучина знаходиться в хорошому ста­ні, спостерігається рясне природне поновлення і формування підросту. Вона служить источникм високоякісного насіннєвого матеріалу для розмноження подільської раси бука.
     В загальному стані фітогенофонду Подільського ДПНП особливий інтерес являють ділянки степові, лучно-степові та скельно-вапнякової рослинності. Вони займають окремі безлісітолтры, їх схили та крутосхили Дністра та її приток: Жванця, Смотрича, Тернави, Ушиці.
     Справжня степова рослинність - на крутосхилах Дністра та Її приток представлена трав'яними угрупованнями та заростями чагарни­ків. Серед трав'янистої рослинності найбільш поширена ковила волосиста, осоки низька та гірська, оман мечолистий, куцоніжка пірчаста та угрупування бородача звичайного.
     До чагарникових заростей зачисляють дерезняки-зарості терену, глоду, жостера, кизила, угрупування чагарникових форм дуба скельного та граба звичайного.
     У окладі угрупувань дністровських стінок росте ряд рідкісних видів: мигдаль степовий, переломник видовжений, ефедра двоколоса, шоломниця весняна, волошка східна, юринея дністровська, молодило руське, самосил паннонський. Особливо цікава трав'яна рослинність товтр, однак вона дуже погано збереглася внаслідок інтенсивного використання для випасу худоби.
     Всього у рослинному покриві товтр налічується понад 250 видів. В залежності від експозиції схилів на товтрах ростуть різкі угрупування рослин, на схилах східної і південної експозиції переважають типчакові кострицеві, келерійні, тирасові, бородачеві і низькоосокові формації. Крім домінуючих видів, до складу травостою входять тонконіг вузьколистий, перстач піщаний, чебреці подільський, одягнутий, леві, астрагал еспарцетовий, полин австрійський, самосили угорський і гайовий, волошка східна, пирій середній і повзучий, люцерна серповидна і хмелевидна, конюшина гірська, альпійська і середня, вероніка сива, піщанка українська і коротколиста, підмарен­ник справжній, маренка рожева, молочай кипарисовидний, гіацинтик блідий, рутвиця мала, горицвіт весняний, деревій шерстистий та тисячолистий, юринея вапнякова, сон чорніючий і високий, синяк звичайний, жовтушник сірий, миколайчики польові, скабіоза жовта, лядвенець рогатий, цикорій дикий, герань кривавочервона, анемона дібровна та лісова, півники угорські, скорзонера пурпурова, синяк звичайний, люминіс цілолистий.
     На північно-західних та північних схилах розмістилася рослинність лучного типу з перевагою формацій мітлиці білої, вівсяниці лучної, пирію повзучого.
     Крім переважаючих видів до окладу травостою входить тонконіг лучний, грястиця збірна, конюшина лучна, повзуча та гірська, вівсюнець пухнастий, свербіжниця польова, вероніка колосиста і австрійська, перестріч польовий, дзвінець великий, підмаренник справжній, еспарцет піщаний, кульбаба лікарська, любочки щетинис­ті, шавлія лучна і дібровна, дивина фіолетова, чистець прямий, пирій середній, ковила пірчаста, тимофіївка степове, волошка луч" на, айстра степова, жовтозілля Якова, молочай тоненький, нечуй­вітер волохатий і зонтичний, рокитник білий, вероніка лежача, аконіт кущистий, сон широколистий.
     Ростуть на товтрах і ряд рідкісних та зникаючих видів: юринея вапнякове, цибуля подільська та гірська, шафран Гейфеля, пирій загострений, ковили пірчаста та волосиста. Синяк червоний, ясенець білий, молодило руське, авринея скельна, очиток їдкий, полин Маршалла та інші.
     Багаторічний моніторинг переконливо показує, що навіть сильно деградовані під впливом посиленого випасання худоби схили окремих товтрових пагорбів, у випадку встановлення повного заповідного режиму, здатні протягом кількох років відновити природним шляхом розкішний лучно-степовий травостій. Iснуюча на цій території сітка природно-заповідних ділянок певною мірою забезпечує ці завдання, але вена потребує подальшого вдосконалення і розширення. Ці природоохоронні заходи найбільш оптимальне вирішуватимуться при статусі схорони природи, що існує в державних природних національ­них парках.