1. Обґрунтування розташування Національного природного парку "Толтры": межі та особливості його організації

     Унікальність природи Товтрового кряжу Поділля помічена вченими ще у минулому столітті (I.Шмальгаузен, А.Михальський), у 20-і, 30-і роки вони досліджувалися П.Тутковським , В.Гериновичем та іншими, але найбільше уваги вивченню цього унікального регіону приділено у післявоєнні роки. Працями К.Геренчуна, I.Королюка, Й.Круцкевича та інших аргументовано доведено неповторність Товтр і їх цінність не тільки для Поділля, але для всієї України та необхідність їх державної охорони. У 70-і роки були чітко усвідомлені два аспекти проблеми: унікальність природних комплексів Подільських Товтр і актуальність їх охорони. Виникла ідея створення національного природного парку "Подольские Толтры", яка здобувала все більше і більше прихильників серед наукової громадськості. За стандартами Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів національний парк призначений для збереження унікальних і репрезентативних зразків природи і біотичних угрупувань, генетичних ресурсів, зникаючих видів тварин і рослин, для підтримки стабільності і різноманітності біосфери, збереження природних мальовничих територій, для наукових, освітніх і рекреаційних потреб. Крім основного завдання, національні природні парки виконують ряд супутніх завдань, серед яких підтримка здоров'я і сприятливого екологічного балансу довкілля, боротьба з ерозією і збереження поверхневого стоку та ін.
     Національні природні парки - важливі центри збереження рідкісних видів фауни і флори - відповідають духовній потребі людей у спілкуванні з природою, формуванню національного культурно-естетичного середовища. Для людини це також важливий екологічний фактор. Національні парки втілюють історико-етнографічну інформацію віків і сучасності та життя народу в багатьох його аспектах.
     Національні парки - одна із самих поширених форм охорони приро­ди. В світовій практиці організації національних парків нема жорстоких регламентацій. Вони створюються в різних широтах, з відмінними ландшафтами та зовсім не схожими екосистемами. Кожен з них має свої особливості і відмінні риси, але всі вони створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Це забезпечує збереження екологічної рівноваги в регіоні.
     З метою виявлення найбільш цінних в науковому і природоохоронному відношенні територій і об'єктів Товтрового кряжу та Придністров'я нами проведено узагальнення наявних матеріалів наукових досліджень, присвячених вивченню природи цього регіону, а також використані результати власних досліджень по вивченню природних умов, ресурсів та соціально-економічного розвитку в південно-західній частині Хмельницької області.
     Унікальна природа Подільського краю - зокрема південно-західна частина Хмельницької області - відповідає всім вимогам для організації національного парку. Це справжній музей природи, де зосереджені ландшафтні, геологічні, історико-археологічні, архітектурні, ботанічні пам'ятки природи, що являють собою значну наукову цінність. Подільський Товтровий кряж та інші унікальні геологічні утворення в Придністров'ї - це національне надбання України.
     У регіоні збереглись в незміненому та малозміненому стані території зайняті археологічними, архітектурними, історичними пам'ятками, унікальними природними комплексами. Флора парку налічує більше 1700 видів рослин, в тому числі 53 види, занесені в Червону книгу України.
     В межах головного товтрового пасма виявлено ряд мінеральних джерел. Найбільш перспективними серед них вважаються джерела Сатанівського комплексу.
     Господарський комплекс в межах парку характеризується великою строкатістю і складністю. Домінуючі позиції має сільське господарство. Розораність території сягає понад 60 відсотків. В цьому регіоні області, що найбільш придатний для створення парку, проводять свою господарську діяльність 99 сільськогосподарських підприємств, три держлісгоспи, розташовано 196 села, одне місто, 4 селища міського типу, частина Дністровського водосховища /6,0 тис. га./, значна кількість промислових та інших підприємств (7,2 тис. га). В лісах держлісгоспів, які можуть відійти в парк, виконуються щорічні рубки головного користування в обсязі біля 13 тис. куб.м.
     Толтры інтенсивно використовуються різними виробництвами для видобування вапняку, колгоспами - під сільськогосподарські угіддя. Надмірне антропогенне навантаження збіднює їх природні ресурси, проте сьогодні вони ще багаті фауною і флорою. Але цей унікальний феномен природи знаходиться на грані знищення. Насамперед, він потребує всебічної охорони від вапнякових кар'єрів, які по-хижацькому його руйнують для потреб цементної, цукрової та будівельної промисловості. Iдея комплексної і раціональної експлуа­тації Товтр і досі не реалізується, з тим часом цей дар природи руйнується. Висока інтенсивність ведення народного господарства, створює небезпеку втрати унікального природного комплексу цієї частини Придністровського Поділля.
     Найважливішою проблемою збалансованого розвитку цього регіону є організація раціонального природокористування і охорони природи. Основою розв'язання цієї проблеми є збереження екосистеми, природних комплексів і пам'яток природи. Національний парк передбачено розмістити на території Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, і частково Городоцького районів (вздовж Товтрового кряжу) на площі 25 тис. га. що складає біля 12,5% території Хмельницької області.
     В основу визначення меж парку покладені природні рубежі та адміністративні межі: на заході - ріка Збруч від смт. Сатанова і до впадання в Дністер, південна - ріка Дністер від гирла Збруча до гирла річки Ушиці, східна та північно-східна - проходить по адміністративній межі з Новоушицьким та Дунаєвецьким районами, далі по межі КСГП ім.Димитрова (Городоцького району) і далі співпадає з адміністративною межею між Городоцькии і Чемеровецьким районами, на півночі - включаючи три господарства Городоцького райо­ну, проходить по їхніх межах (КСГП ім.Орджонікідзе, КСГП ім.Ватутіна, МВП Сатанів). Такі межі Національного природного парку повністю забезпечують охорону всього комплексу товтрових утворень. розвіданих горизонтів мінералізованої нафтусеподібної води типу "Збручанська", а також "миргородська" та інших цінних мінеральних вод від м. Сатанів до р. Дністер, всього Придністров'я з його семи притоками та акваторії водосховища Дністровської ГЕС. Парк включить 13,3% земель держлісфонду, 13,1% лісів колгоспів і радгоспів, 46,7 % заповідних територій області. В його межах - 142 заповідних об'єктів із 265 об'єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області; 11 заказників загальнодержавного значення із 13 затверджених в області і всі 4 пам'ятки природи загально­державного значення. Від загальної кількості природно-заповідного фонду тут зосереджено 46 % заповідних об'єктів, а їх загальна площа 5870 га, тобто 51,4% від площі всього природно-заповідного фонду (11409 га).

Загальна площа Подільського національного парку, тис. га
Належність території

Загальна площа

в тому числі

ліси ДЛФ II групи

ліси КСГП

заповідний фонд

I.Землі держлісгоспів

1.Ярмолвнецький ДЖГ

7,4

4,0

-

2,8

2.К-Подільський ДДГ

14,8

6,1

-

5,1

З.Новоушицький ДДГ

3,8

-

-

-

РАЗОМ

26,0

10,1

-

7,9

II. Землі інших землекористувачів

Городоцького району

6,757

0,1

-

Чемеровецького району

86,5

-

3,0

0,3

К-Подільського району

140,1

-

7,5

0,7

РАЗОМ

235,357

-

10,6

1,0

Загальна площа Національного парку

261,357

10,6

10,1

8,9

     На обстеженій території органами охорони природи зареєстровано 11 державних заказників республіканського значення (6573 га), з яких 7 ландшафтних, 1 - лісовий та 3 ботанічних, 27 заказників місцевого значення (1958 га), з яких 18 ботанічних, три ландшафтних, два ентомологічних, два гідрологічних, один орнітологічний та загально­зоологічний; три заповідних урочища, 95 пам'яток природи місцевого значення (160 га), з яких 71 ботанічна, 20 геологічних одна гідрологічна і орнітологічна, два парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (25,7 га); 4 пам'ятки природи загальнодержавного значення - три геологічних та 1 ботанічна; державний ботанічний сад.
     Весь природничий комплекс в визначених межах заслуговує дбайливої охорони та здійснення науково-обґрунтованих заходів щодо чіткого функціонального зонування і техніко-економічних обґрунтувань органі­зації території, по її збереженню, відновленню і розвитку. Це можливо лише в умовах отримання регіоном статусу Державного природного національного парку, оскільки захист навко­лишнього природного середовища є одним з найвищих пріоритетів демократичної держави, передумова існування здорового суспільства і здорової економіки.
     Організація поліфункціональних великих природо­охоронних те­риторій сприятиме збереженню унікальної природи Товтр і різнопла­новому їх рекреаційному вико­ристанню.
     Поєднання мальовничості природних ландшафтів з історико-архітектурними пам'ятками сприятиме задово­ленню потреб як місцевих рекреантів, так і створенню всеукраїнських та міжнародних туристсь­ких маршрутів.
     В умовах природоохоронного та бережливого режиму державного природного національного парку популяції ендемічних рослин стануть безцінною скарбницею природного генофонду рідкісних та корисних видів фітобіоти, цінним источникм насіннєвого матеріалу для їх відновлення, розширення природних масивів цих видів рослин.
     Сільськогосподарські землі не будуть вилучені а господарсько­го користування, але для них буде поширений особливий режим, ти­повий для заказників (дотримання природоохоронного законодавства, здійснення заходів по відтворенню ландшафтів, тощо). Не дивлячись на матеріальні затрати на раціональне природокористування на те­риторії парку буде економічно вигідно вести сільське господарство, яке поставлятиме на внутрішній і зовнішній ринки екологічно чис­ту продукцію, що користується великим попитом у всьому світі. Теж саме стосується промислових підприємств і кар'єрів на тери­торії парку. Зі створенням парку виникають нові можливості для організації наукових досліджень та проведення конструктивних за­ходів, спрямованих на поліпшення заповідної справи в регіоні, збереження важливих природних ландшафтів і раціональне використан­ня рекреаційних ресурсів, на базі яких необхідно сформувати науково-обґрунтовану перспективну рекреаційну сітку.
     Використання різнопланових ресурсів моніторингу парку повинно базуватися на інформаційній системі моніторингу. Саме на основі системи еко­логічного моніторингу можна будувати науковий екологічний прогноз. У найближчий час потрібно проводити стаціонарні дослідження для детального вивчення особливостей функціонування екосистем в умовах рекреаційного навантаження, виробити рекомендації по вивченню оптимальних режимів природокористування, визначити рекреаційну ємність і антропогенне навантаження.
     Враховуючи те, що в сучасний період територій, що суворо охоро­няються, на території майбутнього парку нема, необхідно створити заповідну зону на базі найбільш цінної та унікальної існуючої ме­режі територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Передбачається в стислі строки формувати органи управління парком, укомплек­тувати їх кваліфікованими спеціалістами. Необхідно створити офіс та центр прийому відвідувачів з виставочними залами; забезпечити їх комунікаційними засобами, комп'ютерами, обладнанням для дослід­ницької роботи, організувати моніторинг навколишнього середовища на сучасному рівні; створити і укомплектувати охоронну службу; посилити рівень екологічної освіти в регіоні.
     Подольскиетолтры - найхарактерніший регіон Поділля за своїми природними особливостями (геологічною будовою, рельєфом, мікрокліматом, рослинністю) і господарським освоєнням. Уні­кальність цього регіону неодноразово висвітлювалась в роботах українських та зарубіжних вчених. Тут створена система заказників і взятих під охорону пам'яток природи, історії, архітектури та археології, а отже існують всі передумови для створення в межах Товтр та Подністров'я національного парку.