3.4. Ґрунтовий покрив.

     Ґрунтовий покрив досліджуваної території парку сформувався в умовах лісостепової зони під дією таких факторів: помірного волого­го клімату, рослинності листяних (переважно дубово-грабових) лісів, розчленованого рельєфу в умовах значного підняття місцевості над рівнем моря і зниженого базису ерозії, антропогенного впливу та ґрунтоутворюючої породи - карбонатного лесу та лесовидних порід (четвертинні відклади), що є найбільш поширеними ґрунтоутворюючими породами на цій території. Леси Хмельниччини відрізняються від ло­сів решти території України, Особливості їх такі: порівняно неве­лика товщина (6-7,5 м) в цілому, підстилання їх різними нелесовидними породами (пісками, глинами, вапняками, гранітами), відміна в кольорі в зв'язку з оглеєнням, велика кількість новоутворень, скуп­чення карбонатів у формі трубочок, журавчиків, дутиків. Леси Поділ­ля містять значну кількість піску, й районі Придністров'я залягають переважно лесовидні суглинки. За своїми хімічними і Фізичними влас­тивостями леси і лесовидні суглинки в сільськогосподарському від­ношенні є найбільш цінними ґрунтоутворюючими породами, оскільки мають в своєму окладі до 20 % вапна і як ґрунтоутворюючі породи в минулому при відповідних кліматичних умовах і наявності степової рослинності сприяли утворенню чорноземних, багатих на гумус, струк­турних ґрунтів. Глини, як ґрунтоутворюючі породи, малопоширені. Зустрічаються вони невеликими масивами серед лесових порід, часто там, де лесові породи змиті. Належать до серії третинних відкладів. Крім виходів на поверхню, де вони ґрунтотворять, глини часто за­лягають на невеликій глибині і підстеляють лесовидні породи.
     У північній частині області (Поліська рівнина), де процес ґрунтоутворення проходив при участі лісової рослинності, на піщаних і супіщаних породах сформувались дерново-підзолисті ґрунти, які відносяться до найменш продуктивних ґрунтів області.
     Щодо ґрунтового покриву території Подільського Державного національного природного парку "Толтры", то її можна поділити на дві частини - східну і західну.
     У східній частині переважаючими ґрунтами є сильнопідзолені ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти, а також їх змиті та оглеєні відміни. Дані ґрунти не мають реліктових чорноземних ознак. Вони слабоґумусовані, ненасичені увібраним кальцієм, а тому явно кислі, мають профіль чітко диференційований на горизонти колоїдного елювію та ілювію. (Табл. 3.1.)

Таблиця 3.1.

ҐРУНТИ НАЦIОНАЛЬНОГО ПАРКУ "ТОВТРИ"

/сільськогосподарські угіддя, га/

 

Шифр ґру-нтів

Назва ґрунтів

Площа, всього

в тому числі

       

не змиті

змиті

         

слабо

середньо

сильно

 

1

2

3

4

5

6

7

 

17/

Опідзолені ґрунти переважно на лесових породах

Ясно-сірі опідзолені  г/

3118

1445

143

208

22

   

д/

5038

156

3036

1431

415

   

е/

1323

289

929

105

   

Разом

9479

1601

4768

2568

542

 

18/

Сірі опідзолені       г/

4700

4031

469

200

   

д/

4832

2682 1200

1200

800

150

   

Разом

9532

6713

1669

1000

150

 

19/

Темно-сірі опідзолені г/

764

764

-

-

-

   

д/

14418

10868

2024

1137

389

   

е/

2282

386

1499

397

 

20/

Разом

17464

12018

3523

1534

389

   

Чорноземи опідзолені  г/

199

99

100

-

-

   

д/

16534

13013

2907

490

124

   

е/

12849

11447

483

888

31

   

Разом

29582

24559

3490

1378

155

 

21/

Опідзолені оглеєні ґрунти переважно на лесових породах та важких глинах

Ясно-сірі опідзолені  г/

82

82

-

-

-

   

д/

8415

7865

550

-

   

Разом

8497

7947

550

 

22/

Сірі опідзолені       д/

1588

908 680

680

-

 

23/

Темно-сірі опідзолені г/

849

849

-

   

д/

3870

2841 640

640

389

   

е/

399

55

69

>275

-

   

Разом

5118

3745

709

664

 

24/

Чорноземи опідзолені  д/

1172

14

1007

151

-

   

е/

2016

-

1477

539

-

   

Разом

3188

14

2484

690

29/

Реградовані ґрунти переважно на лесових породах

Темно-сірі реградовані е/

150

150

-

-

-

30/

Чорноземи реградовані д/

400

280

120

-

-

 

е/

480

270

110

100

-

 

Разом

860

550

230

100

-

 

Чорноземи неглибокі переважно на лесових породах

         

34/

Чорноземи неглибокі мало гумусні               д/

1780

900

300

580

-

 

е/

800

600

200

-

-

 

Разом

2580

1500

500

580

-

35/

Чорноземи неглибокі мало гумусні карбонатні    е/

170

170

-

-

-

36/

Чорноземи неглибокі мало гумусні вилуговані    д/

2400

870

950

580

-

 

е/

600

400

200

-

-

 

Разом

3000

1270

1150

580

-

 

Чорноземи глибокі переважно на лесових породах

         

40/

Чорноземи глибокі мало гумусні               д/

6920

5460

960

500

-

 

е/

7770

1720

4750

1300

-

 

Разом

14690

7180

5710

1800

-

41/

Чорноземи глибокі мало гумусні карбонатні    д/

630

630

-

-

-

 

е/

1740

1740

-

-

>-

 

Разом

2370

2370

-

-

-

42/

Чорноземи глибокі мало гумусні вилуговані    д/

12117

10159

845

236

877

 

е/

32217

29991

1444

620

162

 

Разом

44334

40150

2289

856

1039

 

Лучно-черноземні ґрунти на лесових породах

         

95/

Лучно-чорноземні      д/

500

500

-

-

-

 

Лучно-чорноземні вилугувані            д/

110

110

-

-

-

 

е/

2850

2850

-

-

-

 

Разом

2960

2960

-

-

-

   

Лучні ґрунти переважно на делювіальних та алювіальних відкладах

         
 

11ald

Черноземно-лучкові

д/

500

500

-

-

-

   

е/

5220

5220

-

-

-

   

Разом

5720

5720

-

-

-

 

18ald

Лучні ґрунти

д/

308

308

-

-

-

   

Лучні і дернові карбонатні

д/

200

200

-

-

-

 

30ald

Лучні і дернові шаруваті

г/

1718

1718

-

-

-

   

д/

562

562

-

-

-

   

Разом

2280

2280

-

-

-

   

Лучно-болотні ґрунти на алювіальних та делювіальних відкладах

         
 

131ald

Лучно-болотні ґрунти

е/

4322

4322

-

-

-

 

162al

Дернові суглинкові   е/

120

120

-

-

-

 

165ek

Дернові карбонатні   е/

6868

6631

237

-

-

   

Розмиті ґрунти

         
 

169k

Виходи порід

е/

500

500

-

-

-

 

ВСЬОГО

176400

134386

27989

11750

2275

Механічний склад:

г – легкосуглинкові

д – середньосуглинкові

е – важкосуглинкові

     У них несприятливий режим рухомих форм поживних речовий, особ­ливо доступних форм азоту при явній нестачі загальних резервів його.
     За механічним складом переважають середньосуглинкові відміни. Залягають ці ґрунти на порівняно підвищених елементах широкохвилястого рельєфу.
     Оглеєні відміни поширені на пологих схилах та зниженнях. Слабко- та середньозмиті відміни цих ґрунтів займають пологі, слабкоспадисті та опадисті схили. Слабо виражена структура верхнього горизонту цих ґрунтів е негативним фактором в сільськогосподарському використанні. Вони дуже запливають, утворюючи на поверхні плівку, що значно погіршує водно-повітряний режим ґрунту.
     Ясно-сірі опідзолені ґрунти містять в собі незначну кількість гумусу в орному шарі - 1,5-1,7 %. 3 глибиною кількість його різко падає.
     Сірі опідзолені ґрунти топографічно займають найбільш підвищені і найбільш розчленовані елементи рельєфу. На відміну від попередніх ґрунтів дані ґрунти мають дещо глибший гумусово-елювіальний горизонт (29-30 см) і містять більшу кількість гумусу (1,7-1,9%). Отже, відносяться до більш продуктивних земель.
     У зв'язку з наявністю ерозійних процесів на даній території поряд з повнопрофільними сильноопідзоленими ґрунтами зустрічаються їх змиті відміни. За ступенем змитості поділяються на слабко-, сильно- і середньозмиті опідзолені ґрунти.
     До категорії слабкозмитих ґрунтів відносяться ті, в яких змивом знищена деяка частина гумусово-елювіального горизонту. Слабкозмиті ґрунти характеризуються, в першу чергу, зменшенням кількості гумусу (в орному шарі гумусу міститься від 1,4 до 1,3%).
     Середньозмиті відміни сильнопоідзолених ґрунтів піддані більш активній ерозії. Вони складають ґрунтове вкриття пологих, слабкоспадистих і опадистих схилів, де проявляється інтенсивний поверхневий стік. У них змитий майже весь верхній гумусово-елювіальний горизонт. На поверхню виходять щільні ілювіальні горизонти, що стають орним шаром. Вони слабкогумусовані, неоднорідні по забарвленню і структурі. Після оранки середньозмиті відміни добре помітні з поверхні по своєму бурому забарвленню. Через значне вкорочення ґрунтового профі­лю у них різко зменшились загальні запаси гумусу та поживних речовин. Крім зменшення елементів живлення для рослин середньозмиті ґрунти мають дуже негативні фізичні властивості.
     В умовах складених форм схилів часто серед середньозмитих ґрунтів плямами залягають сильнозмиті їх відміни.
     Орний шар сильнозмитих ясно-сірих спідзолених ґрунтів складаєтьоя з ілювіальних горизонтів, а в окремих випадках і верхніх горизонтів материнської породи. Ці ґрунти мають мізерні запаси гумусу та поживних речовин (0,7-1,0%).
     У західній частині заповідника переважаючими грунтами е темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені і чорноземи типові та їх змиті та оглеєні відміни.
     За рельєфом опідзолені ґрунти приурочені до еродованих плато. і слабкопологих схилів. Утворилися вони на лесовидних карбонатних породах. Глибина гумусового горизонту у даних ґрунтів сягає 51-60 см. (у темно-сірих опідзолених ґрунтів) та 74-75 см (у чорноземів опідзолених). Гумусове забарвлення поширюються не тільки на верхній власне гумусовий горизонт, а майже і на весь перехідний. Вони мають порівнянне високий вміст гумусу в орному шарі (2,6-3,4%).
     Виходячи з наведеної характеристики, можна сказати, ще темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені мають порівняно ви­соку природну родючість. Придатні під усі сільськогосподарські культури, що вирощують в лісостеповій зоні.
     Через підвищену кислотність усі опідзолені ґрунти: ясно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені потре­бують вапнування.
     Серед темно-сірих опідзолених ґрунтів та чорноземів опідзолених незмитих є, на даній території, великі площі еродованих земель - слабко-, середньо- і сильнозмиті.
     У слабкозмитих ґрунтів змита частина верхнього гумусово-елювіального горизонту, а в зв'язку з цим помітно зменшився вміст гумусу (до 2,4-3,0%) та поживних речовин.
     Середньозмиті ґрунти характеризуються заляганням на досить крутих схилах з добре виявленим поверхневим стоком. Змивом знищена найродючіша (найбільш гумусована) частина профілю - гумусово-елювіальний горизонт і на поверхню виходить менш родюча частина - ілювіальні горизонти, які стають орними шарами. А тому вони ще меню гумусовані (1,8-2,3%) і збіднені на поживні речовини.
     Сильнозмиті відміни цих ґрунтів, залягають в місцях, де сильно виражений поверхневий стік, який майже знищив їх. Вони бідні на споживні речовини (гумусу лише 1,3%), безструктурні, неродючі. Це орнонепридатні землі. Чорноземи глибокі малогумусні, як і попередні ґрунти, залягають на карбонатних лесовидних породах. Це найбільш цінні грунти на території області, які приурочені до широких плато та просторих знижені
     Механічний склад їх середньосуглинковий та важкосуглинковий. Загальна глибина гумусового горизонту в середньому становить 83-85 см.
     Провідними ознаками морфологічної будови чорноземів типових є: темно-сіре в сухому і майже чорне забарвлення у вологому стані, наявність значно! кількості гумусу по всьому профілю, і, особливо, у верхньому горизонті (орний шар має 3,3-3,8%), наявність агрономічно-цінної зернистої структури.
     Фізичні властивості, водно-повітряний режим даних ґрунтів найбільш сприятливий в порівнянні з вище описаними ґрунтами.
     У зв'язку з розчленованістю описуваної частини території за­повідника поряд а повнопрофільними чорноземами типовими зустрічаються їх еродовані відміни (від слабо до сильнозмитих). Ці ґрунти складають ґрунтове вкриття вузьких вододілів і схилів, де проявляється поверхневий стік.
     У залежності від ступеня еродованості ці ґрунти потребують агротехнічних, агролісомеліоративних та інших спеціальних заходів по боротьбі з ерозією.
     Крім того, тут слід застосувати значно більші дози органічних та мінеральних добрив в порівнянні а незмитими.
     Товтрове пасмо Подільського Державного національного природного парку "Толтры" покрите дерновими слаборозвиненими щебнюватими середньо­суглинковими ґрунтами. Утворились вони на елювії щільних карбонатних порід в умовах нормального атмосферного зволоження під пологом трав'янистої рослинності. Характеризуються незначною глибиною (до 20 см) ґрунтового профілю, наявністю в межах всього профілю включень карбонатної жорстви. Маючи дуже короткий гумусовий горизонт, вони не можуть створити нормальних умов для розвитку рослин. Дані ґрунти слабогумусовані (1,7-2,6%) і мають несприятливий водний режим. Атмосферна волога "провалюється" крізь щілини породи. Вони легко втрачають вологу, пересихають. Крім цього, оскільки вони залягають на крутих схилах, значна кількість вологи атмосферних опадів стікає по схилах.