Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Озера як очі неба

На Хмельниччинi чимало природних водних джерел. Скiльки їх точно, важко сказати. Причин для цього немало. Але основною є необдумана дiяльнiсть людини. Антропогенний прес на природу настiльки великий, що багато природних джерел перестали про себе заявляти. В народi їх називають водяними вiкнами або "морськими" очима. Цi джерела не залежать вiд мiсцевих метеорологiчних умов. Їх температура постiйна, взимку вони не замерзають, влiтку вода досить холодна, має високi питнi якостi, чиста i прозора.
Територiю областi прикрашають озера - голубi перлини, розкиданi в лiсах, бiля рiчок i навiть на Товтровiй грядi. I хоч Хмельниччина не вiдноситься до озерних регiонiв України, та все ж загальна кiлькiсть природних водойм площею один i бiльше гектарiв сягає понад 50, а всiх їх маленьких i бiльших - близько 200. Всi вони розташованi у трьох рiчкових басейнах Горинi, Пiвденного Бугу i Днiстра. Але найбiльше в басейнi Горинi на Волинському плато.
Самобутнiм артезiанським джерелом є озеро "Святе". Ця голуба перлина розташована в басейнi рiчки Горинi у центрi трикутника - Славута - Iзяслав - Шепетiвка, а точнiше за 2 км на захiд села Голики у Михлянському лiсництвi Iзяславського держлiсгоспу. Довжина його сягає 600 м, ширина 350 м, глибина 3-4 м, мiсцями 9-9,5 м. По серединi озера - острiв довжиною 100 м, де мiж старими березами i соснами зростають рiдкiснi рослини, серед яких ковила українська. Вiн нiби роздiляє водне дзеркало озера на двi частини. Пiвнiчна частина мiлководна, густо заросла водною рослиннiстю, пiвденна - глибоководна i бiльша. На водi красуються своїми великими, нiжними квiтами латаття бiле та глечики жовтi.
Пiд час експедицiї (1989р.) тут було знайдено дуже рiдкiсного представника плаунових - дiфазiаструм сплюснутий. Cхiдний берег в заростях - плауна булавовидного. Озеро оточене сосновим лiсом. Славиться мальовничiстю, кришталевою прозорiстю води. Хто хоч раз тут побував, той нiколи не забуде рiдкiсної краси цього синьоокого дива. Воно таке ж несподiване, як славнозвiсний волинський Cвiтязь. Нехай i менше, але за геологiчним походженням та цiннiстю - справжня перлина краю. На озерi гнiздується водоплавна пташня. Плюскочеться риба (окунь, карась, лини тощо). Дно озера бiля берегiв пiщане, далi - мулисте. Чи не найбiльша загадка озера - його походження. У 1957 роцi С.Д.Бабишин в однiй з своїх книг висловив думку про його вулканiчне походження: "Кришталева прозорiсть води, береги вкритi сосновим лiсом, острiв у центрi озера - все це робить його дуже мальовничим i привабливим для туристiв. Походження озера не вияснене. Можна думати, що воно вулканiчного походження, бо, як вiдомо, льодовик сягав лише лiнiї Житомир - Бiла Церква. Можливо, так воно i є. Одночасно можна простежити, що навколо озера пiднiмається невисокий вал (два-три шари). А це наводить на думку про метеоритне походження озера. Такi водойми i могли утворитися на мiсцi падiння метеоритiв. Згадка про небеснi тiла, якi колись падали на Землю, збереглась у народних легендах, переказах, iсторичних оповiданнях. Оповiдають про це i лiтописнi джерела. Отже, походження озера i його назва - досi жива давня легенда: "...Там, де виграє чистими водами озеро "Святе" було колись невеличке поселення. Нiхто i не пiдозрював, що наближається лихо. За одну нiч поселення разом з церквою провалилися у безодню. На мiсцi села утворилося озеро. Звiстка про це швидко рознеслася довкруг. Враженi таким дивом, до озера стали приходити люди святити воду, щоб не накликати на себе тяжкої кари. Це мiсце згодом стали вважати святим. Звiдси й назва - "Святе" озеро. Iнколи у тиху погоду iз глибини озера показується церква i доносяться церковнi дзвони." У роки вiйни бiля "Святого" озера зупинялися народнi месники iз своїм ватажком А.З.Одухою. Прибережна смуга озера слугує улюбленим мiсцем вiдпочинку громадян. Дуже прикро, що саме люди найбiльше йому шкодять. А всього за 2 кiлометри вiд "Святого" на пiвнiчний захiд знаходиться ще одне озеро - джерело Теребiж. Майже округлої форми, дiаметром 300 м. Площа водного плеса 4 га, глибиною до 8 м. Вода чиста, прозора. До озера пiдступає сосновий лiс. Ростуть рiдкiснi види - плаун булавовидний, чорницi, лохина. Водиться риба. Рiшенням Хмельницького облвиконкому озера "Святе" та "Теребiжi" занесенi до гiдрологiчних пам'яток природи мiсцевого значення.
В 11 км на пiвнiчний захiд вiд Славути неподалiк залiзничної станцiї Славута-2 знаходяться Голубi озера. Їх тут цiлий каскад iз п'яти водойм. Утворилися вони на мiсцi вiдпрацьованих торфових кар'єрiв. Найлiпше з них поблизу с.Стригани, де є туристична база. Береги вкритi сосновим лiсом, рiдше березою. Озера глибокi з чистою i прозорою водою. З риб водяться щука, короп, плiтка, краснопiрка, карась, лин, окунь. На берегах зростає росичка круглолиста, плаун колючий, чорницi, лохина. Слiд вiдмiтити, що Голубi озера на пiвночi областi непоодинокi. Наявнi вони i на Бiлогiрщинi (за 8 км вiд смт. Бiлогiр'я). Вони також глибокi з чистою i прозорою водою. Водиться риба щука, карась, окунь, короп. З пташнi - дикi качки, лебедi.
На рiчцi Утка (схiдна околиця Славути) розмiщена ще одна група Голубих озер. Верхнi водойми замуленi, заросли водоростями, а нижнi, ближче до мiста, використовуються для вiдпочинку. На пiвднi околицi с.Романини, що на схiд вiд Славути, розташоване озеро площею 5,8 га (довжина 450 м, ширина 150 м).
У селi Берездiв Славутського району рiчка Корчик утворює озеровидне розширення довжиною близько 1 км, шириною вiд 50 до 200 м. Посерединi водойми острiв розмiром 400 на 160 метрiв. Водойма мiлководна, дуже заросла водною рослиннiстю з достатньою кiлькiстю риби. Поруч с.Новосiлка Iзяславського району в лiсi є два озера площею 1 га кожне.
На пiвнiч вiд с.Дертка є кiлька природних водойм площею до 1,3 га. А схiднiше села М'якотин розкинулось озеро площею 1,3 га. Ще одна мальовнича водойма у лiсi на захiд вiд с.Плужне. Його площа сягає до 2,5 га (довжина 240, ширина 100 метрiв). В урочищi "Гайок" бiля с.Михля є невеличке озерце. Вода тут м'яка, чиста. Живиться джерелами. Пiвденнiше с.Савичi Шепетiвщини розмiстилось невелике озеро площею 3,4 га (довжина 300, ширина 150 м), оточене болотом, що є притулком i захисником багатьох водоплавних птахiв i звiрiв.
А схiднiше цього села поблизу лiсової дороги розкинулись два чималi за площею озера, роз'єднанi мiж собою вузькою перемичкою. У лiсовому урочищi на площi 422 га, мiж селами Рилiвка i Дубiївка Шепетiвського району, простягся Лизнявський зоологiчний заказник. У його невеличких озерцях, що утворилися у заплавi рiчки Лизнявка, поселилися рiдкiстi для нашого краю бобри.
У верхiв'ї вiд витокiв рiчки Смолка, що на пiвнiч вiд села Мальованка цього ж району, серед густого лiсу розмiщенi кiлька мальовничих озер, багатих на дичину та рибу. Зростає до 20 видiв рiдкiсних рослин областi. Окраса гiдрологiчного заказника - озеро "Лiсова пiсня", яке розлилось на 27 га, що виникло у кар'єрi пiсля видобутку торфу.
Озеро "Горiле", яке загубилося серед лiсiв i болiт пiвночi областi. На бiльшiй частинi густо заросло очеретом, рогозою й iншою водною рослиннiстю. З тварин водяться видра, ондатра, з риб - щука, в'язь. Вiдомий подiльський письменник i натуралiст В.М.Баженов у своїй книзi "Одолень-корiнь" пише: "Рассказывают, что в старину на его месте был лес. И еще, что по ночам почва на прогалинах в этом лесу сияла крошечными синими огоньками, будто горящими свечечками. Красиво и страшно. Несколько лет продолжался подземный торфяной пожар. А потом лес рухнул, все здесь затянулось дымом и паром. Со временем на месте лесного массива образовалось озеро, которое, заростая, превращалось в обыкновенное болото."
З пiвнiчної сторони с.Плiндим є озерце площею 1 га. Майже 15 озер є в районi старовинного Полонного, причому площа 8-ми з них коливається вiд 1 до 7,4 га. На бiльшiй частинi озера густо заросли очеретом, осокою, ряскою. З риб є щука, дикий короп, карась. З пташнi найбiльше чайок, якi облюбували цi воднi плеса. Кiлька разiв до Полонного приїзджала в гостi до свого дядька Г.А.Косача поетеса Леся Українка. Мальовничi береги Хомори, озер приваблювала поетесу, що знайшло вiдзеркалення у її творчостi. Полонинщина взагалi багата на природнi озера. Так, у районi с.Буртин є кiлька водойм площею вiд 1 до 4,9 га. На захiд вiд села Залiсся розкинулось незвичайної форми озеро. Береги його дуже звивистi, з багатьма затоками. Загальна довжина 250 м, а площа 2га. Невеликi озера є також бiля сiл Котелянка (1га), Сасанiвка (1,3га), Забелiння (1,2га), Блединi (0,9га), Новоселиця (0,7га), Скидовиська (0,6га), Роговичi (0,6 га). Особливий iнтерес представляють чотири лiсовi озера "Лiсне", "Кругле", "Езерське", "Суничне", якi знаходяться в Полонському районi. Названi озера розмiром вiд 10 до 38 гектарiв знаходяться серед мiшаних лiсiв i багатi на гнiздування великої кiлькостi диких качок, бекасiв, чирикiв, лисок та iншої водоплавної птицi.
Невеличке озеро (1,7га) є в околицях Ямполя, що на Бiлогiрщинi. У цьому районi є ще низка невеликих озер поблизу с.Кур'янка (0,5га), Дудкiвцi (0,5га), Червоне (0,5га), Сушiвцi (0,5га), Карасиха (0,6га) в селi. Високе залягання грунтових вод в окремих заглибинах рельефу утворює гiдрогеннi озера. Вони, як правило, невеликого розмiру. Називають їх блюдцями. Виникають вони на мочаристих западинах пiд час весняного танення снiгу, а влiтку мiлiють. Найбiльш цiкавими з них є Солонча на Лянцкорунськiй низинi i Поплави на Жищинецькiй низинi. Назва останньої мiкрозападини вказує на значнi її розмiри в минулому, коли територiю низини вкривав густий, дрiмучий лiс. Озеро Солонча з плаваючим островом розлилося мiж селами Шидлiвцi i Вiкторiвка. Це справжня голуба перлина Чемеровеччини. Площа водної поверхнi 12 га, найбiльша глибина 4 метри. Значна площа його заросла. Назва вiд слова "Солончаки", що означає мочари. Гордiсть озера- червонi карасi, великi окунi, яких бiльше не має в жоднiй водоймi району. Здавна поширена легенда про пiдземний зв'язок озера "Солонча" з водоймою "Беркiв ставок", який знаходиться на вiдстанi бiльше 10 кiлометрiв поблизу с.Кугаєвцi, що на Чемеровеччинi. Оповiдають, що колись завзятi рибалки запустили в озеро "Солонча" мiченого величезного коропа. I яке було їх здивування, коли той же короп попався в сiтку в Берковому ставку. Беркiв ставок має площу понад 10 га,а глибина сягає 2 м. Невеличкi озерця на мочаристих западинах зустрiчаються i в iнших мiсцях Чемеровеччини. Озеро-блюдце площею в 3 га на схiд вiд с.Хропотова. Глибина до 1 м. Цiкава iсторiя утворення цього озерця поблизутолтры, де колись жив пан Стрияновський, звiдки добували вапняк для будiвництва панського маєтку. Раптом вдарив сильний струмiнь води, яка почала швидко стiкати вниз у долину. Ледве вдалося засипати прогалину. Вiд цiєї води i утворилося маленьке озерце - блюдце.
Багатий на водойми рiзного розмiру Волочиський район. Приблизно в 1 км на схiд вiд села Курилiвка згаданого району, праворуч вiд дороги розмiщена група iз шести невеличких водойм загальною площею понад 3 га. Береги мiсцини заболоченi, заросли водною рослиннiстю. Водиться риба. Найбiльше з них нижнє озеро (1,4га, довжина 150м, ширина 100м). Поблизу села Авратин плоске овальне пониження з чисельними блюдцями, зайнятими весною сезонними озерцями площею вiд 0,1 до 2га, а влiтку невеличкими мочарами. Невеличкi озерця є бiля сiл Iванiвцi, Маначин, Сарнiв. Біля села Ялинiвка Летичiвського району знаходиться 5 водойм. Площа двох з них сягає 2,5 i 2,6 га, решта - 3 - менше 1га. Крiм риби в їх заростях знаходять притулок водоплавнi птахи i звiрi. Чимало озерець є бiля сiл Новоконстянтинiв i Антановка площею до 1,5 га, Росохувата, площею до 1 га цього ж району.
На пiвдень вiд с.Панкiвцi Старосинявського району є два озерця. Одне з них має довжину 170м, ширину вiд 30 до 70 м, а площа 1,1 га. Iнше дещо менших розмiрiв.
На пiвденно-схiднiй околицi Кам'янця-Подiльського є три озера площею 0,3; 0,25; 0,09 га. Ще старожили мiста пам'ятали як в 1962 роцi на озерах вiдзначали день рибалки. Тодi переможець зловив коропа вагою 3 кг. Про те, якими були нашi озера в бувальщину, можна знайти вiдомостi ще в античних авторiв.
Коли рiчка Пiвденний Буг мала назву Гiпанiс, а українськi землi звались землями Скiфiї, тут бiля витоку трьох рiчок: Бугу, Збруча i Случi гуляли на безмежних просторах табуни бiлих диких коней. Паслися посеред степової ковили, пили воду з озера Матiр Гiпанiса. Таку реальну картину змальовує давньогрецький iсторик i мандрiвник Геродот у своїй четвертiй книзi знаменитої "Iсторiї": "Рiка Гiпанiс бере початок у Скiфiї. Витiкає вона з великого озера, бiля якого пасуться дикi бiлi конi. Рiка Гiпанiс по виходу з озера лише короткий час - 5 днiв шляху - залишається прiсною, а за тим на 4 днi плавання, аж до самого моря вода її робиться гiрко-солоною".
Через двi з лишнiм тисячi лiт вiдомий подiльський iсторик i етнограф М.Симашкевич в одному iз своїх краєзнавчих нарисiв занотував: "Озеро, про яке говорить Геродот, справедливо носить назву "Матiр Гiпанiса". Озеро iснує i до нашого часу, хоча його тепер не можна називати великим: воно на пiвнiчно-захiдному кордонi Подiльської i Волинської губернiї, поблизу с.Черняви.
Iншi озера областi переважно антропогеннi. На утвореннi їх позначилася господарська дiяльнiсть людини. На рiчцi Случ лежить одна з найбiльших водойм областi - Кузьминене озеро або водосховище з великим дзеркалом води -798 га. Довжина 7 км, ширина вiд 300 м до 3 км. Середнi глибини - 1,5 -2, найбiльша понад 3 м. Мiстить близько 13,5 мiльйона кубометрiв води. Озеро - одне з найбiльших в областi за запасами риби. Тут водяться коропи, окунь, соми, лящi, карась, судак.
З iнших антропогенних озер можна вiдзначити Маломолинецьке, Опастовецьке, Новоставське в заплавi Бужка; Дубове - в заплавi Самця; Щедрiвське на рiчках Пiвденний Буг i Вовк. Опастовецьке знаходиться бiля с.Ярославки, має площу 600 га i глибину до трьох метрiв. Береги вкритi чагарниками. У верхнiй частинi заростає. Новоставське знаходиться поблизу древнього Меджибожа, яке недавно вiдзначило своє 850-рiччя. Тут розводять цiннi породи риб i водоплавної птицi. Свою назву дiстало вiд системи ставкiв на рiчцi, якi були з'єднанi в одне велике водоймище площею в 240 га.
Щедрiвське водосховище бiля м.Летичева. Займає площу 1258 га. Глибина вiд 1,5 до 2-3 метра. Поблизу греблi сягає 7 метрiв. Водиться дуже багато риби: лящ, карась, товстолобик, щука, короп, бичок,судак. На островi i сплавах проживає колонiя мартина озерного, який є корисним птахом. Вiн поїдає багато шкiдливих комах: жукiв- коваликiв, чорнотiлок, личинок комарiв, водяних клопiв, водолюбiв, знищує шкiдникiв сiльськогосподарських культур. З метою охорони мартина на Щедрiвському водосховищi поблизу Пiвденного Бугу, бiля Летичева, взято пiд охорону на площi 5га його колонiю.
Велика водойма на рiчцi Полква в Теофiполi така ж давня, як i саме мiсто. Давня назва Теофiполя пов'язана з поселенням, що виникла як кам'яне оборонне укрiплення. З трьох сторiн його захищала водойма та рiчка Полква i Норець. 21 червня 1649 року до Човганського Каменя (Теофiполя) прибув Богдан Хмельницький. Тут вiн вiдпочивав на березi водойма, вичiкуючи пiдходу своїх полкiв. В даний час довжина водойма перевищує 2 км, ширина 600 м. Площа водного плесо 101 га. Найбiльшi глибини сягають трьох метрiв. Бiльш глибокi мiсця мають свої назви: одне з них "Кiнська яма". За переказами колись тут купали коней. Звiдси i пiшла назва цiєї западини. У верхнiй частинi водойма влiтку густо заростає очеретом, осокою, iншою водною рослиннiстю. Захiдний берег низький, пологий. Схiдний - високий (10-15 м), обривистий. Тут на поверхню виходять вапняки. Високий берег висаджений в основному хвойними породами. З лiкарських рослин багато чебрецю. Ще з довоєнних часiв на високому березi збереглися дзоти. Водоймище багате на рибу i пернату пташню. Рибалки виловлювати тут коропiв до 12 кг вагою, а щуки траплялися завдовжки до 1 м i 6 кг вагою. Є також окунь, карась, бiлий амур, лящ, товстолобик. А всього iхтiофауна водойми налiчує близько 10 видiв риб, багато мартинiв, є лебедi. Вирiзняються мальовничiстю ставки бiля с. Лазутчин. На їх водах покоїться латаття бiле, квiтує iрис болотний, гнiздяться птахи та водиться риба. Ставки вирiзняються тим, що бiля їх берегiв в глибинах є джерела.
В областi є велика кiлькiсть штучних водойм - ставкiв i водосховищ ( понад 1850). Найбiльше з них Нетiшинське. Площа 2000 га, об'єм водної маси 120 млн. куб.м. Ставки i водосховища використовуються для водопостачання, риборозведення. В областi знаходиться i частина Днiстровського водосховища. Його загальна площа (42 кв.км.), об'єм 3 куб.км. Охоплює також Тернопiльську, Чернiвецьку i Вiнницьку областi.
Багатий на ставки Волочиський район. У цьому районi є 184 колгоспнi ставки загальною площею 1 тис.га водного дзеркала. Крiм того, 1200 га їх у рибокомбiнатi.